Справа № 420/14459/24
15 липня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000284/2 від 03.05.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.05.2024 року імпортером ПП «Геліос - Ван» подано до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби митну декларацію №24UA500500015674U7 для оформлення вантажу: Товар № 1 Посуд столовий із зміцненого скла: Тарілки, салатники, чашки, сервізи столові, сервізи чайні - 34180 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Тарілки - 2592 шт. Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.05.2024 2 Торгівельна марка "Arcoroc". Всього 36772 шт. Товар № 2 Посуд столовий скляний, механічного виготовлення: Графіни - 1458 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Графіни - 216 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Всього 1674 шт. Товар № 3 Посуд столовий скляний: інші склянки для пиття із зміцненого скла: Стакани - 4920 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Товар № 4 Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, неограновані: Стакани - 1296 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Стакани - 720 шт. Торгівельна марка "C&S". Всього 2016 шт. Товар № 5 Посуд столовий скляний: посудини на ножці для пиття, механічного виготовлення: Келихи - 4824 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Келихи - 1968 шт. Торгівельна марка "C&S". Всього 6792 шт. Товар № 6 Інші вироби із скла для оздоблення житла: Попільнички - 1800 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Виробник "ARC FRANCE". Товар № 7 Посуд столовий скляний: посудини на ножці для пиття, механічного виготовлення: Келихи - 1104 шт. Товар № 8 Посуд столовий скляний, механічного виготовлення: Графіни - 576 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Виробником всіх товарів є "ARC FRANCE". Країною виробництва всіх товарів, окрім Товару № 7, 8 є Франція, товар № 7 вироблений в Словаччині, товар № 8 вироблений в Арабських Еміратах.
Також, на виконання вимог ч.1 ст.49, ч.2 ст.53 МК України, були подані документи, що підтверджують митну вартість товарів - посуду в асортименті та обраний перший (основний) метод її визначення.
За результатами митного оформлення ЕМД відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500500/2024/000284/2 від 03.05.2024 року.
Позивач не згодний рішенням про коригування митної вартості № UA500500/2024/000284/2 від 03.05.2024 року, вважає його протиправними та таким, що підлягає скасуванню, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 15.05.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №ЕС/22002/24 від 30.05.2024 року), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500015674U7 від 02.05.2024, встановлено, що в поданих документах наявні розбіжності та не містяться відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000284/2 від 03.05.2024, а саме:
1) згідно п. 1 розд. 2 документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 53 цього Кодексу та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) в СМR від 17.04.2024 зазначено, що перевізником є TRANSCOMGRUP LTD, але рахунок-фактура № 28 та довідка про транспортні витрати № 02.05.24-1 від 02.05.2024 на оплату транспортно-експедиційних послуг чомусь видана ФОП ОСОБА_1 .
Відповідач зазначає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості № № UA500500/2024/000284/2 від 03.05.2024 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІОС-ВАН».
03.06.2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 03.06.2024 року відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
05.06.2024 року до суду від відповідача надійшли заперечення.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
В ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності 07.09.2015 між ARC International FRANCE та ПП «ГЕЛІОС-ВАН» укладений контракт №09-15-148447, відповідно до якого продавець - ARC International FRANCE зобов'язується поставити, а покупець - ПП «ГЕЛІОС-ВАН» прийняти та оплатити товар, асортимент, номенклатура, кількість, ціна яких вказуються у інвойсах та специфікаціях до контракту. Специфікації та інвойси складаються та затверджуються на кожну окрему поставку.
Позивач 02.05.2024 року здійснив декларування поставленого в Україну товару за митною декларацією, в якій митну вартість товару визначено за першим методом - за ціною договору (контракту).
Для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу був поданий відповідний пакет документів згідно з Митним кодексом України, а саме: пакувальний лист (Packing list) № 81479573 від 25.04.2024; - рахунок-проформа (Proforma invoice) № 1104041936 від 16.04.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 7001662541 від 25.04.2024; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 570148-01 від 25.04.2024; - сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 2024_04_25_10683373 від 26.04.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 26 від 17.04.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 28 від 02.05.2024; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 02.05.24-1 від 02.05.2024; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 01.10.2016; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4/1 від 01.11.2016; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 17.11.2016; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 01.05.2018; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 9 від 18.08.2022; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 09-15-148447 від 07.09.2015; - договір (контракт) про перевезення № 070723-1 від 07.07.2023; - декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером № 29.05.2024 4 7001662541 від 25.04.2024; - інші некласифіковані документи (Акт зважування) Б/н від 02.05.2024; - копія митної декларації країни відправлення № MRN24FRD5620042661007 від 25.04.2024.
Проте, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що подані документи мають розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
03.05.2024 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500500/2024/000284/2 від 03.05.2024 року.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000284/2 від 03.05.2024 року, зазначено, що в поданих документах наявні розбіжності. Надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:
1) згідно п. 1 розд. 2 документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 53 цього Кодексу та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) в СМR від 17.04.2024 зазначено, що перевізником є TRANSCOMGRUP LTD, але рахунок-фактура № 28 та довідка про транспортні витрати № 02.05.24-1 від 02.05.2024 на оплату транспортно-експедиційних послуг чомусь видана ФОП ОСОБА_1 .
Враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контрою щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: -виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - каталоги, специфікації фірми - виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.
Одеська митниця, приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів, визначила їх митну вартість резервним методом, із застосуванням рівня митної вартості оформлених товарів, митне оформлення яких вже здійснено, на підставі баз даних АСМО «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшою ніж заявлено декларантом.
Позивачу, як декларанту, роз'яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням, останній має право на його оскарження, а також право на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п.23,24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000284/2 від 03.05.2024 року зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності.
Жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності не надано. Розбіжність - це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.
В той же час в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.
Щодо посилань митного органу, що калькуляції транспортних витрат не містять інформації про повний маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, , суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, транспортування товару здійснювалось покупцем (позивачем) самостійно.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
У розділі III Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012, визначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Наказ № 599 містить лише приблизний перелік документів, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування.
Вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.
Для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу був поданий відповідний пакет документів згідно з Митним кодексом України, а саме: пакувальний лист (Packing list) № 81479573 від 25.04.2024; - рахунок-проформа (Proforma invoice) № 1104041936 від 16.04.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 7001662541 від 25.04.2024; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 570148-01 від 25.04.2024; - сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 2024_04_25_10683373 від 26.04.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 26 від 17.04.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 28 від 02.05.2024; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 02.05.24-1 від 02.05.2024; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 01.10.2016; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4/1 від 01.11.2016; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 17.11.2016; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 01.05.2018; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 9 від 18.08.2022; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 09-15-148447 від 07.09.2015; - договір (контракт) про перевезення № 070723-1 від 07.07.2023; - декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером № 7001662541 від 25.04.2024; - інші некласифіковані документи (Акт зважування) Б/н від 02.05.2024; - копія митної декларації країни відправлення № MRN24FRD5620042661007 від 25.04.2024.
Позивачем на підтвердження такої складової митної вартості, як витрати на транспортування, були надані: рахунок на оплату № 28 від 02.05.2024, довідку про транспортні витрати № 02.05.24-1 від 02.05.2024, договір № 230424-1 від 23.04.2024 про транспортно - експедиторське обслуговування, договір (контракт) про перевезення № 070723-1 від 07.07.2023 року.
Позивачем понесені транспортні витрати на загальну суму 245.331,88 грн, з яких, 106200,00 грн. - послуги з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом по маршруту м. Арк, Франція - митний кордон України, 134 902,00 грн. - послуги з міжнародного перевезення вантажів по території України: митний кордон України - м. Чорноморськ, Україна, 250,00 - експедиторські послуги за межами України, 3 979,88 грн. - експедиторські послуги по Україні.
Зазначені довідки про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів, враховуючи, що Правилами №599 наведено приблизний перелік документів, які можуть підтвердити витрати на транспортування. При цьому, положеннями МК України не визначено конкретного переліку документів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.
При цьому суд відмічає, що посилання митного органу на відсутність інформації про розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, не може слугувати підставою для неврахування даних довідок та калькуляцій до них на підтвердження розміру витрат на перевезення товарів та відсутність даного показника ніяким чином не впливає на ціну товару.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише договір про перевезення або фінансові га/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Поданими документами позивач повністю підтвердив транспортну складову митної вартості товару, при цьому митний орган не надав доказів того, що позивачем здійснювалась поставка товару за маршрутом, відмінним від того, який зазначений в довідках та калькуляціях про транспортні витрати.
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги доводи відповідача, що позивачем не надано доказів на підтвердження витрат на транспортування.
Щодо посилання відповідача, що у СМR від 17.04.2024 року зазначено в якості перевізника TRANSCOMGRUP LTD, але рахунок-фактура № 28 та довідка про транспортні витрати № 02.05.24-1 від 02.05.2024 на оплату транспортно-експедиційних послуг видана ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
До митного оформлення, серед інших документів, декларантом надано договір № 070723-1 від 07.07.2023 року про транспортно-експедиторське обслуговування, укладений між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (експедитор).
Відповідно до умов зазначеного договору Експедитор зобов'язується здійснити організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному або внутрішньому сполученні згідно до умов замовника, а замовник зобов'язується сплатити погоджену Сторонами провізну плату (п. 1.2).
На виконання умов зазначеного договору ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 230424-1 від 23.04.2024 про транспортно-експедиторське обслуговування з ТОВ «ТРАНСКОМГРУП», який надано відповідачу під час митного оформлення.
Відповідно умов вказаного договору, ТОВ «ТРАНСКОМГРУП» здійснило перевезення, про що зазначено у відповідній СМR від 17.04.2024 року, яка була надано до митного оформлення.
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги доводи відповідача про наявність розбіжностей.
Крім того, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв'язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Судом встановлено, що подані позивачем контролюючому органу документи у їх сукупності відповідають даті укладення договору, товару вказаному у інвойсах та специфікаціях, особі покупця та вартості товару, що не може свідчити про розбіжність числового значення митної вартості товару.
В свою чергу, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.
Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.
При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості № UA500500/2024/000284/2 від 03.05.2024 року.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» (вул. Шевченка, 7А, офіс 44, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001, Код ЄДРПОУ 37439444) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000284/2 від 03.05.2024 року.
Стягнути з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» (вул. Шевченка, 7А, офіс 44, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001, Код ЄДРПОУ 37439444) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень, 00 коп.)
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.