про продовження процесуального строку
15 липня 2024 року справа № 580/6022/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у здійсненні виплати пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням усіх основних та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до ст. ст. 51, 63 Закону № 2262-ХІІ та надбавок/підвищень до пенсії без обмеження її максимального розміру з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській виплачувати пенсію ОСОБА_1 , з урахуванням усіх основних та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до ст. ст. 51, 63 Закону № 2262-ХІІ та надбавок/підвищень до пенсії без обмеження її максимального розміру з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою від 24.06.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду залишив позовну заяву без руху для усунення недоліків позову шляхом надання до суду доказів реєстрації представницею позивача адвокатом Зарубою С.О. Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
10.07.2024 представниця Адвокатського бюро “Світлани Заруби” Світлана Заруба подала клопотання про усунення недоліків позовної заяви, в якому зазначила, що є керуючою Адвокатським бюро “Світлани Заруби”, яке має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС через який подана позовна заява у цій справі. Також зазначила про надмірний формалізм, що може позбавити права на звернення до суду.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, суддя зазначає таке.
Відповідно до частини 5 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з абзацом першим частини 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Отже, КАС України встановлює обов'язок, зокрема, саме адвоката зареєструвати електронний кабінет. При цьому реєстрація Адвокатським бюро “Світлани Заруби” Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС не позбавляє обов'язку, встановленого ч. 6 ст. 18 КАС України, реєстрації вказаного кабінету саме адвокатом Зарубою С.О.
Щодо посилання представниці Адвокатського бюро “Світлани Заруби” на надмірний формалізм, суддя зазначає таке.
За практикою як Європейського суду з прав людини, так і Верховного Суду при застосуванні судами процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду.
Разом з тим, суддя зазначає, що встановлення в Кодексі адміністративного судочинства України обов'язку саме адвоката зареєструвати електронний кабінет за відсутності будь-яких обґрунтованих обставин, що перешкоджають реєстрації такого кабінету і залишення позовної заяви без руху на цій підставі не може вважатись проявом надмірного формалізму. Більше того, навіть повернення позовної заяви в такому випадку не позбавляє права на звернення до суду у встановленому законом порядку після усунення відповідних недоліків.
Згідно частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Частиною 6 статті 121 КАС України встановлено, що про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, зазначивши в ній зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК