Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
15.07.2024 № 520/14561/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ" (вул. Миру, буд. 2А, с.Покровське, Красноградський район, Харківська область, 63335) до Красноградської міської ради Харківської області (вул. Бєльовська, буд. 94, м. Красноград, Харківська область, 63304) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Красноградська міська рада Харківської області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Красноградської міської ради №4297-VIII від 22 лютого 2024 року «Про відмову продовження терміну дії договору оренди землі ТОВ «Надія»».
2. Зобов'язати Красноградську міську раду Харківської області розглянути заяву про продовження строку дії договору оренди землі від 04.12.2012 року №88/12, який зареєстровано в Управління Держкомзему у Красноградському районі Харківської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди зроблено запис №632330004001776 від 12.12.2012 року.
3. Судовий збір стягнути з відповідача.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення Красноградської міської ради №4297-VIII від 22 лютого 2024 року «Про відмову продовження терміну дії договору оренди землі ТОВ «Надія»» є протиправним та таким, що порушує права позивача, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 27.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
31.05.2024 року до суду від представника відповідача - Красноградської міської ради Харківської області, надійшов відзив на адміністративний позов, в якому щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки вона не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Також пунктом 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначається статтею 19 КАС України.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої вказаної статті юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
При цьому, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах публічно-владних управлінських функцій.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 805/4506/16-а, від 27.06.2018 у справі № 815/6945/16.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
З матеріалів даної справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Красноградської міської ради №4297-VIII від 22 лютого 2024 року «Про відмову продовження терміну дії договору оренди землі ТОВ «Надія»» та з похідними позовними вимогами про зобов'язання Красноградської міської ради Харківської області розглянути заяву про продовження строку дії договору оренди землі від 04.12.2012 року №88/12, який зареєстровано в Управління Держкомзему у Красноградському районі Харківської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди зроблено запис №632330004001776 від 12.12.2012 року.
В зв'язку з наведеним суд зауважує, що стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Наведена норма визначає об'єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Частиною 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема правового акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає закону), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.
У правовідносинах в даній справі позивач намагається захистити свій майновий інтерес щодо визначеної земельної ділянки.
Наведені у позові аргументи та надані до суду матеріали свідчать, що підприємство звернулося до суду з метою захисту його прав, які перебувають у приватноправовій площині. На це, крім іншого, вказують і постанови Верховного Суду (у справі 685/547/23 від 23.11.2023р., у справі № 159/5756/18 від 22.09.2020р.), на які позивач посилається в позовній заяві на обгрунтування своєї правової позиції. Їх ухвалено в порядку цивільного судочинства.
Відтак, враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у справі, суд вважає, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а підлягає розгляду судом господарської юрисдикції.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 19, 170, 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ" (вул. Миру, буд. 2А, с.Покровське, Красноградський район, Харківська область, 63335) до Красноградської міської ради Харківської області (вул. Бєльовська, буд. 94, м. Красноград, Харківська область, 63304) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ", що даний спір має вирішуватись в порядку господарського судочинства.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя М.О. Спірідонов