про залишення позовної заяви без руху
10 липня 2024 року справа № 580/6733/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
05.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року, суми грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30 серпня 2017 року;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022, на 01 січня 2023 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 суму грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 відповідно та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки в розмірі окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року відповідно та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.
На підставі п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції до 19.07.2022) було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Разом з тим, Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до ч.2 ст.233 КЗпП України та викладено її у такій редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».
Таким чином, у даній правовій ситуації перебіг тримісячного строку звернення до суду, установленого ч.2 ст.233 КЗпП України, має обчислюватись з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», тобто з 19.07.2022.
Отже, з 19.07.2022 законодавцем змінено правове регулювання строку звернення з позовом до суду у справах про стягнення належних працівникові сум, зокрема, й заробітної плати, а саме: встановлено тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У спірному випадку, на переконання суду, норми ч.1 ст.58 Конституції України вказують на неможливість застосування строку звернення до суду у спорах про стягнення заробітної плати у період до 19.10.2022.
Однак, після 19.07.2022 до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст.233 КЗпП України у чинній редакції, які передбачають тримісячний строк звернення до суду.
Тому доводи позивача, що у спірних правовідносинах строк звернення в суд не обмежується відповідно до ст.233 КЗпП України, суд вважає необґрунтованими.
Суд зазначає, що позивач просить здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року.
При цьому, позивач звільнений зі служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.09.2023.
Разом з тим, позов поданий в суд засобами «Електронний суд» 05.07.2024, тобто з пропуском встановленого ст.233 КЗпП України (у редакції з 19.07.2022) строку звернення в суд.
Суд також вважає необґрунтованими доводи позивача, що він дізнався про нараховані суми грошового забезпечення з листа відповідача від 25.03.2024, оскільки грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі розмір відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові грошового забезпечення, його обрахунок, та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий розрахунок чи розрахунок складових.
Отже, з дня отримання виплати, працівник (службовець) вважається таким, що повинен дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових грошового забезпечення звернулась до роботодавця із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення прав при отриманні відповіді на подану заяву.
Як зазначено судом вище, позивач звільнений зі служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.09.2023.
Однак, лише у березні 2024 року звернувся до відповідача із заявою щодо нарахованих та виплачених період служби сум грошового забезпечення, отже позивач більш ніж через 6 місяців виявив належну зацікавленість щодо нарахованих та виплачених сум грошового забезпечення.
З огляду на наведені вище висновки, суд дійшов висновку, що отримання позивачем листа від 25.03.2024 не може змінювати момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, з якого він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата прямо не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Отже, на переконання суду, позивач пропустив строк звернення в суд з цим позовом, а клопотання про поновлення цього строку суд вважає необґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження.
Згідно з частинами 1-2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України, вона на підставі ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати їй строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ст. ст.2, 133, 160, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ