Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 липня 2024 року справа №643/23475/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про закриття провадження у справі
за позовною заявою ОСОБА_1
до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Московського районного суду міста Харкова суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі по тексту - відповідач), в якій просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у складанні санітарно-гігієнічної характеристики умов праці позивача;
- зобов'язати відповідача скласти та надати санітарно-гігієнічної характеристики умов праці позивача.
Ухвалою Московського району суду міста Харкова від 05.01.2022 у справі №643/23475/21 адміністративній позов ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направлено до Харківського окружного адміністративного суду для розгляду за підсудністю.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач через систему «Електронний суд» надіслав до суду заяву про закриття провадження у справі, обґрунтовуючи це наступним.
Позивач звертаючись до адміністративного суду з цією позовною заявою фактично має на меті встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння), у зв'язку з чим просить суд зобов'язати лікаря з гігієни праці територіального органу Держпраці скласти інформаційну довідку про умови праці позивача при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями.
Відповідно до пункту 70 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337 (далі по тексту - Порядок №337) у разі підозри наявності в працівника хронічного професійного захворювання (отруєння) з метою встановлення діагнозу складається санітарно-гігієнічна характеристика умов праці, що є одним з документів, з урахуванням якого вирішується питання про зв'язок хронічного професійного захворювання (отруєння) з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Пунктом 71 Порядку №337 регламентовано, що санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює хворий, на запит керівника закладу охорони здоров'я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, за поданням лікаря профпатолога із залученням (у разі потреби) голови та членів комісії закладу охорони здоров'я, який проводить періодичні медичні огляди.
Відповідно до пункту 80 Порядку №337 санітарно-гігієнічна характеристика підписується лікарем з гігієни праці та затверджується керівником територіального органу Держпраці.
Відповідно до пункту 81 Порядку №337 на непрацюючих пенсіонерів або осіб, які не працюють, лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці складається інформаційна довідка про умови праці працівника у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - інформаційна довідка) згідно з додатком 14 на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях у разі збереження цих робочих місць на підприємстві (в установі, організації), де вони раніше працювали, а у разі їх відсутності - отриманих на підставі наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. У разі проведення обстеження підприємства (установи, організації) для складення інформаційної довідки - зазначене обстеження проводиться за участю представника територіального органу Пенсійного фонду України, профспілки, працівника або уповноваженої особи від працівника.
Відтак, інформаційна довідка про умови праці (санітарно-гігієнічна характеристика умов праці) є одним із документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв'язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів та трудового процесу.
За своєю сутністю санітарно-гігієнічна характеристика умов праці, яку позивач просить суд зобов'язати скласти, є документом, який складається на підставі застосування спеціальних знань лікаря з гігієни праці територіального органу Держпраці з метою встановлення певних обставин або фактів.
Таким чином, характер спірних правовідносин у цій справі не є публічно-правовим, оскільки санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається саме з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).
Порушуючи питання про зобов'язання лікаря з гігієни праці територіального органу Держпраці скласти санітарно-гігієнічна характеристика умов праці, позивач має основною метою вирішення спору приватного характеру щодо встановлення певного юридичного факту (зв'язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу), який не пов'язаний із вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Крім того, відповідач зазначає, що у даному випадку лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці не виступає і не може виступати у статусі суб'єкта владних повноважень, оскільки не виконує владних управлінських функцій і не наділений можливістю владно керувати поведінкою особи, з якою лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці перебуває у спірних правовідносинах.
Тобто, у даному випадку між сторонами існує спір про право, який має приватноправовий характер, що в свою чергу виключає розгляд цієї справи у порядку адміністративного судочинства.
Вказані висновки, на думку відповідача, узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.02.2021 у справі №560/1530/20.
Так, у справі №560/1530/20, за тотожного суб'єктного складу учасників відносин, позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області, в якому просив, зокрема зобов'язати Головне управління Держпраці у Донецькій області скласти санітарно-гігієнічну характеристику умов праці відповідно до поданого лікарняним закладом запиту від 04.10.2016 №653. Постановою Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №560/1530/20, серед іншого, залишено без змін ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.09.2020, якою суд першої інстанції закрив провадження в адміністративній справі, у тому числі в частині позовних вимог про зобов'язання Головне управління Держпраці у Донецькій області скласти санітарно-гігієнічну характеристику умов праці відповідно до поданого лікарняним закладом запиту від 04.10.2016 №653.
На підставі викладеного, відповідач просив закрити провадження у справі.
Вивчивши клопотання про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин.
ЦПК України у статті 19 визначив, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Як убачається з матеріалів справи позивач просить визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці щодо відмови у складанні санітарно-гігієнічних умов праці та інформаційної довідки про умови праці позивача та зобов'язати Східне міжрегіональне управління державної служби з питань праці скласти санітарно-гігієнічні умови праці та інформаційну довідку про умови праці позивача на шахтах Донецької області, що зазначені в його трудовій книжці, як праця з повним підземним робочим днем.
Суть та суб'єктний склад спірних правовідносин вказують на те, що заявлений у цій справі спір належить до юрисдикції адміністративних судів.
Суд не приймає посилання відповідача щодо наявності підстав для закриття провадження, оскільки спірні правовідносини у цій справі не є тотожними по справі №560/1530/20, яка була предметом розгляду Верховним Судом, з огляду на таке.
Так, у справі №560/1530/20 предметом cпірних правовідносин було визнання протиправним та скасування індивідуального акту - інформаційної довідки про умови праці працівника (позивача). Тобто позивач не був згодний зі змістом складеної довідки, у зв'язку з цим просив її скасувати і зобов'язати відповідача скласти іншу довідку. Тобто, правовідносини мали приватно-правовий характер, оскільки обставини справи передбачали перевірку та встановлення судом фактів викладених у довідці, зі змістом якої позивач не погоджувався.
У справі яка розглядається, предметом спірних правовідносин позивач вважає протиправні дії відповідача щодо невиконання своїх повноважень щодо складення довідки і просить суд зобов'язати відповідача здійснити певні дії.
Тобто спір є публічно-правовим, в якому адміністративний суд має надати оцінку процесуальним повноваженням суб'єкта владних повноважень. Питання встановлення певних юридичних фактів щодо трудових правовідносин позивача не є предметом цього спору.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб саме у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням владно-управлінських дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі.
Керуючись статтями238,248,256,294,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про закриття провадження у справі №643/23475/21- відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА