Справа № 560/6025/24
іменем України
15 липня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до суду з позовом, в якому у відповідності до вимог Податкового кодексу України просить стягнути з ОСОБА_1 4269,19 грн у рахунок погашення податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг.
Ухвалою суду від 20 травня 2024 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копія ухвали про відкриття провадження була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою реєстрації та отримана ним 24.05.2024, про що свідчить повернуте до суду поштове повідомлення з відміткою про вручення листа адресату.
Відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що відповідно до Податкового кодексу України, а саме ст. 281.3. від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.
За відповідачем рахується податковий борг в сумі 4269,19 грн, який виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб, на підставі:
- податкового повідомлення-рішення № 3632692-2411-2225 від 18.05.2023 в сумі 2059,32 грн. ( з урахуванням часткової сплати в сумі 182,14 грн.);
- податкового повідомлення-рішення № 3632693-2411-2225 від 18.05.2023 в сумі 2028,73 грн.
- податкового повідомлення-рішення № 3632694-2411-2225 від 18.05.2023 в сумі 181,14 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Статтею 67 Конституції України на платників податків покладений обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У визначені Податковим кодексом України строки відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання.
За змістом пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України позивач надіслав відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 06 вересня 2023 року №0008851-1303-2201.
Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги, а також доказів сплати податкового боргу відповідач суду не надав.
Відповідач зазначив, що має право на податкову пільгу відповідно до пункту 281.3 статті 281 Податкового кодексу України.
Пунктом 281.3 статті 281 Податкового органу України визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Оскільки користування земельною ділянкою на підставі укладеного договору емфітевзису не відноситься до орендних відносин, то право на звільнення від сплати земельного податку на підставі п. 281.3 ст. 281 ПКУ на власників таких земельних ділянок, земельних часток (паїв) не поширюється. Тобто, фізичні особи - власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), які надають земельні ділянки у користування платнику єдиного податку четвертої групи за договором емфітевзису, не звільняються від сплати земельного податку та сплачують податкові зобов'язання із земельного податку на загальних підставах.
Підставою для винесення податкової вимоги слугували податкові повідомлення-рішення № 3632692-2411-2225 від 18.05.2023, № 3632693-2411-2225, № 3632694-2411-2225.
Втім, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем вказаних вище податкових повідомлень-рішень чи скасування їх в судовому порядку.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи викладене, адміністративний позов необхідно задоволити.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Оскільки податковий орган звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 кошти у рахунок погашення податкового боргу в сумі 4269 (чотири тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн. 19 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Головуючий суддя П.І. Салюк