15 липня 2024 року Справа № 280/4384/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового, за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
14.05.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 53% розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» від 06.07.2021 № 33/28-1238 про розмір грошового забезпечення, включаючи основні та додаткові види грошового забезпечення, починаючи з 01.03.2024, з урахуванням раніше виплачених сум та з обов'язковим врахуванням висновків Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/1219/23;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 53% розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» від 06.07.2021 № 33/28-1238 про розмір грошового забезпечення, включаючи основні та додаткові види грошового забезпечення, починаючи з 01.03.2024, з урахуванням раніше виплачених сум та з обов'язковим врахуванням висновків Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/1219/23.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 01.01.2010 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII. З 18.06.2021 нарахування і виплату пенсії припинено у зв'язку із проходженням служби. В подальшому, з 17.08.2022 позивача звільнено на пенсію з Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№ 101)» у запас Збройних Сил України. Позивач зазначає, що має право на отримання пенсії, виходячи з 53% розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» від 06.07.2021 № 33/28-1238 про розмір грошового забезпечення, оскільки його вислуга років за час служби в ДУ «Кам'янська виправна колонія (№ 101)» збільшилася на 1 рік. Просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 20.05.2024 відкрито провадження у справі № 280/4384/24; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач позов не визнав, надав письмовий відзив, в якому вказує, що дії щодо застосування 51% грошового забезпечення під час проведення перерахунку пенсії позивача є такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки на момент здійснення перерахунку діяла норма ст. 13 Закону № 2262-XII, яка передбачала саме такий максимальний розмір пенсії. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
ОСОБА_1 з 01.01.2010 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії, призначеної відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Як зазначає позивач, з 18.06.2021 нарахування і виплату пенсії припинено у зв'язку із проходженням служби в Державній установі «Кам'янська виправна колонія (№ 101)». В подальшому, з 17.08.2022 позивача звільнено на пенсію у запас Збройних Сил України.
Із розрахунку пенсії позивача станом на 17.08.2022 вбачається, що основний розмір пенсії складає 51 % відповідних сум грошового забезпечення (вислуга років 26, з урахуванням трудового стажу).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі № 280/1219/23, яке набрало законної сили 06.06.2023, крім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити пенсію з 01.12.2019 року ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» від 06.07.2021 року № 33/28-1238.
Позивач звернувся до відповідача із заявою з питань пенсійного забезпечення, на яку листом від 08.05.2024 № 8356-6988/Б-02/8-0800/24 роз'яснено, що рішення від 20.03.2023 у справі № 280/1219/23 виконано в межах покладених зобов'язань. Зазначено, що розмір пенсії з 17.08.2022 визначено, виходячи з сум грошового забезпечення, які позивач фактично отримував на останню дату звільнення зі служби (16.08.2022).
Вважаючи, що має право на отримання пенсії, виходячи з 53% розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» від 06.07.2021 № 33/28-1238 про розмір грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Частиною другою статті 2 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Статтею 17 Закону № 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-XII встановлено порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом.
Статтею 17-2 Закону № 2262-XII передбачено, що обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України та Національному антикорупційному бюро України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Постанова № 3-1), передбачено, що заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії. (п. 1 р. ІІІ Постанови № 3-1).
Судом досліджено наявний у матеріалах справи протокол від 01.01.2010 за пенсійною справою 0803002926 (МВС) та установлено, що станом на 01.01.2010 вислуга позивача становила - 20 років (календарна 15 років), пенсія призначена у розмірі 50 % відповідних сум грошового забезпечення.
Також, відповідно до протоколу від 17.08.2022 за пенсійною справою 0806016807 (Державний департамент з питань виконання покарань) вислуга років позивача становить 26 років (календарна 17), пенсія призначена у розмірі 51 % відповідних сум грошового забезпечення.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що пенсію позивачу призначено на умовах пункту «б» частини 1 статті 13 Закону № 2262-ХІІ - за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення.
Натомість, відповідно до позовної заяви позивач вважає, що має право на отримання пенсії, розрахованої за пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону № 2262-ХІІ, а саме: за вислугу 20 років - 50 процентів, за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Проте, суд наголошує, що позивач не оскаржує ані порядок призначення пенсії, ані порядок обчислення вислуги років (у календарному чи пільговому обчисленні).
Отже, оскільки пенсію позивачу призначено на умовах пункту «б» частини 1 статті 13 Закону № 2262-ХІІ, із розрахунку - за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення, що ним не оскаржується, суд не надає оцінку правомірності призначення пенсії на зазначених умовах.
При цьому, враховуючи, що порядок призначення пенсії та порядок обчислення вислуги років позивача ним оскаржується, позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 53% розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» від 06.07.2021 № 33/28-1238 про розмір грошового забезпечення є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 15.07.2024.
Суддя Ю.П. Бойченко