Справа № 420/20730/24
12 липня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за вхід. №ЕС/28806/24від 12.07.2024 року про залишення позову без розгляду,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Третій автобусний парк», в якому позивач просить:
- Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Третій автобусний парк» (вул. 7-а Пересипська, 2 а, м. Одеса, 65042, код ЄДРПОУ 03115034) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 250,23 грн. (двісті п'ятдесят грн. 23 коп.) за період з 01.06.2024 по 25.06.2024.
Ухвалою суду від 04.07.2022 року адміністративний позов залишено без руху.
12.07.2024 року до суду надійшла заява представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за вхід. №ЕС/28806/24 про залишення позову без розгляду у зв'язку з погашенням боргу.
Розглянувши подану заяву та керуючись приписами КАС України, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України до основних засад адміністративного судочинства належить, зокрема, і диспозитивність.
Термін «диспозитивність» (від лат. dispono - розпоряджаюся, створюю) розглядається як надана зацікавленим особам, які беруть участь у справі, можливість, безперешкодно, в межах процесуального закону, здійснювати свої матеріальні і процесуальні права, а також розпоряджатися ними на власний розсуд.
Сутність принципу диспозитивності розкривається через такі положення: а) учасникам судового розгляду законом надається певний процесуальний статус, і вони мають право вільно користуватись і розпоряджатись своїми матеріальними та процесуальними правами, в тому числі визначати межі судового захисту, впливати на початок, рух і закінчення судового розгляду; б) особа, якій належить право, може від нього відмовитися; в) зацікавленим особам надається право ініціювання судового процесу, нікого не можна примушувати пред'явити позов проти його волі; г) суд не повинен виходити за межі вимог сторін, крім випадків, передбачених законом, і вирішує лише ті питання, що віднесені до його повноважень.
За приписами пункту 2 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання.
Положення цієї норми, відповідно до принципу диспозитивності, передбачає право позивача на порушення провадження в суді та право розпорядження своїми вимогами на свій розсуд.
Отже, підстави для відмови у задоволенні цієї заяви законодавством не передбачені, оскільки це є безумовним правом особи, яка звернулася до суду.
Керуючись ст. ст. п. 2 ч. 4 ст. 169 КАС України, суддя, -
Заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за вхід. №ЕС/28806/24від 12.07.2024 року про залишення позову без розгляду - задовольнити частково.
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Третій автобусний парк» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - повернути особі, яка її подала.
В іншій частині заяви - відмовити.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА