Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
15 липня 2024 р. Справа № 520/36137/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху та про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Національної поліції України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії уповноважених осіб Національної поліції України щодо неврахування періоду проходження служби ОСОБА_1 за період проходження служби в органах внутрішніх справ з 20.10.1998 по 13.07.2015 на посадах, де виконання обов'язків пов'язано з роботами по знешкодженню вибухонебезпечних предметів, у пільговому обчисленні один місяць за півтора місяці;
- визнати протиправними дії уповноважених осіб Національної поліції України щодо неврахування періоду проходження служби ОСОБА_1 за період проходження служби в органах внутрішніх справ та органах Національної поліції України з 13.07.2015 по 02.10.2023 на посадах, де виконання обов'язків пов'язано з роботами по знешкодженню вибухонебезпечних предметів, у пільговому обчисленні один місяць за півтора місяці;
- зобов'язати уповноважених осіб Національної поліції України здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 з урахуванням пільгового обчислення проходження служби в органах внутрішніх справ у період з 20.10.1998 по 13.07.2015 один місяць за півтора місяці;
- зобов'язати уповноважених осіб Національної поліції України здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 з урахуванням пільгового обчислення проходження служби в органах внутрішніх справ та органах Національної поліції України у період з 13.07.2015 по 02.10.2023 один місяць за півтора місяці.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі відповідно до ст. 262 КАС України з викликом сторін в судове засідання. Запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Через канцелярію суду представником відповідача надіслано відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Разом з відзивом представником відповідача надіслано клопотання про залишення позовної заяви без руху, а також клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування клопотання про залишення позовної заяви без руху зазначено, що позивачем безпідставно не сплачено судовий збір за подачу до суду даного позову з посиланням на п.13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача та з цього приводу зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Сплата судового збору також відповідає пункту 1 частини другої статті 129 Основного Закону України, згідно з яким до основних засад (принципів) судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд зазначає, що за змістом частин першої, другої статті 132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Таким чином, судовий збір (Court fees) - це обов'язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом. Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв'язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
За змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.
Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 20 січня 2021 року у справі №9901/258/20.
Предметом даного позову є:
- визнання дій протиправними та зобов'язання НП України здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 з урахуванням пільгового обчислення проходження служби в органах внутрішніх справ у період з 20.10.1998 по 13.07.2015 один місяць за півтора місяці;
- визнання дій протиправними та зобов'язання НП України здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 з урахуванням пільгового обчислення проходження служби в органах внутрішніх справ та органах НП України у період з 13.07.2015 по 02.10.2023 один місяць за півтора місяці.
Тобто, спір у цій справі стосується соціальних прав позивача.
У зв'язку з викладеним, враховуючи обставини цієї справи та предмет спору, суд дійшов висновку про те, що позивач звільняється від сплати судового збору за розгляд цієї справи в судах усіх інстанцій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI та частини другої статті 22 Закону №3551-XII.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 200/1654/21-а, від 21 листопада 2023 року у справі №520/10453/23 та від 12 грудня 2023 року у справі № 600/1927/23.
Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач звільнений зі служби в поліції наказом НП України від 29.09.2023 №1568 о/с дск. Вказаний наказ про звільнення позивачем не оскаржувався та має відповідні правові наслідки. Вирішення питання щодо проходження служби в поліції шляхом перерахунку вислуги років з урахуванням пільгової вислуги років та зобов'язання НП України здійснити такий перерахунок свідчить про незгоду з наказом про звільнення та фактично вимогами про внесення змін до наказу. Розрахунок вислуги років, складений 13.10.2023, надсилався у відповідь на адвокатський запит від 28.11.2023, тоді як до суду з даним позовом через систему "Електронний суд" позивач звернувся 13.12.2023, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України.
Суд не погоджується з такими джоводами відповідача про залишення позову без розгляду з підстав пропущення ним строку звернення до суду, установленого ч. 2 ст. 122 КАС України, оскільки предметом даного позову є здійснення перерахунку вислуги років ОСОБА_1 з урахуванням пільгового обчислення проходження служби в органах внутрішніх справ та органах НП України, тобто спір у цій справі стосується соціальних прав позивача та впливає на призначення пенсії за вислугу років. Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, передбачена можливість подання уповноваженим структурним підрозділом та пенсіонером до органу ПФУ додаткових документів (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), які дають право на підвищення пенсії, а також можливість перерахунку пенсії за минулий час на підставі таких додаткових документів. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Такі події можуть відбуватися у будь-який час після призначення пенсії, яка призначається довічно, і не пов'язані з датою звільнення особи зі служби.
Тож відповідач помилково пов'язує початок перебігу строку звернення до суду з цим позовом з днем надсилання розрахунку вислуги років вислуги років від 13.10.2023 у відповідь на адвокатський запит від 28.11.2023.
Суд вважає, що оскільки протиправні дії відповідача, з приводу якої виник цей спір, носить характер триваючої, а право позивача на подання до органу ПФУ додаткових документів про стаж для здійснення перерахунку його пенсії, пов'язаного з виправленням помилок, допущених при її призначенні, не обмежується будь-яким строком, то позивач не пропустив строк звернення до суду з цим позовом за захистом відповідного суб'єктивного права, а суд не вправі залишати такий позов без розгляду.
За таких підстав, суд дійшов висновку про відмову в задоволення клопотань представника відповідача про залишення позовної заяви без руху та про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись положеннями ст. ст. 122, 123, 132, 240, 241, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху та про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя О.В.Шевченко