12 липня 2024 року Справа № 280/3760/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368),
Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в м. Києві), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 26.02.2024 №5576/03-16 про відмову позивачу в переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до стажу державної служби позивача періоди роботи на посадах: старшого державного податкового ревізора-інспектора валютної інспекції Державної податкової інспекції по м. Токмак з 26.12.1995 по 25.11.1996; старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу валютного контролю управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової адміністрації по м. Токмак з 26.11.1996 по 29.01.1997; головного державного податкового ревізора-інспектора відділу валютного контролю управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової адміністрації по м. Токмак з 30.01.1997 по 02.02.1997; головного державного податкового ревізора - інспектора відділу валютного контролю управління оподаткування юридичних осіб Регіональної державної податкової адміністрації у м. Токмак з 03.02.1997 по 31.07.1997; головного державного податкового ревізора-інспектора відділу валютного контролю Регіональної державної податкової адміністрації у м. Токмак з 01.08.1997 по 31.03.1998; головного державного податкового ревізора-інспектора сектору по контролю у сфері ЗЕД та оподаткування нерезидентів відділу документальних перевірок юридичних осіб Токмацької ОДПI Запорізької області з 01.04.1998 по 01.06.2000; головного державного податкового ревізора-інспектора групи валютного контролю відділу документальних перевірок юридичних осіб Токмацької ОДПI Запорізької області з 02.06.2000 по 28.08.2000; головного державного податкового ревізора-інспектора групи валютно-фінансового контролю відділу документальних перевірок юридичних осіб Токмацької ОДПI Запорізької області з 29.08.2000 по 31.01.2001; головного державного податкового ревізора-інспектора групи перевірки місцевих, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів відділу податкового аудиту Токмацької ОДПI Запорізької області з 01.02.2001 по 01.01.2002; головного державного податкового ревізора-інспектора групи перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб відділу податкового аудиту та валютного контролю Токмацької ОДПI Запорізької області з 02.01.2002 по 31.12.2004; головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи сектора документальних перевірок суб'єктів господарської діяльності - юридичних осіб Токмацької ОДПI Запорізької області з 01.01.2005 по 18.08.2005; головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи Токмацької ОДПІ Запорізької області з 19.08.2005 по 08.06.2006: начальника відділу оподаткування юридичних осіб Токмацької ОДПІ Запорізької області з 09.06.2006 по 29.03.2012; начальника відділу оподаткування юридичних осіб Токмацької ОДПI Запорізької області Державної податкової служби з 30.03.2012 по 12.08.2012: заступника начальника Токмацької ОДПI Запорізької області Державної податкової служби з 13.08.2012 по 04.07.2013; заступника начальника Токмацької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Запорізькій області з 05.07.2013 по 28.07.2015; заступника начальника Токмацької ОДПI Головного управління ДФС у Запорізькій області з 29.07.2015 по 12.01.2017; першого заступника начальника Токмацької ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області з 13.01.2017 по 19.10.2017; начальника Токмацького управління Головного управління ДФС у Запорізькій області з 20.10.2017 по 03.09.2019; начальника Токмацького управління Головного управління ДПС у Запорізькій області з 20.10.2017 по 03.09.2019; начальника Токмацького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Запорізькій області з 18.09.2020 по 04.01.2021; начальника Токмацького відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області з 05.01.2021 по 25.09.2023;
- зобов'язати відповідача перевести позивача з 18.02.2024 з пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу", здійснивши перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача при переведенні пенсії позивачу з пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу" врахувати довідку Головного управління ДПС у Запорізькій області від 25.01.2024 №23 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку від 25.01.2024 № 24 про складові заробітної плати особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18.02.2024 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ). Проте, ГУ ПФУ в м. Києві відмовило в призначенні позивачу пенсії державного службовця з посиланням на те, що посадовим особам контролюючих органів присвоюються спеціальні звання і ці посади не належать до категорії посад державних службовців, визначених ст. 25 Закон №3723-ХІІ. Проте, позивач зазначає, що згідно із ч. 18 ст. 37 Закону №3723-ХІІ, період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до Закону присвоюються спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Отже, відповідач безпідставно посилається на те, що посади позивача не належать до категорії посад державних службовців, а тому рішення ГУ ПФУ в м. Києві є протиправним. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 29.04.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 13.05.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано від ГУ ПФУ в Запорізькій області докази по справі.
23.05.2024 відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що 18.02.2024 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про перехід із пенсії, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-ХІІ (далі - Закон №889-ХІІ), з урахуванням статті 37 Закону №3723-ХІІ. За принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в м. Києві розглянуто заяву позивача та відмовлено в переведенні на пенсію за віком державного службовця, оскільки станом на 01.05.2016 позивачка не займала посади державної служби і на день набрання чинності Законом №889-VІІІ у неї відсутній необхідний стаж державної служби (10 років), тому рішення відповідача 1 є законним та обґрунтованим. Крім того, представник ГУ ПФУ в м.Києві зазначає про передчасність вимог позивача щодо зобов'язання здійснити розрахунок розміру пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати, оскільки органом Пенсійного фонду не оцінювались відомості, наведенні у вказаних довідках. Просить у задоволення позову відмовити.
06.06.2024 відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до норм Закону № 1058-IV. 18.02.2024 позивач звернулась із заявою про переведення її на пенсію за віком, призначеної відповідно до норм Закону №889-ХІІ. Рішенням ГУ ПФУ в м. Києві №084850004206 від 26.02.2024 позивачці було відмовлено у переведенні її пенсії. Так, основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії згідно ст.37 Закону №3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу державного службовця. Відповідно до ст.343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання і, відповідно ці посади не належать до категорії посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ. Відтак, періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування, на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. ГУ ПФУ в м.Києві періоди роботи позивача з 26.12.1995 по 29.09.2023 не було зараховано до стажу державної служби, оскільки ці посади не відносяться до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII. Отже, у зв'язку із тим, що позивач станом на 01.05.2016 не обіймала посаду державного службовця, що визначено ст.37 Закону №3723-ХІІ, та немає 20 років стажу державної служби, ГУ ПФУ в м. Києві прийнято рішення №084850004206 від 26.02.2024 про відмову у переведенні пенсії позивачки відповідно до Закону України «Про державну службу». Просить у задоволенні позову відмовити.
На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058-IV.
18.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про переведення її з пенсії, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком у відповідності до ст. 37 Закону №3723-ХІІ.
У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі - Порядок №22-1) передбачено, що з 01 квітня 2021 року органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Враховуючи наведене, заява позивача від 18.02.2024 в порядку екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ в м. Києві.
Рішенням про відмову у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» №084850004206 від 26.02.2024, прийнятим відділом перерахунків пенсій ГУ ПФУ в м. Києві, позивачу відмовлено та зазначено, що пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Постанова №622) передбачено, що згідно з п.10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889-VІІІ: мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України; або займають посади державної служби та мають не менше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України. відповідно до ст.343 Податкового кодексу України посадовим особам контролюючих органів присвоюють спеціальні звання. У разі присвоєння посадовій особі спеціального звання відповідно до п.343.1 цієї статті надбавка за ранг державного службовця не виплачується. Тому особи, які працюють на посадах в контролюючих органах, яким присвоєно спеціальне звання, не належать до категорій посад державних службовців, які визначені ст. 25 Закону №3723-ХІІ. Розглянувши надані документи встановлено, що згідно трудової книжки, посади з 26.12.1995 по 29.09.2023 на яких працювала ОСОБА_1 не відносяться до категорії посад державних службовців визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ. Оскільки станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не перебувала на посадах державної служби, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ та не має 20 років стажу на зазначених посадах, права на призначення пенсії згідно Прикінцевих положень Закону №889-ХІІ у ОСОБА_1 немає. Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Позивач вважає, що має право на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ як особа, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби, і на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VІІІ, пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень якого передбачено, що Закон №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.
Відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцеві та Перехідні положення Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 03 липня 2018 року у справі №265/3709/17 та від 19 березня 2019 року у справі № 357/1457/17, від 22 травня 2020 року у справі № 263/9612/16-а, від 12 квітня 2021 у справі №591/3924/16-а.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 02.11.1983, позивач працювала на таких посадах:
- 26.12.1995 прийнята на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора валютної інспекції Державної податкової інспекції по м. Токмак (наказ №61-л від 25.12.1995);
- 26.06.1996 прийнято присягу державного службовця;
- 02.08.1996 присвоєно персональне звання інспектор податкової служби ІІ рангу;
- 26.11.1996 у зв'язку з ліквідацією Державної податкової інспекції по м.Токмак у утворенням Державної податкової адміністрації по м.Токмак переведена на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу валютного контролю управління оподаткування юридичних осіб (наказ №38-о від 31.12.1996);
- 30.01.1997 призначена в порядку перевода на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу валютного контролю управління оподаткування юридичних осіб на конкурсній основі (наказ №11-о від 30.01.1997);
- 03.02.1997 у зв'язку з ліквідацією Державної податкової адміністрації по м.Токмак і утворенням Регіональної державної податкової адміністрації у м.Токмак переведена на посаду головного державного податкового ревізора - інспектора відділу валютного контролю управління оподаткування юридичних осіб (наказ №59-о від 31.03.1997);
- 01.08.1997 переведена в цій же посаді у відділ валютного контролю (наказ №67-о від 14.11.1997);
- 05.02.1998 Регіональна державна податкова адміністрація у м.Токмак перейменована на Токмацьку об'єднану державну податкову інспекцію Запорізької області;
- 01.04.1998 переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора сектору по контролю у сфері ЗЕД та оподаткування нерезидентів відділу документальних перевірок юридичних осіб (наказ №27-о від 01.04.1998);
- 02.06.2000 переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора групи валютного контролю відділу документальних перевірок юридичних осіб (наказ №22-о від 02.06.2000);
- 03.08.2000 присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби І рангу;
- 29.08.2000 переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора групи валютно-фінансового контролю відділу документальних перевірок юридичних осіб (наказ №41-о від 29.08.2000);
- 01.02.2001 переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора групи перевірки місцевих, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів відділу податкового аудиту (наказ №5-о від 22.02.2001);
- 02.01.2002 переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора групи перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб відділу податкового аудиту та валютного контролю (наказ №1-о від 02.01.2002);
- 09.08.2004 присвоєно спеціальне звання Радник податкової служби ІІІ рангу;
- 01.01.2005 у зв'язку зі змінами структури переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи сектора документальних перевірок суб'єктів господарської діяльності - юридичних осіб (наказ №4-о від 04.02.2005);
- 19.08.2005 у зв'язку зі зміною структури та штатного розпису переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи (наказ №51-о від 19.08.2005);
- 09.06.2006 призначена на посаду начальника відділу оподаткування юридичних осіб (наказ №35-о від 09.06.2006);
- 30.03.2012 у зв'язку з реорганізацією Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області і утворенням Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, призначена в порядку переведення на посаду начальника відділу оподаткування юридичних осіб (наказ №1-о від 30.03.2012);
- 13.08.2012 призначена на посаду заступника начальника Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (наказ №1531-о від 13.08.2012);
- 27.11.2012 присвоєно чергове спеціальне звання Радник податкової служби І рангу;
- 04.07.2013 звільнено у зв'язку з реорганізацією, по переводу до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (наказ №1709-о від 05.07.2013;
- 05.07.2013 призначена в порядку переведення на посаду заступника начальника Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (наказ №1709-о від 05.07.2013);
- присвоєно спеціальне звання Радник податкової та митної справи І рангу;
- 29.07.2015 у зв'язку з реорганізацією Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області шляхом приєднання і утворення Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, переведена до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області і призначена в порядку переведення на посаду заступника начальника (наказ №786-о від 29.07.2015 Міндоходів України, наказ №2287-о від 29.07.2015 ДФС України);
- 13.01.2017 призначена в порядку переведення на посаду першого заступника начальника Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (наказ №37-о від 13.01.2017 ДФС України);
- 20.10.2017 призначена на посаду начальника Токмацького управління Головного управління ДФС у Запорізькій області в порядку переведення (наказ №680-о від 19.10.2019);
- 03.09.2019 звільнена з посади в порядку переведення для подальшої роботи в Головного управління ДПС у Запорізькій області відповідно до пункту 2 частини 1 ст.41 Закону № 889-VІІІ (наказ №957-о від 03.09.2019);
- 04.09.2019 призначена на рівнозначну посаду начальника Токмацького управління в порядку переведення (наказ №507-о від 03.09.2019);
- 04.09.2019 присвоєно 4 ранг державного службовця;
- 18.09.2019 у зв'язку з введенням в дію організаційної структури та штатного розпису Головного управління ДПС у Запорізькій області, переведена на рівнозначну посаду начальника Токмацького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування (наказ №307-о від 18.09.2020);
- 04.01.2021 звільнена з посади у порядку переведення для подальшої роботи в Головному управління ДПС у Запорізькій області у зв'язку з ліквідацією як юридичної особи публічного права Головного управління ДПС у Запорізькій області (наказ №144-о від 04.01.2021);
- 05.01.2021 призначена на рівнозначну посаду начальника Токмацького відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області у порядку переведення до Головного управління ДПС у Запорізькій області (наказ №144-о від 04.01.2021).
Відповідно до Довідки щодо підтвердження трудового стажу від 25.01.2024 №9, виданої Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, підтверджено вищезазначені періоди роботи, зазначено, що позивач перебувала на посаді начальника Токмацького відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області по 25.09.2023. 29.09.2023 позивачем припинено державну службу та звільнено з посади начальника Токмацького відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків у зв'язку з виходом на пенсію, відповідно до пункту 7 частини 1 та частини 3 статті 83 Закону № 889-VIII (наказ №586-о від 25.09.2023).
До стажу державної служби позивача відповідачем 1 не зараховано періоди роботи з 26.12.1995 по 29.09.2023 з посиланням на те, що у зазначений період позивач не перебувала на посадах державної служби, що відносяться до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ.
Частина 1 ст. 25 Закону № 3723-XII визначала, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.
Відповідно до ст. 1 Закону № 3723-XII, який був чинним протягом тривалих періодів роботи позивача на відповідних посадах в органах податкової служби, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-XII (далі - Закон № 509-XII).
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону № 509-XII, правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".
Частина 7 ст. 15 Закону № 509-XII визначає, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.
Відповідно до ч. 8 ст. 15 Закону № 509-XII, посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Частина 4 ст. 15 Закону № 509-XII передбачає, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).
Тобто цією нормою було установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами ст. 12 Закону № 3723-XII щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Згідно з положеннями ст. 6 Закону № 509-XII, видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
З системного аналізу вказаних норм вбачається, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - дійсно перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Згідно з пунктом 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Пунктом 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), який був чинним на час проходження позивачем служби в податкових органах та до 01.05.2016, регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно з абз. 2 п. 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Відповідно до пункту 4 Порядку №283 зазначено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Отже, зважаючи на те, що як Законом № 889-VIII, так і нормами раніше чинних Законів № 3723-XII, № 509-ХІІ та Порядку № 283 було передбачено зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів, враховуючи те, що позивачка з 26.12.1995 безперервно працювала в податкових органах, обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), а також те, що вона одержувала заробітну плату за виконувану роботу за рахунок державного бюджету, то всі періоди роботи (служби) позивачки на посадах податкової служби підлягають до зарахування до стажу державної служби.
Щодо посилань відповідача на те, що подати, які обіймала позивач, належать до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, оскільки їй як посадовій особі контролюючих органів присвоювались спеціальні звання, а не ранги державної служби, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з пунктом 344.1 статті 344 Податкового кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".
При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Відповідно до пунктів 343.1 - 343.2 статті 343 Податкового кодексу України, посадовим особам контролюючих органів присвоюються такі спеціальні звання: головний державний радник податкової та митної справи; державний радник податкової та митної справи I рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи III рангу; радник податкової та митної справи I рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи I рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи.
Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У разі присвоєння посадовій особі спеціального звання відповідно до пункту 343.1 цієї статті надбавка за ранг державного службовця не виплачується.
Згідно записів трудової книжки за спірні періоди позивачці присвоювались спеціальні звання.
Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати, визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839, що був чинним до 16.10.2020 (далі - Порядок № 839).
Згідно з п. 9 Порядку № 839, посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.
Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.
За приписами п. 4 Порядку № 839, до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в цьому випадку - податкового органу, віднесені до державних службовців з певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.
Тобто спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.
Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 22.10.2013 у справі № 21-340а13, в якій колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Відступів від зазначеної правової позиції Верховний Суд не здійснював.
У постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 465/7218/16-а та від 13.12.2018 у справі № 539/1855/17 зазначено, що доводи органу Пенсійного фонду про те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з тим, що йому присвоєно спеціальне звання як посадовій особі контролюючого органу, а тому його посада не відноситься до категорії посад державної служби, є безпідставними та повністю спростовуються положеннями статті 344 Податкового кодексу України та Порядку № 283.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, періоди роботи позивача в податкових органах з 26.12.1995 по 25.09.2023 підлягали зарахуванню до стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ з урахуванням пункту 12 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, а тому відповідач 1 безпідставно не врахував зазначені обставини під час прийняття оскаржуваного рішення.
За таких обставин оскаржуване рішення ГУ ПФУ у м. Києві від 26.02.2024 №5576/03-16 про відмову позивачу в переведенні на пенсію державного службовця є протиправним та підлягає скасуванню як таке, що не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача 2 перевести позивача з 18 лютого 2024 року на пенсію державного службовця відповідно до пункту 12 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-ХІІ та статті 37 Закону №3723-ХІІ, та здійснити позивачу перерахунок пенсії, врахувавши довідки про складові заробітної плати, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум, суд зазначає таке.
Як зазначалось раніше, відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців
Отже, для вирішення питання щодо наявності у позивача права на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, необхідно встановити наявність у неї станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) стажу державної служби, визначеного п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ.
Так, згідно відомостей трудової книжки позивача, судом встановлено що, станом на 01.05.2016 спеціальний стаж позивача на посадах державної служби в податковому органі становить більше 20 років, що є достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
При цьому, наявність у позивача віку та страхового стажу, передбачених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ, відповідачами не заперечується.
Отже, з урахуванням наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача 1 перевести позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Покладення такого обов'язку необхідно здійснити саме на відповідача 1 як на суб'єкта владних повноважень, який був уповноважений на розгляд відповідної заяви позивача та прийняв рішення, що мало наслідком порушення прав позивача у спірних правовідносинах.
Водночас, позовні вимоги в частині виплати пенсії необхідно покласти на ГУ ПФУ в Запорізькій області, як на орган на обліку у якому знаходиться позивач, оскільки функція щодо виплати пенсії покладена саме на нього.
Вирішуючи питання щодо часу, з якого позивач має право на переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, суд враховує, що за змістом частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частина 3 вказаної статті передбачає, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Крім того, відповідно до пункту 3-1 Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 (далі - Порядок №622), державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889-VIII займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом № 889-VIII, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Пункт 4 Порядку №622 передбачає, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає поновленню з 18.02.2024, тобто з дня звернення із заявою про переведення на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Водночас, слід зазначити, що відмовляючи позивачу в переведенні на пенсію за віком згідно Закону «Про державну службу» відповідачем 1 не досліджувались та не зазначались заперечення з приводу прийняття наданих позивачем довідок Головного управління ДПС у Запорізькій області від 25.01.2024 №23, № 24, отже суд дійшов висновку про передчасність та необґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням зазначених довідок.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як суб'єкта, яким прийнято протиправне рішення, частково в сумі 1211,20 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №084850004206 від 26.02.2024 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, з урахуванням пункту 12 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-ХІІ, періоди роботи на посадах: старшого державного податкового ревізора-інспектора валютної інспекції Державної податкової інспекції по м. Токмак з 26.12.1995 по 25.11.1996; старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу валютного контролю управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової адміністрації по м. Токмак з 26.11.1996 по 29.01.1997; головного державного податкового ревізора-інспектора відділу валютного контролю управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової адміністрації по м. Токмак з 30.01.1997 по 02.02.1997; головного державного податкового ревізора - інспектора відділу валютного контролю управління оподаткування юридичних осіб Регіональної державної податкової адміністрації у м. Токмак з 03.02.1997 по 31.07.1997; головного державного податкового ревізора-інспектора відділу валютного контролю Регіональної державної податкової адміністрації у м. Токмак з 01.08.1997 по 31.03.1998; головного державного податкового ревізора-інспектора сектору по контролю у сфері ЗЕД та оподаткування нерезидентів відділу документальних перевірок юридичних осіб Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області з 01.04.1998 по 01.06.2000; головного державного податкового ревізора-інспектора групи валютного контролю відділу документальних перевірок юридичних осіб Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області з 02.06.2000 по 28.08.2000; головного державного податкового ревізора-інспектора групи валютно-фінансового контролю відділу документальних перевірок юридичних осіб Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області з 29.08.2000 по 31.01.2001; головного державного податкового ревізора-інспектора групи перевірки місцевих, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів відділу податкового аудиту Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області з 01.02.2001 по 01.01.2002; головного державного податкового ревізора-інспектора групи перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб відділу податкового аудиту та валютного контролю Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області з 02.01.2002 по 31.12.2004; головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи сектора документальних перевірок суб'єктів господарської діяльності - юридичних осіб Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області з 01.01.2005 по 18.08.2005; головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області з 19.08.2005 по 08.06.2006; начальника відділу оподаткування юридичних осіб Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області з 09.06.2006 по 29.03.2012; начальника відділу оподаткування юридичних осіб Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби з 30.03.2012 по 12.08.2012; заступника начальника Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби з 13.08.2012 по 04.07.2013; заступника начальника Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області з 05.07.2013 по 28.07.2015; заступника начальника Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області з 29.07.2015 по 12.01.2017; першого заступника начальника Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області з 13.01.2017 по 19.10.2017; начальника Токмацького управління Головного управління ДФС у Запорізькій області з 20.10.2017 по 03.09.2019; начальника Токмацького управління Головного управління ДПС у Запорізькій області з 04.09.2019 по 17.09.2020; начальника Токмацького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Запорізькій області з 18.09.2020 по 04.01.2021; начальника Токмацького відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області з 05.01.2021 по 25.09.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 18.02.2024 перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, з урахуванням пункту 12 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 18.02.2024 виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, з урахуванням пункту 12 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-ХІІ, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368;
Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.
Повне судове рішення складено 12.07.2024.
Суддя М.О. Семененко