Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 липня 2024 р. № 520/1853/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Владислава Єгупенка,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА» (вул. Промислова, 1, смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область, Україна) до Чернівецької митниці (Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Руська, будинок 248М) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ТОВ «ТОРГОВОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправними дії Чернівецької митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України в частині не винесення письмового рішення щодо визнання заявленої митної вартості і не скасування при цьому протиправного Рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000159/2 від 10.11.2022 р. та скасувати протиправне рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000159/2 від 10.11.2022 р. Чернівецької митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України. Визнати протиправними дії Чернівецької митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України в частині не винесення письмового рішення щодо визнання заявленої митної вартості і не скасування при цьому протиправного Рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000160/2 від 11.11.2022 р. та скасувати протиправне рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000160/2 від 11.11.2022 р. Чернівецької митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України. Визнати протиправними дії Чернівецької митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України в частині не винесення письмового рішення щодо визнання заявленої митної вартості і не скасування при цьому протиправного Рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000161/2 від 11.11.2022 р. та скасувати протиправне рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000161/2 від 11.11.2022 р. Чернівецької митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України. Визнати протиправними дії Чернівецької митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України в частині не винесення письмового рішення щодо визнання заявленої митної вартості і не скасування при цьому протиправного Рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000163/2 від 14.11.2022 р. та скасувати протиправне рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000163/2 від 14.11.2022 р. Чернівецької митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув статус юридичної особи приватного права, є резидентом України.
Декларантом ОСОБА_1 в інтересах ТОВ "АВТО ТРЕНД" було подано до Відділу митного оформлення № 1 митного поста „Чернівці" Чернівецької митниці ВП Держмитслужби України ЕМД 22UA408020053883U8 від 08.11.2022р.
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) до інв.OM-2201-1 07.09.2022; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) OM-2201-1 07.09.2022; 3. Коносамент (Bill of lading) 221520928B 27.09.2022 ; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 362 01.11.2022; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 22С3303A3593/00022R 21.10.2022; Декларація про походження товару (Declaration of origin) OM-2201-1 07.09.2022; Банківський платіжний документ, що стосується товару 29 30.09.2022; Банківський платіжний документ, що стосується товару 30 30.09.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 1007 26.10.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 1050 02.11.2022; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 1/11-408 02.11.2022;. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 1/11-409 02.11.2022;. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н 01.09.2022;. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н 07.09.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 3 01.06.2022. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються 008100-16 20.01.2016; Договір (контракт) про перевезення 008818-20 09.06.2020; Договір (контракт) про перевезення 14062022 14.06.2022; Копія митної декларації країни відправлення 310120220516219586.
23.09.2022 Декларантом, в інтересах позивача ТОВ "ОМЕГА", було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
У відповідь на повідомлення декларант з листом №10726 від 10.11.2022 р. додатково направив на адресу митниці наступні документи: - звіт про закупівельні ціни з 01.01.2022 - 08.11.2022; - копії митних декларацій, за якими дане підприємство здійснювало митні оформлення раніше: UA807200/2022/003759 від 07.11.2022; UA100380/2022/357813 від 20.07.2022, - платіжне доручення від 04.11.2022 № 605788; - платіжне доручення від 31.10.2022 № 605563; - Інвойс проформа від 07.09.2022 № ОМ-2201; - Інвойс проформа від 01.09.2022 № ОМ-2201_1; - Лист продавця від 11.09.2022 р. з перекладом; - ЕМД UA403020/2022/006658 від 09.05.2022; - ЕМД UA807200/2022/003357 від 21.10.2022.
Декларантом ОСОБА_1 в інтересах позивача ТОВ "ОМЕГА" 11.11.2022 р. було отримано рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000160/2.
Декларантом, в інтересах позивача ТОВ "ОМЕГА" було отримано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA408020/2022/001275 від 11.11.22 р.
Декларантом ОСОБА_2 в інтересах ТОВ "АВТО ТРЕНД" було подано до Відділу митного оформлення № 1 митного поста „Чернівці" Чернівецької митниці ВП Держмитслужби України ЕМД 22UA408020053917U0 від 08.11.2022р.
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: Пакувальний лист - до інвойсу № ZC21-075-2 від 15.09.2022 р. Рахунок-фактура (інвойс) - ZC21-075-2 від 15.09.2022 р. Коносамент - 221520928C від 27.09.2022 р. Автотранспортна накладна - 362 від 01.11.2022 р. Сертифікат про походження товару - C221456464940106 від 08.09.2022 р.Банківський платіжний документ, що стосується товару №297 від 01.11.2022, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги -- 1007 від 26.10.2022 р.,.Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги -- 1050 від 02.11.2022 р., Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка транс.витрат 1/11-408 від 02.11.2022 р., Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка транс.витрат 1/11-409 від 02.11.2022 р., Прейскурант (прайс-лист) виробника товару прайс-лист 01.07.2022 р. , Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104) подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів- 005243-16 від 05.01.2016 р., Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 15.06.2017 р., №2 від 15.01.2019 р., №3 від 01.01.2020 р., №4 від 10.02.2021 р., . Договір (контракт) на перевезення - 008818-20 від 09.06.2020 р., Договір (контракт) на перевезення - 14062022 від 14.06.2022 р., Копія митної декларації країни відправлення 310120220516220054 23.09.2022 р.
Декларантом, в інтересах позивача ТОВ "ОМЕГА", було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант з листом №10728 від 10.11.2022 р. додатково направив на адресу митниці наступні документи: - звіт про закупівельні ціни з 01.01.2022 - 08.11.2022; - копії митних декларацій, за якими дане підприємство здійснювало митні оформлення раніше: UA807200/2022/003759 від 07.11.2022; UA100380/2022/357813 від 20.07.2022, - платіжне доручення від 01.11.2022 № 297; - платіжне доручення від 31.10.2022 № 605563; - Інвойс від 22.09.2022 № ZC21-075-3; - Інвойс від 15.09.2022 № ZC21-075-2, який було подано до митного оформлення раніше; - Інвойс від 15.09.2022 № ZC21-075-1.
Декларантом ОСОБА_2 в інтересах позивача ТОВ "ОМЕГА" 11.11.2022 р. було отримано рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000160/2.
Декларантом ОСОБА_3 в інтересах ТОВ "АВТО ТРЕНД" було подано до Відділу митного оформлення № 1 митного поста „Чернівці" Чернівецької митниці ВП Держмитслужби України ЕМД 22UA408020053811U8 від 08.11.2022р.
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) DC22-OMH31 05.09.2022; Коносамент (Bill of lading) 221520928A 27.09.2022; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 362 01.11.2022; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) DC22-OMH31 05.09.2022; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 1/11-408 02.11.2022; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 1/11-409 02.11.2022; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Прайс 01.09.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 14.09.2015; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 01.12.2015; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються 1105 17.06.2015; Договір (контракт) про перевезення 008818-20 09.06.2020; Договір (контракт) про перевезення 14062022 14.06.2022; Копія митної декларації країни відправлення 310120220516220139.
23.09.2022 Декларантом, в інтересах позивача ТОВ "ОМЕГА", було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант з листом №10731 від 10.11.2022 р. додатково направив на адресу митниці наступні документи: - платіжне доручення від 11.10.2022 №33; - комерційний інвойс від 10.08.2022 №DC-OMH27; - дані про закупівельну ціну товару з МД за 01.05.2021 - 08.11.2022; - взаєморозрахунки між ТОВ «Омега» та Harbin Dechuang Economic And Trade Co., Ltd, що дійсні з 01.08.2022 по 31.10.2022; - копії митних декларацій, за якими дане підприємство здійснювало митні оформлення раніше: UA807210/2021/004139 від 04.10.2021;UA807210/2021/004721 від 15.11.2021; UA8072100/2022/003171 від 13.10.2022; UA205050/2022/063216 від 06.10.2022, - рахунок на оплату від 26.10.2022 №1007; - рахунок на оплату від 02.11.2022 №1050; - платіжне доручення від 04.11.2022 № 605788; - платіжне доручення від 31.10.2022 № 605563; - експортна декларація від 08.11.2022 №310120220516220139 у перекладі на українську мову.
Декларантом ОСОБА_3 в інтересах позивача ТОВ "ОМЕГА" 11.11.2022 р. було отримано рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000161/2.
Декларантом, в інтересах позивача ТОВ "ОМЕГА" було отримано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA408020/2022/001281 від 11.11.22 р.
Декларантом ОСОБА_4 в інтересах ТОВ "АВТО ТРЕНД" було подано до Відділу митного оформлення № 1 митного поста „Чернівці" Чернівецької митниці ВП Держмитслужби України ЕМД 22UA408020054342U8 від 09.11.2022р.
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) Q20220823-ZJ01 23.08.2022; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) Q20220823-ZJ01 23.08.2022; коносамент (Bill of lading) 221177287 10.09.2022; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 548552 04.11.2022; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) Q20220823-ZJ01 23.08.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 1084 24.10.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 997 24.10.2022; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 1/11-438 04.11.2022; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 1/11-439 04.11.2022; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару прайс лист 20.08.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 01.12.2021; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються 0920-1 01.09.2020; Договір (контракт) про перевезення 008818-20 09.06.2020; Договір (контракт) про перевезення 3110221422 31.10.2022; Копія митної декларації країни відправлення 422720220000790857.
06.09.2022 Декларантом, в інтересах позивача ТОВ "ОМЕГА", було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
У відповідь на це повідомлення декларант з листом №10736 від 11.11.2022 р. додатково направив на адресу митниці наступні документи: - договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 09.07.2020 №008818-20; -копія МД №100060/2022/158423 від 27.10.2022; -платіжне доручення №371 від 16.09.2022.
Декларантом в інтересах позивача ТОВ "ОМЕГА" 11.11.2022 р. було отримано рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000161/2.
Декларантом, в інтересах позивача ТОВ "ОМЕГА" було отримано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA408020/2022/001281 від 11.11.22 р.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У відповідності до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
В адміністративному позові позивач посилався на те, що імпортовані ним за прямими контрактами товари, митні органи відмовляються розмитнювати за основним методом визначення митної вартості товарів, передбаченим ст.ст. 57, 58 Митного кодексу України, - за ціною договору (контракту), мотивуючи це відсутністю всієї необхідної інформації у наданому до митної декларації пакеті документів. У зв'язку з чим відповідач застосовує другорядні методи визначення вартості товарів, що імпортуються, а отже здійснює дооцінку митної вартості товарів, шляхом прийняття Рішень про коригування митної вартості товарів та, на їх підставі, Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, згідно частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18,від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов'язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
За правилами ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64).
Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.
До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 Митного кодексу України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).
Суд зазначає, що ані текст рішень Митниці про коригування митної вартості товару, ані текст відзиву на позов не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданими позивачем митними деклараціями та про схожість умов поставок з товарами. В оскаржуваних рішеннях Чернівецька митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стала митна декларація.
Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.
Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила №598), де у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Проте, текст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), але не виключно.
В даній справі як підставу для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості митниця вказала те, що документи, які позивач надав під час митного оформлення товару не містять усіх даних необхідних для визначення митної вартості за методом декларанта та містять розбіжності.
При цьому митний орган витребував додаткові документи, передбачені частиною третьою статті 53 МК України, за умови надання яких митна вартість, задекларована позивачем, може бути визнана,
Разом з тим, позивач надав усі витребувані митним органом документи, серед іншого, саме ті, нестача яких стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення та коригування митної вартості.
Крім того, суд зазначає, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Митного Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Проте, текст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.
Відповідачем в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зазначено лише номер, дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості, кількість поставленого товару та назву запчастин, однак не зазначено докладної, інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Верховний Суд, проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Однак, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять доказів, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та не скасоване судом, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Крім того, жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.
В свою чергу, документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було. А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованих товарів є недоведеним за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.
При цьому, позивачем як доказ оплати за товар до митного оформлення надало платіжне доручення в іноземній валюті №297 від 01.11.2022 року на суму 162736,45 дол. США в якому (графа 70) зазначено-- передплата за Контрактом 005243 -16 від 05.01.2016 за автозапчастини. Цим платіжним дорученням було оплачено відразу 3 інвойси постачальника: № ZC21-075-1 на суму 76881,97 дол. США (надавався разом з листом № 10728 від 10.11.23р. ) , № ZC21-075-2 на суму 15014,54 дол. США за яким безпосередньо здійснювалося митне оформлення товарів по ЕМД та інвойс № ZC21-075-3 на суму 70839,94 дол. США (теж надавався разом з листом № 10728 від 10.11.22р. ).
До митного оформлення ТОВ «ОМЕГА» надало платіжне доручення в іноземній валюті від 30.09.2022 №29 та №30 в графі 70 яких вказано, що це оплата за контрактом від 20.01.2016 №008100-16.
Разом з листом №10731 від 11.11.2022 р. до митного оформлення ТОВ «ОМЕГА» надало платіжне доручення в іноземній валюті від 11.10.2022 №33 в графі 70 яких вказано, що це оплата за контрактом від 17.06.2015 №1105.
Суд зазначає, що здійснення оплати платіжним дорученням за декілька інвойсів відразу не заборонена діючим законодавством України, як не містить воно і вимоги сплачувати окремими платіжними дорученнями за кожним інвойсом окремо. Таким чином, ТОВ "ТПК "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" надало митному органу докази оплати за товар та повідомило, що на момент митного оформлення було повністю оплачено за товар продавцю, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті.
Щодо відсутності відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування до ціни Товару до ціни товару, суд зазначає наступне.
До митного оформлення подавався контракт №005243 -16 від 05.01.2016 р. в п. 2.3. якого зазначено, що вартість тари (упаковки) входить до вартості Товару.
До митного оформлення подавався контракт від 20.01.2016 №008100-16 в п. 2.1. та 3.1., що товар постачається на умовах FOB Ningbo. Це кореспондується з відомостями інвойсу по цій конкретній партії товару -- товар дійсно постачався на умовах FOB Ningbo. У відповідності до Інкотермс Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати на умовах FOB: Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару.
А отже, ніяких додаткових витрат пов'язаних з упакуванням та маркуванням, тощо ним не було понесено, оскільки інвойсна вартість Товару вже включає ці витрати у відповідності до положень Контракту.
Тому дані твердження Відповідача не відповідають матеріалам справи.
Щодо відомостей про страхування Товару при морському перевезенні суд зазначає наступне.
Як вказано в Довідці про транспортні витрати №1/11-408 від 02.11.2022 р. (щодо фрахту) та №1/11-409 від 02.11.2022 р. (щодо автомобільного перевезення) експедитора ТОВ «УКРАМАРИН», які подавалися до митного оформлення-вантаж не страхувався.
Крім того, суд зазначає, що форма Довідки про транспортні витрати не є затвердженою, та законодавство не містить вимог щодо її обов'язкових реквізитів, тому зазначати чи ні в Довідках номер та дату Договору вирішує експедитор на власний розсуд.
Щодо прайс-листа, суд зазначає, що вказаний документ не є основним документом, який підтверджує митну вартість, відповідно до частини 2 статті 53 МК України, це лише довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, і є способом розповсюдження продавцем інформації про товар.
При цьому нормативно-правовими актами, зокрема міжнародними, не встановлено вимог до форми та змісту прайс-листів, це документ довільної форми, тому відповідач не може посилатися на неповноту відомостей прайс-листу, як на підставу для коригування митної вартості товару.
А отже, матеріали справи не містять жодних доказів того, що вказані обставини впливають на митну вартість імпортованого позивачем товару.
Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що ТОВ "ТПК "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" подані всі наявні документи, які давали змогу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.
З урахуваннями викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем подано до митниці пакети документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Критерії законності рішення (діяння, тобто волевиявлення як такого) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч. 2 ст. 2 КАС України і обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта ч. 2 ст. 77 КАС України.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд відзначає, що зміст та характер обраних владним суб'єктом юридичних та фактичних мотивів прийняття оскаржених рішень про коригування митної вартості товару, а також обсяг наявних у розпорядженні на момент вчинення управлінського волевиявлення доказів, не дозволяє визнати ці рішення правильними та обґрунтованими.
Статтею 264 МК України визначено, що відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта (ч. 10 ст. 264); митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом (ч. 11 ст. 264); у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (ч. 12 ст. 264).
Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Таким чином, суд приходить до висновку, що надані позивачем як до суду, так і до митного органу під час подання митних декларацій документи, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, на підтвердження митної вартості товару у повній мірі підтверджують митну вартість товару, підлягають обчисленню та містять всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, у зв'язку з чим оскаржувані рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товару № UA408000/2022/000159/2 від 10.11.2022 р.; № UA408000/2022/000160/2 від 11.11.2022 р.; № UA408000/2022/000161/2 від 11.11.2022 р.; № UA408000/2022/000163/2 від 14.11.2022 р. є необґрунтованими та підлягають скасуванню в судовому порядку.
При ухваленні рішення суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Що стосується позовних вимог в частині визнати протиправними дії Чернівецької митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України в частині не винесення письмового рішення щодо визнання заявленої митної вартості і не скасування при цьому протиправного Рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000159/2 від 10.11.2022 р.; не винесення письмового рішення щодо визнання заявленої митної вартості і не скасування при цьому протиправного Рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000160/2 від 11.11.2022 р.; не винесення письмового рішення щодо визнання заявленої митної вартості і не скасування при цьому протиправного Рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000161/2 від 11.11.2022 р.; не винесення письмового рішення щодо визнання заявленої митної вартості і не скасування при цьому протиправного Рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000163/2 від 14.11.2022 р., суд зазначає, що відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо неупереджено; 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Як встановлено під час розгляду справи, листом № 7.8-8/15/11/23653 від 30 листопада 2020 року митний орган відмовив позивачу у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів за ЕМД № UA100320/2020/627565 від 14 вересня 2020 року, № UA100320/2020/627625 від 14 вересня 2020 року, № UA100320/2020/628231 від 22 вересня 2020 року та №/2020/628232 від 22 вересня 2020 року з урахуванням додаткових документів, тобто відповідні дії Чернівецькою митницею було вчинено.
В зв'язку з чим, оскільки відповідачем вчинялись відповідні дії за наслідком розгляду заяви, суд не погоджується з твердженням позивача про допущення відповідачем протиправних дій чи бездіяльності в цій частині.
Суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме скасування у судовому порядку оскаржуваних рішень відповідача про коригування митної вартості товарів.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно зі ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано договір №110 від 02.01.2024 року про надання правової допомоги укладений між ТОВ «ТОРГОВО- ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА» (Клієнт) та Адвокатським бюро «Лончак» (Виконавець).
Крім того, до суду надано копію акту приймання-передачі наданих послуг №ЛО-0002 від 31.01.2024, згідно якого вартість послуг склала 5000,00 грн.
Положеннями ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, при застосуванні приписів ч.5 ст.134 КАС України, суд відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 22.11.2019 року по справі №820/5989/15, в якій зазначено про необхідність оцінки співмірності розміру судових витрат обставинам, викладеним у частині 5 статті 134 КАС України, а не лише встановлення факту відсутності заяви відповідача про їх зменшення, що не може вважатись правильним застосуванням норм частини 5 статті 134 КАС України.
Дана справа розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін до судового засідання. При цьому, дана справа в розумінні ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України віднесена до справ незначної складності.
Враховуючи часткове задоволення позову, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню в частині стягнення на користь позивача 4000,00 грн.
Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 4753,30 грн, що підтверджується квитанцією про сплату.
З огляду на часткове задоволення позову, Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2376,65 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА» (вул. Промислова, 1, смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область, Україна) до Чернівецької митниці (Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Руська, будинок 248М) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Чернівецької митниці №UA408000/2022/000159/2 від 10.11.2022 р.; №UA408000/2022/000160/2 від 11.11.2022 р.; №UA408000/2022/000161/2 від 11.11.2022 р.; №UA408000/2022/000163/2 від 14.11.2022 р.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці (58023, Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Руська, будинок 248М код ЄДРПОУ ВП 43971359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА» (62495, Харківська область, Харківський р-н, смт. Васищеве, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 33010822) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2376,65 грн. (дві тисячі триста сімдесят шість гривень 65 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. (чотири тисячі гривень).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Владислав ЄГУПЕНКО