15 липня 2024 року Справа № 320/23731/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач, ГУНП в Київські області), у якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області у зарахуванні пільгової вислуги років капітану поліції ОСОБА_1 до його календарної вислуги років;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області здійснити перерахунок та зарахувати капітану поліції ОСОБА_1 до стажу служби в поліції та календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні у кількості 13 років 00 місяців 06 дні.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що проходить службу в органах внутрішніх справ з 07.07.2008 по 06.11.2015, та в ГУНП в Київській області проходить службу з 07.11.2015. Наразі перебуває на посаді старшого інструктора з особистої безпеки тренінгову центру ГУНП в Київській області та станом на 10.05.2023 має вислугу років: календарна 14 років 10 місяців 04 дні та пільгова - 13 років 00 місяців 06 днів, всього 27 років 10 місяців 10 днів. 18.05.2023 позивач звернувся із рапортом до начальника ГУНП в Київській області з проханням зарахувати до його календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні яка становить 13 років 00 місяці 06 днів, здійснити перерахунок відповідно до ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» його стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням вказаного пільгового періоду. Та листом від 05.06.2023 №1079/109/12 відповідач повідомив про відсутність правових підстав для зарахування пільгової вислуги років до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Покликаючись на положення ст. 46, ст. 64 Конституції України, ч. 1 ст. 1, пп. «а», «б» ч. 1 ст. 12, ст. 17, ст. 17-1 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пп. «а» п. 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.1992 №393, правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, зазначає, що Законом №2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсії за вислугу років, а постановою №393 визначено порядок обчислення та призначення пенсії за вислугу років, зокрема поліцейським. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Позивач вважає протиправну відмову Головного управління Національної поліції в Київській області зарахувати до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди часу проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції та проходження служби, протягом якого він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів у загальній кількості 13 років 00 місяців 06 днів, та вважає, що має право на перерахунок стажу служби в поліції із зарахуванням даного пільгового періоду для отримання надбавок і додаткової оплачуваної відпустки.
09.08.2023 ухвалою суду провадження у справі відкрито, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
01.09.2023 від відповідача судом отримано відзив, в якому ГУНП у Київській області не визнає позовні вимоги, та вказуючи на положення пп. «а» ст. 12, ст. 17 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", п. 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.1992 №393, вказує, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби та мають відповідні календарні роки вислуги (з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше). При цьому зазначеною вище законодавчою нормою чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається за наявності саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років. Саме календарна вислуга років є визначальною для набуття права на призначення пенсії.
У рапорті позивача зазначений період проходження служби на пільгових умовах з 07.07.2008 по 31.01.2022, у загальній кількості 13 років 00 місяців 06 днів, зараховується до вислуги років для призначення пенсії, тобто лише для визначення розміру пенсії відповідно до статей 13, 17 Закону, однак до календарної вислуги років не зараховується.
Відповідно, відповідач вважає, що до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи в пільговому обчисленні і цей стаж також ураховується при призначенні пенсії, але для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному Законом розмірі, до якої зарахування стажу роботи в пільговому обчисленні Законом не передбачено.
Вказуючи також на положення п. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» зазначає, що зарахування до стажу служби в поліції який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, періодів проходження служби на пільгових умовах не передбачено, відповідно, правові підстави для зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, пільгової вислуги років відсутні.
Відповідач просить суд відмовити в позові.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 виданого ГУНП в Луганській області 03.11.2016.
ОСОБА_1 , капітан поліції, в період з 07.09.2015 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в Антитерористичній операцій, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету територіальної цілісності України районі районах Антитерористичної операції та проведення на території Луганської області, що відображено та підтверджується довідками ГУНП в Луганській області від 17.12.2022 №А-765 та №А-764.
Відповідно до довідки ГУНП в Київській області від 16.05.2023 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 07.07.2008 по 06.11.2015, в органах поліції з 07.11.2015 по теперішній час. Зараз перебуває на посаді старшого інструктора з особистої безпеки тренінгового центру ГУНП в Київській області та станом на 10.05.2023 вислуга років складає:
календарна 14 рік 10 місяців 04 днів,
пільгова 13 років 00 місяців 06 дні,
всього 27 років 10 місяців 10 днів.
Зокрема, пільгова обчислена за період часу проходження служби, а саме участі в антитерористичній операції та участі у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної aгрeciї російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів відповідно до довідки ГУНП в Луганській області від 27.02.2019 №А-302, постанови КМУ №393, що не оспорюється відповідачем.
ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходить службу ГУНП в Київській області, перебуває на посаді старшого інструктора з особистої безпеки тренінгову центру ГУНП в Київській області.
18.05.2023 позивач звернувся із рапортом до начальника ГУНП в Київській області з проханням зарахувати до його календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні яка становить 13 років 00 місяці 06 днів, та щодо здійснення перерахунку відповідно до ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» його стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням вказаного пільгового періоду.
Листом від 05.06.2023 №1079/109/12 ГУНП в Київській області повідомило про відсутність правових підстав для зарахування пільгової вислуги років до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно, позивач вважає, що має право на зарахування до його календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу років в пільговому обчисленні 13 років 00 місяців 06 днів, що обраховується за період часу проходження служби, а саме участі в антитерористичній операції та участі у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної aгрeciї російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також, має право на перерахунок відповідно до ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» його стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням вказаного пільгового періоду.
Відповідач в свою чергу наполягає, що пенсія за вислугу років призначається за наявності календарної вислуги у мінімальному визначеному Законом №2262-ХІІ розмірі, до якої не підлягає за вказаним законом зарахування стажу у пільговому обчисленні та враховуючи положення ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» спірний період служби не підлягає врахуванню до стажу та відповідно, відсутні підстави для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Предметом спору у даній справі є відмова ГУНП в Київській області викладена у листі від 05.06.2023 №1079/109/12 про відмову в зарахуванні до календарної вислуги років поліцейського, яка дає право на призначення пенсії, вислугу років в пільговому обчисленні та відмову для врахування до стажу служби пільгового періоду для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, у зв'язку з чим, суд вважає необхідним встановити протиправність чи законність вказаної відмови, відповідність положенням ч. 2 ст. 2 КАС України, з дотриманням судом принципів адміністративного судочинства визначених ч. 3 вказаної статті.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
За ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).
Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 1, ч. 3 ст. 3 КАС України).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з положеннями статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Загальні умови і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі, зокрема, в органах поліції, визначені Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262).
За пунктом "б" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Згідно пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років більше.
Статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначені види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а саме, відповідно до частини першої, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, зокрема: а) військова служба; б) служба в органах внутрішніх справ, поліції. державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 Закону № 2262-ХІІ, а саме, до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців.
Згідно зі статтею 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Постанова №393).
Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Постанови №393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції та час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
За обставинами в даній справі, позивач має календарну вислугу - 14 років 10 місяців 04 днів, пільгову 13 років 00 місяців 06 днів, всього 27 років 10 місяців 10 днів.
Пільгова 13 років 00 місяці 06 днів обчислена із зарахуванням часу проходження служби, а саме участі в антитерористичній операції та участі у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної aгрeciї російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів відповідно до довідки ГУНП в Луганській області від 27.02.2019 №А-302, постанови КМУ №393, що відображено в довідці відповідача від 16.05.2023.
Вказана вислуга років в календарному обчислені та окремо у пільговому обчислені визнається відповідачем.
Суд враховує, що позивач ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходить службу ГУНП в Київській області, перебуває на посаді старшого інструктора з особистої безпеки тренінгову центру ГУНП в Київській області та відповідач не заперечує наявності у позивача пільгової вислуги 13 років 0 місяців 06 днів, що обрахована станом на 10.05.2023.
За вказаним спором, суд зазначає, що за статтею 17 Закону № 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, Законом № 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, вказаною Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особа набула в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Враховуючи положення чинного законодавства слід відмітити, що умови праці особи впливають на такі соціальні гарантії, які визначені в Конституції України та такими є зокрема право на вихід особи на пенсію за вислугу років. Відповідно, законодавець передбачив призначення пенсій за вислугу років та особливість такого виду пенсії полягає у зменшеному пенсійному віці, внаслідок виконання роботи, яка визначена законодавством такою, що призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Правова позиція суду узгоджується із викладеними правовими висновками у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а та у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а.
Суд також вважає необхідним відмітити, що передбачені статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. Та, завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18.
Вирішуючи даний спір суд акцентує увагу на тому, що відповідно до згаданої вище ст. 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України та відповідно до п. 3 Порядку № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393" усунуто розбіжності між Законом №2262-XII та постановою №393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.
Таким чином, діюче законодавство не передбачає зарахування вислуги років у пільговому обчисленні до вислуги років у календарному обчисленні. Календарна вислуга років визначає право особи на призначення пенсії, вислуга років у пільговому обчисленні впливає на визначення розміру призначеної пенсії.
Посилання позивача на відповідні висновки Верховного Суду, суд знаходить помилковим, так як вони були сформовані до внесення змін до п. 3 Порядку № 393, який до 19 лютого 2022 року як раз і передбачав зарахування на пільгових умовах до вислуги років для призначення пенсії.
Суд застосовує у справі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2023 р. у справі № 200/4951/22:
"…- підпунктом «а» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року) було передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
- водночас, відповідно до підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній на дату звільнення, 27 червня 2022 року, та дату звернення позивача із заявою до ГУНП в Донецькій області щодо оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії, 1 листопада 2022 року) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах (пункт 3 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року): один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
- тому, для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року.
Враховуючи те, що станом на дату звернення позивача (1 листопада 2022 року) із заявою до ГУНП в Донецькій області щодо оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ діяла нова редакція підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393, то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зарахування на пільгових умовах позивачу час проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції, до вислуги років для призначення пенсій, оскільки такий період враховується тільки для визначення розміру пенсії…".
Відповідно до ст. 242 ч. 5 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи положення Закону №2262-ХІІ та п. 3 Постанови №393 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022, суд вказує, що на теперішній час законодавство не передбачає врахування вислуги років обрахованої у пільговому обчисленні для призначення пенсії, а вислуги років позивача у календарному обчисленні недостатньо для призначення йому пенсії, відповідач правомірно відмовив у задоволенні його рапорту.
Пільгова вислуга років є похідною та обраховується виключно під час призначення пенсії, з метою визначення її розміру.
Суд також зазначає, що на теперішній час правовідносини з приводу призначення позивачу пенсії ще не виникли, оскільки в нього недостатня календарна вислуга для призначення пенсії за вислугу років, а тому вимоги про зарахування пільгової вислуги років є передчасними.
У разі набуття позивачем права на призначення пенсії за вислугу років, це питання буде вирішуватися відповідно до законодавства, яке буде діючим на час призначення пенсії.
Питання зарахування стажу служби в поліції відповідного періоду несення служби поліцейським, що дає право на призначення надбавки за вислугу років та додаткової оплачуваної відпустки, врегульоване ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII.
В даній справі, позивач просить зарахувати до стажу служби пільгову вислугу років за час перебування на службі сформовану з 07.07.2008 по 31.01.2022, що складає 13 років 00 місяців 06 днів.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 78 ч. 1 Закону України "Про Національну поліцію", на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки дає право стаж служби в поліції.
В свою чергу, відповідно до ст. 78 ч. 2 Закону України "Про Національну поліцію", до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення (частина 3 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію").
Отже, ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" не передбачає пільгового обрахування стажу роботи в поліції, а Порядок № 393 передбачає врахування вислуги років обрахованої на пільгових умовах, лише для визначення розміру пенсії. У всіх інших випадках застосовується виключно календарна вислуга років, а тому вимоги позивача про врахування відповідачем його вислуги років на пільгових умовах до стажу роботи в поліції, є безпідставними.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч.2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень надав суду належних і достатніх доказів на спростування доводів позивача.
Як наслідок, суд вважає відмову відповідача викладену у листі від 05.06.2023 №1079/109/12 правомірною, такою, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
За наслідками вирішення справи судом, наявності також обставин звільнення позивача від сплати судового збору за ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відсутності інших заявлених витрат у справі, суд зазначає про відсутність підстав для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 77-80, 139, 143, 243-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І.І.