Справа № 420/5960/24
15 липня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.07.2019 року по 31.01.2024 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3824 гривні 35 копійок в місяць у загальній сумі 254 134 гривні 22 копійки за період з 18.07.2019 року по 31.01.2024 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
В обґрунтування позовних вимог у позові вказано, що ОСОБА_1 з 28.08.2017 року по 17.07.2019 року проходив військову службу у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського з якого 17.07.2019 року був переведений до військової частини НОМЕР_2 , де проходить військову служу у період з 18.07.2019 року по теперішній час та зарахований на грошове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 . Проте позивачу у період проходження військової служби не у повному обсязі було виплачено індексацію грошового забезпечення. У зв'язку з цим позивач 28 січня 2020 року звернувся із заявою до Національного університету оборони України з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення. У відповідь на заяву зазначено, що виплата індексації не проводилась у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань. Для вирішення спору позивач 10.04.2020 року звернувся до суду. На виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №420/3253/20 Національним університетом оборони України виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 2631,09 грн. за період з 28.08.2017 року по 28.02.2018 року. Разом з цим залишилась невиплаченою індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 17.07.2019 року. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 року у справі №420/16215/23 зобов'язано Національний університет оборони України нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 17.07.2019 року включно із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3824,35 грн. з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, у розмірі 63356,73 грн. з урахуванням раніше виплачених сум індексації. 31.01.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 року у справі №420/16215/23 Національним університетом оборони України виплачено позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення 3824,35 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 17.07.2019 року у сумі 62406,38 грн. із одночасним утримання військового збору 1,5%, що підтверджується повідомленням про надходження коштів. При цьому при переводі позивача до військової частини НОМЕР_2 Національним університетом оборони України було виписано грошовий атестат відповідно до пункту 11.1 наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 року №280 “Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України”.
Як стверджує позивач, в результаті протиправної бездіяльності Національного університету оборони України, яка полягала у невиплаті позивачу у період проходження служби індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині 3824,35 гривень в місяць в момент переводу позивача до військової частини НОМЕР_2 , не було записано в грошовий атестат щомісячну фіксовану індексацію-різницю, яка виплачується до наступного підвищення посадових окладів згідно рішення Уряду, внаслідок чого не здійснювалась така виплата у період з 18.07.2019 року по 31.01.2024 року.
Також, у позові вказано, що відповідачем за період з 18.07.2019 року по 31.01.2024 року виплачено тільки поточну індексацію грошового забезпечення, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103% у сумі 22486,87 грн
На думку позивача, відповідачем в порушення абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 не виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 18.07.2019 року по 31.01.2024 року у фіксованій величині 3824,35 гривень в місяць на загальну суму 228 790,40 грн.,
Ухвалою від 28.02.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у адміністративній та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
11.04.2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що вимоги, викладені в позовній заяві позивачем, Військова частина НОМЕР_1 не визнає в повному обсязі, як такі, що є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству та подані з порушенням строків на звернення до суду.
Як вказано у відзиві, відсутність затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Позивачу фактично нараховано індексацію за період з 15.05.2019 по 11.09.2022, виходячи із місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) березня 2018 року, тобто позивачу виплачено поточну індексацію грошового забезпечення. Проте позивач вважає, що він також має право на нарахування та виплати йому індексації різниці з 18.07.2019 по 31.01.2024, відповідно до абзаців 4, 6 п. 5 Порядку № 1078, оскільки, на його думку, збільшення грошового доходу позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року не відбулося. На думку відповідача, системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. В той же час, відповідач стверджує, що різниця між доходом за лютий 2018 року та березень 2018 року позивача складає більше ніж заявлена ним, з урахуванням величини приросту індексу споживчих цін, що підтверджується карткою особового рахунку військовослужбовця доданою позивачем до позовної заяви. Тобто різниця доходу позивача в березні 2018 року є більше ніж сума можливої індексації у березні 2018 року, що виключає право позивача на отримання суми індексації різниці відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078. Тому, вказано у відзиві, відповідачем не була допущена протиправна бездіяльність у нарахуванні і виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 18.07.2019 по 31.01.2024 відповідно до абзаців 4,5,6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, тому такі вимоги є помилковими та не належать задоволенню. Водночас, щодо індексації грошового забезпечення у 2023 році, відповідач просить суд взяти до уваги, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022 зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 по справі № 420/5960/24, залишити без задоволення.
У відзиві відповідач просив суд відновити строки для подачі відзиву на позов ОСОБА_1 по справі № 420/5960/24 пропущений з поважних причин, у зв'язку з несвоєчасним надходженням позову з додатками.
Ухвалою суду від 12.07.2024 року задоволено клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву по справі №420/5960/24, долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву, який надійшов від Військової частини НОМЕР_1 за вх.№ЕС/14840/24 разом із додатками.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позовну заяву, відповіддю на відзив, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх наданими до справи доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського у період з 28.08.2017 по 17.07.2019.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 по справі №420/3253/20 апеляційні скарги Національного університету оборони України імені Івана Черняховського та ОСОБА_1 - задоволено частково; скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року з ухваленням постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ; визнано протиправними дії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року; зобов'язано Національний університет оборони України імені Івана Черняховського нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року з прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 для обчислення індексації грошового забезпечення у вересні 2015 року (базовий місяць); в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 по справі №420/16215/23 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року, ухвалено по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Національного університету оборони України імені Івана Черняховського щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 17.07.2019 року включно та зобов'язано Національний університет оборони України імені Івана Черняховського нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 17.07.2019 року включно із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3824,35 грн. з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, у розмірі 63356,73 грн. з урахуванням раніше виплачених сум індексації.
Даною постановою, зокрема, встановлено, що розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року складав 638,80 грн., що не перевищує суму можливої індексації.
Частиною 4 статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, відповідно до ч.4 ст.78 КАС України розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року не підлягає встановленню під час розгляду даної справи.
Як зазначено позивачем та встановлено судом, з 17.07.2019 року ОСОБА_1 переведений з Національного університету оборони України імені Івана Черняховського до військової частини НОМЕР_2 , де проходить військову служу у період з 18.07.2019 року по теперішній час.
Також, позивачем зазначено та не спростовано відповідачем, що він зарахований на грошове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 .
За твердженням ОСОБА_1 відповідачем за період з 18.07.2019 року по 31.01.2024 року виплачено тільки поточну індексацію грошового забезпечення, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103%.
Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.07.2019 року по 31.01.2024 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон України № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч.2). Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3).
Преамбулою Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон України № 1282-XII) встановлено, що вказаний Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Згідно ст. 1 Закону України № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ч.1). Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ч.2).
В ст. 4 Закону України № 1282-XII зазначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ч.1).
Відповідно до ст. 5 Закону України № 1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів (ч.1). Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (ч. 2). Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч. 6).
Згідно п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 (далі Порядок №1078), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення.
В п. 4 Порядку № 1078 вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Згідно з п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Суд при розгляді справи, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постанові від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз 3). Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абз 4). У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру (абз 5).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
У постанові від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21 Верховний Суд зазначив, що:
“ 99. Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.
100. Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
101. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір”.
Системний аналіз п. 1, абзаців 4, 6 п. 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
З урахуванням, що з 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила п. 5, п. 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Так, як вже встановлено судом, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року складав 638,80 грн., що не перевищує суму можливої індексації.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 по справі №420/16215/23 також встановлено наявність у позивача права на отримання щомісячної індексації - різниці у період з 01.03.2018 року по 17.07.2019 року у розмірі 3824,35 грн. (4463,15-638,80) щомісячно.
Суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної справи відповідачем не надано доказів того, що за посадою на яку призначено позивача у військову частині НОМЕР_2 відбулось підвищення грошового доходу, яке перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
При цьому судом встановлено, що посадовий оклад позивача у березні 2018 року складав 5640,00 грн.
Після переведення позивача до військової частини НОМЕР_2 посадовий оклад позивача склав 5500,00 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача права нарахування та виплату індексації грошового забезпечення відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
В той же час, суд враховує, що пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2710-IX на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
При цьому, відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Таким чином, протягом 2023 року дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а отже у відповідача був відсутній обов'язок по нарахуванню та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.07.2019 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3824 гривні 35 копійок в місяць за період з 18.07.2019 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
При цьому зважаючи на обсяг поданих до суду доказів, суд не вбачає підстав для визначення загальної суми належної до виплати індексації грошового забезпечення позивача.
Розглядаючи дану справу суд не надає оцінку твердженням відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки поданий до суду відзив на позов не містить жодного обґрунтування та доводу щодо такого твердження.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткову доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності часткового задоволення адміністративного позову.
Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.07.2019 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3824 гривні 35 копійок в місяць за період з 18.07.2019 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя O.A. Вовченко