Справа № 560/8752/24
іменем України
11 липня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 24.01.2024 № 013410705.
Ухвалою від 17.06.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху у зв'язку з пропуском позивачем спрку щверненя до суду
На виконання ухвали суду від 17.06.2024 представник позивача подав до суду заяву у якій вказує, що статтею 102 ПКУ врегульоване питання застосування строків давності визначених податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів. Згідно з пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України. Стверджує, що два зазначені приписи ПКУ по - різному регулюють ті самі відносини і при цьому суперечать один одному, тому відповідно до пункту 56.21 статті56 ПК України перевагау має надаватись одній із цих законодавчих норм, а саме пункту 56.18 статті 56 ПК України, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів). Крім того, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення від 21.01.2024 №158/10-36-07-08, який складений за результатами фактичної перевірки, оскаржений до Києво-Святошинського районного суду Київської області. За результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення постановою від 26.03.2024 (яка оприлюднена до загального доступу 31.05.2024) суд закрив провадження, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вважає вагомими факти встановлені постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.03.2024 у зв'язку із тим, що отримати текст вказаної постанови суду не було реальної можливості, хоча заходи для цього вживались, тому пропустив встановлений законом процесуальний строк для оскарження податкового повідомлення-рішення від 24.01.2024 № 013410705 до суду з підстав, що не залежали від нього. Зокрема, причиною звернення до суду із пропуском встановлених КАС України строків зазначає військову агресію російської федерації проти України, яка розпочалася 24.02.2022, що слугувало підставою для введення воєнного стану. Просить поновити строк звернення до суду та відкрити провадження у справі.
Вирішуючи подану заяву су враховує таке.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. Зокрема, у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення. Закінчується процедура адміністративного оскарження днем настання однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (підпункт 56.17.3).
Норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Постановою від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Вказав, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК є спеціальною щодо норми частини 4 статті 122 КАС, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Отже, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Підставою звернення до суду слугувало податкове повідомлення-рішення від 24.01.2024 №013410705, яке позивач оскаржував до ДПС України в адміністративному порядку. Рішення за результатами розгляду скарги позивач отримав 09.04.2024.
До суду звернувся 10.06.2024, тобто з пропуском місячного строку звернення встановленого ПК України.
Поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Посилання представника позивача на те, що зміст постанови від 26.03.2024 у справі №369/1503/24, якою провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закрите, до позивача доведений не був, а ознайомитись із постановою суду вдалось 31.05.2024 у Єдиному реєстрі судових рішень, суд не бере до уваги, оскільки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не позбавляло останнього права оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення у строк, який передбачений законодавством. Зокрема, підставою винесення спірного податкового повідомлення-рішення є акт перевірки від 22.12.2023 №28507/10/36/07/3036702590, а не постанова про адміністративне правопорушення від 21.01.2024 №158/10-36-07-08.
Посилання позивача на запровадження в Україні воєнного стану, як на поважну причину пропуску строку звернення з позовом до суду, суд не бере до уваги, оскільки позивачем не надані докази наявності реальних перешкод щодо підготовки та подання до суду позову, спричинених введенням воєнного стану і військовою агресією російської федерації проти України.
У постанові від 02.12.2021 у справі №640/20314/20 Верховний Суд досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а.
Представник позивача не надав належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду не навів обставин, які б свідчили про об'єктивну неможливість вчасного звернення до суду, тому позовну заяву слід повернути позивачу.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
визнати неповажними причини пропуску звернення до суду ОСОБА_1 .
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддяО.К. Ковальчук