про залишення позовної заяви без руху
09 липня 2024 року справа № 580/6674/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
04.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті суддівської винагороди із розрахунку прожиткового мінімум 2270,00 грн, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік";
зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області здійснити перерахунок та виплату судді Тальнівського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 суддівської винагороди (в т.ч. одноразової допомоги на оздоровлення при виході у відпустку, вихідної допомоги, інше) за період з 01.01.2021 по 14.06.2021 у відповідності до вимог ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 становить 2270 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів;
визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про суддівську винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.;
зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.
На підставі п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд врахував, що позивач у прохальні частині позовної заяви просить у т.ч. зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу суддівської винагороди (в т.ч. одноразової допомоги на оздоровлення при виході у відпустку, вихідної допомоги, інше) за період з 01.01.2021 по 14.06.2021.
Так, на підставі ч.ч.2, 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Однак, вищенаведені норми Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не містять норм щодо строку звернення в суд за стягненням недоплаченої суддівської винагороди.
З цього приводу суд врахував правову позицію Верховного Суду у п.27 постанови від 18.12.2018 (справа №820/4619/16), що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню, згідно з якою за загальним правилом норми спеціального законодавства є пріоритетними перед нормами загальними. Тобто, норми Кодексу законів про працю України підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.
Тому наявні підстави застосувати для спірних правовідносин норми КЗпП.
Суд зазначає, що ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції до 19.07.2022) було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Разом з тим, Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до ч.2 ст.233 КЗпП України та викладено її у такій редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».
Таким чином, у даній правовій ситуації перебіг тримісячного строку звернення до суду, установленого ч.2 ст.233 КЗпП України, має обчислюватись з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», тобто з 19.07.2022.
Отже, з 19.07.2022 законодавцем змінено правове регулювання строку звернення з позовом до суду у справах про стягнення належних працівникові сум, зокрема, й заробітної плати, а саме: встановлено тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У спірному випадку, на переконання суду, норми ч.1 ст.58 Конституції України вказують на неможливість застосування строку звернення до суду у спорах про стягнення заробітної плати у період до 19.10.2022.
Однак, після 19.07.2022 до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст.233 КЗпП України у чинній редакції, які передбачають тримісячний строк звернення до суду.
Суд зазначає, що позивач просить здійснити перерахунок суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 14.06.2021.
Позивач звільнений з посади судді рішенням ВРП від 10.06.2021 та відрахований зі штату Тальнівського районного суду Черкаської області наказом від 14.06.2021.
Разом з тим, позов поданий в суд засобами поштового зв'язку 01.07.2024, тобто з пропуском встановленого ст.233 КЗпП України (у редакції з 19.07.2022) строку звернення в суд.
Суд зазначає, що суддівська винагорода є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові суддівської винагороди, її обрахунок, та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий розрахунок складових.
Отже, з дня отримання виплати, працівник вважається таким, що повинен дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових грошового забезпечення звернулась до роботодавця із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення прав при отриманні відповіді на подану заяву.
Отже, на переконання суду, позивач пропустив строк звернення в суд з цим позовом.
Посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21 є необґрунтованими, оскільки за фактичними обставинами вказаної справи, позивач звернувся до суду із позовом під час дії ст.233 КЗпП України у редакції до 19.07.2022, яка передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тому висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №460/17052/21 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження.
Згідно з частинами 1-2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України, вона на підставі ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати їй строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ст. ст.2, 133, 160, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ