15 липня 2024 року Київ № П/320/1262/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач).
Просив суд:
- визнати протиправною відмову відповідача у зарахуванні в повному обсязі позивачу роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу при обчисленні пенсії періоду роботи у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у малому приватному підприємстві «Граніт» з 12.09.2002 по 26.12.2003 та у зоні відчуження у Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік» з 08.10.2009 по 31.07.2019 та відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 30.10.2019;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу період роботи у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у малому приватному підприємстві «Граніт» з 12.09.2002 по 26.12.2003 та у Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік» з 08.10.2009 по 31.07.2019, призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 30.10.2019 та провести її виплату.
Ухвалою суду від 18.02.2020 (суддя Харченко С.В.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 10.01.2023 (суддя Харченко С.В.) заяву представника ОСОБА_1 про відкликання заяви про відвід судді задоволено. Заяву представника Драня М.М. про відвід судді Харченко С.В. повернуто заявнику разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Згідно із частиною першою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
У силу вимог частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи з підстав, зазначених у ньому.
Внаслідок автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Скрипці І.М.
Відповідно до ухвали від 07.05.2024 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у період з 12.09.2002 по 26.12.2003 позивач працював у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у малому приватному підприємстві «Граніт» та у Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік» з 08.10.2009 по 31.07.2019, із особливо шкідливими умовами праці за Списком № 1, у зв'язку із чим уважає, що має право на зарахування у пільговому обчисленні до його страхового стажу зазначених періодів роботи у згаданих підприємствах. Звернувшись до відповідача із заявою від 30.10.2019 про призначення пенсії, із урахуванням додатково поданих первинних документів, що підтверджують факт та період його роботи в особливо шкідливих умовах праці у зоні відчуження, отримав рішення про відмову в призначенні пенсії від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 07.11.2019 № 1795/103-23, яке уважає протиправним та таким, що порушує його права на пенсійне забезпечення.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з копією пенсійної справи позивача, за результатами вивчення змісту якого судом установлено, що відповідач позов не визнав, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області під час прийняття спірного рішення не вбачає підстав для зниження пенсійного віку, оскільки згідно зі статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію зі зниженням пенсійного віку позивач не має. Крім того, зазначено, що незарахування до пільгового стажу позивача всіх періодів його роботи обумовлено відсутністю проведення атестації робочих місць, яка є обов'язковою, а також вказано, що період роботи в МПП «Граніт» з 12.09.2002 по 26.12.2003 не може бути зарахований до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки правомірність видачі довідки № 20 від 06.02.2004 не може бути підтверджена первинними документами. МПП «Граніт» за юридичною адресою відсутнє та діяльність не здійснює, місцезнаходження документів невідоме.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НК755401.
Із матеріалів справи слідує, що 30.10.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та додав до неї відповідні первинні документи, що підтверджують його роботу безпосередньо у зоні відчуження Чорнобильської АЕС в особливо шкідливих умовах праці у малому приватному підприємстві «Граніт» та у Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік».
Позивачу відмовлено у призначенні пенсії, про що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області винесено рішення від 07.11.2019 № 1795/103-23.
Зі змісту цього рішення вбачається, що загальний трудовий стаж, який може бути зараховано для призначення пенсії, згідно наданих документів, складає 34 роки 5 місяців 28 днів. Пільговий стаж за Списком № 1 з кратністю 1,5 складає 7 років 5 місяців 7 днів (за умови підтвердження правомірності видачі довідки про пільговий характер роботи).
Зазначено, що на момент звернення позивачу виповнилось повних 50 років, згідно з поданими документами пільгового стажу недостатньо для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років.
Період роботи в МПП «Граніт» з 12.09.2002 по 26.12.2003 не може бути зарахований до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки правомірність видачі довідки № 20 від 06.02.2004 не може бути підтверджена первинними документами.
Періоди роботи зазначені в довідці № 315 від 25.09.2019, у Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік» не можуть бути зараховані до пільгового стажу, оскільки вказане підприємство відсутнє в переліку затвердженому МНС наказом від 13.03.2012 № 576, у відповідності до постанови КМУ від 24.02.2010 № 173, а також за відсутності доказів проведення атестації робочих місць.
Судом установлено, що до заяви від 30.10.2019 позивачем були додані такі документи: копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копія паспорта НК755401; копія трудової книжки НОМЕР_1 ; копія військового квитка НОМЕР_2 ; копія диплома № 871489; дані СПОВ з 01.01.1999 по 31.07.2019; довідка Ф-122 про періоди роботи в філії «Струм-Славутич» № 69 від 06.10.2009; довідка Ф-122 про періоди роботи в МПП «Граніт» № 73 від 30.12.2003; довідка Ф-122 про періоди роботи в корпорації «Укртрансбуд» № 101 від 29.06.2005; довідка Ф-122 про періоди роботи в Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік» № 184 від 12.11.2007; довідка № 135 від 25.09.2019 про періоди роботи в Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік».
В оскаржуваному рішенні позивача повідомлено, що ОСОБА_1 , згідно з наданими ним документами, право на пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набуде в 53 роки, за умови підтвердження правомірності видачі довідок про пільговий характер роботи.
Не погоджуючись із рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, врегульовані нормами Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 5 Закону № 1058-ІV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 2 Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485 передбачено, що Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
За визначенням у статті 1 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Статтею 24 Закону № 1058-ІV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Частиною першою статті 25 Закону № 1058-ІV передбачено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = См х ВС: 100%х 12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1 %.
Проте, зважаючи на частину третю статті 24 Закону № 1058-IV, за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Таким чином, сума місяців страхового стажу є одним із чинників, від якого залежить розмір пенсії.
Із матеріалів справи встановлено, що відповідно записів трудової книжки НОМЕР_1 у період з 12.09.2002 по 26.12.2003 позивач працював у малому приватному підприємстві «Граніт» на посаді муляра (наказ про прийняття на роботу від 02.09.2002 № 10-к, наказ про звільнення від 26.12.1993 № 92-к).
Із 08.10.2009 відповідно до наказу від 09.10.2009 № 115і позивач прийнятий на роботу в Компанію «Вінсі Констрюксьон Гран Проже»/Компанії «Буйг Траво Пюблік» на виконання проєкту «Грантова угода (Чорнобильський фонд «Укриття»: Новий безпечний конфаймент» (Франція) на посаду слюсаря, що підтверджується записом у трудовій книжці № 23.
Із 01.01.2013 позивач переведений на посаду бригадира відповідно до наказу № 1і від 02.01.2013.
Відповідно до наказу від 25.07.2019 № 166 позивач звільнений з посади 31.07.2019 відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП України. Дані про трудову діяльність позивача містяться у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
Під час розгляду справи судом установлено, що 30.10.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та додав до неї відповідні первинні документи, що підтверджують роботу безпосередньо у зоні відчуження Чорнобильської АЕС в особливо шкідливих умовах праці у малому приватному підприємстві «Граніт» та у Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік».
До заяви від 30.10.2019 позивач додав: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копію паспорта НК755401; копію трудової книжки НОМЕР_1 ; копію військового квитка НОМЕР_2 ; копію диплома № 871489; дані СПОВ з 01.01.1999 по 31.07.2019; довідку Ф-122 про періоди роботи в філії «Струм-Славутич» № 69 від 06.10.2009; довідку Ф-122 про періоди роботи в МПП «Граніт» № 73 від 30.12.2003; довідку Ф-122 про періоди роботи в корпорації «Укртрансбуд» № 101 від 29.06.2005; довідку Ф-122 про періоди роботи в Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік» № 184 від 12.11.2007; довідку № 135 від 25.09.2019 про періоди роботи в Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік».
Однак рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України у Київській області від 07.11.2019 № 1795/103-23 відмовлено у призначенні пенсії.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що загальний трудовий стаж, який може бути зараховано для призначення пенсії, згідно наданих документів, складає 34 роки 5 місяців 28 днів. Пільговий стаж за Списком № 1 з кратністю 1,5 складає 7 років 5 місяців 7 днів (за умови підтвердження правомірності видачі довідки про пільговий характер роботи).
Зазначено, що на момент звернення позивачу виповнилось повних 50 років, згідно з поданими документами пільгового стажу недостатньо для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років.
Період роботи в МПП «Граніт» з 12.09.2002 по 26.12.2003 не може бути зарахований до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки правомірність видачі довідки № 20 від 06.02.2004 не може бути підтверджена первинними документами.
Періоди роботи зазначені в довідці № 315 від 25.09.2019, у Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік» не можуть бути зараховані до пільгового стажу, оскільки вказане підприємство відсутнє в переліку затвердженому МНС наказом від 13.03.2012 № 576, у відповідності до постанови КМУ від 24.02.2010 № 173, а також за відсутності доказів проведення атестації робочих місць.
Позивач наполягав на тому, що йому не було зараховано до спеціального (пільгового) стажу роботи, що дає право на зниження пенсійного віку у повному обсязі, всі період його роботи в МПП «Граніт» та в Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» і Компанії «Буйг Траво Пюблік» у зоні відчуження в особливо шкідливих умовах праці.
При цьому, відповідач у відзиві зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області під час прийняття спірного рішення не вбачало підстав для зниження пенсійного віку, оскільки згідно зі статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію зі зниженням пенсійного віку позивач не має. Крім того, було зазначено, що незарахування до пільгового стажу позивача всіх періодів його роботи обумовлено відсутністю проведення атестації робочих місць, яка є обов'язковою, а також поставлено під сумнів правомірність видачі довідки № 20 від 06.02.2004.
Суд не погоджується з доводами відповідача в частині відмови в призначенні пенсії позивачу з тих підстав, що подані ним документи у сукупності є достатніми для зарахування до страхового стажу останнього періодів роботи в МПП «Граніт» з 12.09.2002 по 26.12.2003 та в Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік» з 08.10.2009 по 31.07.2019, у зоні відчуження в особливо шкідливих умовах праці, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
За нормами частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Згідно із частиною першою статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з 01.01.1993 відповідними постановами, у тому числі і постановою від 27.04.2006 № 571 (зі змінами, внесеними постановами від 04.04.2007 № 610, від 11.09.2007 № 1121, від 05.12.2007 № 1400) обумовлювалось зарахування в полуторному розмірі періодів роботи (служби) в зоні відчуження для визначення права на пенсію на пільгових умовах.
Проте для визначення права на пенсію за віком, періоди роботи (служби) в зоні відчуження з 01.01.2004 при наявності відповідних документів, зараховуються в полуторному розмірі, а для обчислення розміру пенсії (визначення коефіцієнту страхового стажу) зазначений період зараховується в страховий стаж в одинарному розмірі, як це передбачено Законом № 1058-ІV.
Як убачається зі спірного рішення відповідача, за результатами розгляду доданих до заяви документів до пільгового стажу не зараховані періоди роботи у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у малому приватному підприємстві «Граніт» з 12.09.2002 по 26.12.2003 та у зоні відчуження у Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік» з 08.10.2009 по 31.07.2019, у зв'язку із чим відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 30.10.2019.
Роз'яснено, що ОСОБА_1 , згідно з наданими ним документами, право на пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набуде в 53 роки, за умови підтвердження правомірності видачі довідок про пільговий характер роботи.
Суд констатує, що у силу вимог статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, який не є виключним та вичерпним, наведено у підпункті 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (з наступними змінами, далі - Порядок № 22-1), зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином із викладених правових норм убачається, що основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності відомостей у ній - уточнюючі первинні документи.
Під час розгляду справи судом не установлено відсутності в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 відповідних записів про періоди його роботи, зокрема, у МПП «Граніт» та в Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік» у зоні відчуження в особливо шкідливих умовах праці.
При цьому, разом із трудовою книжкою та іншими документами, позивачем було також надано довідку від 30.12.2003 № 73, видану МПП «Граніт» про те, що позивач був у зонах безпеки ЧАЕС безпосередньо зайнятий на роботах, визначених рішенням Урядової Комісії СРСР по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС № 87 від 07.08.1986, № 108 від 19.08.1986, № 173 від 18.09.1986, № 339 від 05.01.1987, № 351 від 02.02.1987, передбачених постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 за № 665-195 і постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 за № 1497-378, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності з постановою КМУ від 16.01.2003 № 36, від 05.12.2007 № 1400, з 12.09.2002 по 31.12.2002, з 01.01.2003 по 26.12.2003.
Відповідачем ці документи прийняті, проте залишені поза увагою.
Натомість в оскаржуваному рішенні зазначено про довідку МПП «Граніт» № 20 від 06.02.2004, копія якої відсутня як у матеріалах справи, так і у матеріалах пенсійної справи, наданої відповідачем.
За правилами пункту 4.1 Порядку № 22-1 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію:1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (пункт 4.7 Порядку № 22-1).
Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що нарахування пенсії в повному обсязі, тобто в належному розмірі покладається на орган, що призначає пенсію, а тому у протилежному випадку цей орган буде діяти не на підставі і не в межах повноважень, а також не в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Тому таке рішення має бути визнане протиправним.
Судом установлено та не заперечується учасниками справи, що загальний трудовий стаж позивача складає 34 роки 5 місяці 28 днів, а стаж роботи позивача із особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці з урахуванням кратності 1,5 становить - 7 років 5 місяців 7 днів, що дає право на зниження пенсійного віку.
Зі змісту спірного рішення вбачається, що необхідний пільговий стаж для призначення пенсії позивачу за Списком № 1 з кратністю 1,5 становить 7 років 5 місяців 7 днів. Із наявних у матеріалах справи доказів зазначений стаж підтверджений наявними в трудовій книжці записами про роботу позивача.
У разі врахування відповідачем періодів роботи у МПП «Граніт» та в Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік» у зоні відчуження в особливо шкідливих умовах праці, як стажу роботи за Списком № 1, останнім відповідно до вимог абзацу 10 частини третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік стажу роботи за вказаний період до страхового стажу позивача мало б зараховуватися додатково по одному року.
Крім того, кількість місяців страхового стажу впливатиме на визначення доплати за понаднормований стаж, призначений позивачу згідно з абзацом 2 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом 1 цієї частини. Наявний в особи понаднормований стаж не може бути обмежений.
Отже, якщо позивачу буде зараховано спірні періоди роботи у згаданих підприємствах, як стаж роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, що, відповідно, збільшить його страховий стаж згідно з абзацом 10 частини третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то це також вплине на визначення розміру доплати за понаднормований стаж.
У спірному рішенні відповідач зазначив, що позивач матиме право на пенсійну виплату в 53 роки, за умови підтвердження правомірності видачі довідок про пільговий характер роботи.
Щодо посилання відповідача про відсутність документів, що підтверджують проведення атестації робочих місць та не проведення такої атестації в Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік», суд зазначає таке.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 №1451/11731 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 422) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації № 41).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим органом і працівником у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій № 41, атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства.
Проте жодні причини, з яких атестація не була проведена, не є підставою для відмови в зарахуванні відповідного стажу позивачу, оскільки особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 або Списку № 2, робоче місце якої підлягає атестації відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення такої атестації.
Отже, проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, особи зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 та Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
Із аналізу наведеного вбачається, що цей висновок може бути застосований не тільки на стадії визначення права на пенсію за віком, але й для обчислення розміру пенсії (визначення коефіцієнту страхового стажу).
Таким чином, укладаючи трудовий договір з Компанією «Вінсі Констрюксьон Гран Проже»/Компанією «Буйг Траво Пюблік» та МПП «Граніт», позивач мав законні очікування на пільги та компенсації, передбачені чинним законодавством, у тому числі й на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.
Виходячи з наведеного, позивачем було надано відповідачеві необхідні документи, які підтверджують наявність спірного стажу роботи в зоні відчуження на вказаних підприємствах, який для обчислення пенсії підлягав зарахуванню, як стаж роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою КМУ від 16.01.2003 № 36.
Проте відповідач цього не зробив та прийняв відносно позивача протиправне рішення.
При цьому, у позовній заяві позивач просив суд визнати протиправною відмову відповідача у зарахуванні в повному обсязі позивачу роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу при обчисленні пенсії періоду роботи у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у малому приватному підприємстві «Граніт» з 12.09.2002 по 26.12.2003 та у зоні відчуження у Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік» з 08.10.2009 по 31.07.2019 та відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 30.10.2019, із приводу чого суд зазначає таке.
За змістом статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із метою ефективного захисту прав позивача суд уважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 07.11.2019 № 1795/103-23 про відмову у зарахуванні в повному обсязі ОСОБА_1 роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу при обчисленні пенсії періоду роботи у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у малому приватному підприємстві «Граніт» з 12.09.2002 по 26.12.2003 та у зоні відчуження у Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік» з 08.10.2009 по 31.07.2019 та про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 30.10.2019.
При цьому, суд уважає за необхідне зазначити, що за наявності рішення суб'єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб'єктом владних повноважень проявлено активну поведінку - прийнято рішення про відмову позивачці у призначенні пенсії.
Із метою належного захисту прав позивача, суд уважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу період роботи у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у малому приватному підприємстві «Граніт» з 12.09.2002 по 26.12.2003 та у Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік» з 08.10.2009 по 31.07.2019, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 30.10.2019, та провести її виплату.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
У підсумку, із урахування зазначеного у сукупності, суд доходить висновку про протиправність рішення відповідача, а відтак уважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Суд, керуючись статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 840,80 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 07.11.2019 № 1795/103-23 про відмову у зарахуванні в повному обсязі ОСОБА_1 роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу при обчисленні пенсії періоду роботи у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у малому приватному підприємстві «Граніт» з 12.09.2002 по 26.12.2003 та у зоні відчуження у Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік» з 08.10.2009 по 31.07.2019 та про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 30.10.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу період роботи у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у малому приватному підприємстві «Граніт» з 12.09.2002 по 26.12.2003, а також у Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та Компанії «Буйг Траво Пюблік» з 08.10.2009 по 31.07.2019, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 30.10.2019, та провести її виплату.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548; місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.