Справа № 560/9440/24
15 липня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
розглянувши клопотання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 в період з січня 2016 року по березень 2018 року з урахуванням підвищення посадового окладу (базового місяця) січень 2008 року.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити суму належної ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 в період з січня 2016 року по березень 2018 року, враховуючи підвищення посадового окладу (базового місяця) січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року.
3. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 в період 3.01.03.2018 по 18.12.2020 щомісячної індексацію-різницю (фіксовану індексацію), грошового забезпечення у сумі 4463,15 гривень, що становить 144 692,44 грн.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити суму належної ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці (фіксовану індексацію) грошового забезпечення у сумі 4463,15 гривень, що становить 144 692,44 гривень за період з 01.03.2018 по 18.12.2020 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року.
Ухвалою від 28.06.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача подав клопотання, в якому просить залишити позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 у справі №560/9440/24 без руху.
В обґрунтування клопотання вказує, що позовна заява подана з пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Також зазначає, що заявлені вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Вирішуючи подане клопотання, суд враховує наступне.
Згідно зі статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає, що строк звернення до суду може встановлюватися іншими спеціальними законами.
Суд враховує, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому, підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Правове становище осіб, які проходять військову службу, у тому числі звільнення з військової служби, а також порядок та умови оплати праці врегульовано спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, а в частині, яка не врегульована вказаним законодавством, - субсидіарно застосовуються норми Кодексу законів про працю України.
Так, частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону №2352-ІХ) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України визначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
З матеріалів справи суд встановив, що позивач 10.04.2024 звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за спірний період.
Відповідач 31.05.2024 надав письмову відповідь щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за спірний період.
Окрім того, Частиною 2 статті 233 КЗпП України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з цим позовом 27.06.2024, суд вважає, що останній не пропустив строк, передбачений частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України.
Щодо підстав для звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Суд звертає увагу, що цей спір безпосередньо стосується виплати індексації грошового забезпечення, яка входить до складових заробітної плати/грошового забезпечення, у позивача немає обов'язку сплати судового збору за подання цього позову.
Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви у справі №560/9440/24 без руху - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя В.К. Блонський