про повернення позовної заяви
15 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/11710/24
категорія 106020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Семенюк М.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Богунського районного суду міста Житомира, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу частині, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач 19.06.2024 звернувся з позовом про визнання протиправним та скасувати наказ Богунського районного суду міста Житомира від 23.01.2024 № 11-АК, тобто з пропуском встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України місячного строку звернення до суду, останнім днем якого було 23.02.2024.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2024, позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивач на виконання вимог ухвали надіслав заяву про усунення недоліків у адміністративному позові, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суд - в країні був введений воєнний стан, який сильно вплинув на життя позивача, який не розумів про порушення своїх прав спірним наказом.
Предметом спору в даній справі є наказ Богунського районного суду міста Житомира від 23.01.2024 № 11-АК, яким встановлений позивачу розмір надбавки за вислугу років державної служби, тобто спір стосується проходження публічної служби.
В позові позивач зазначає, що з копію спірного наказу його було ознайомлено 23.01.2024.
Частинами 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Цей спір стосується питань проходження позивачем державної служби, яка у силу п.17 ч.1 ст.4 КАС України відноситься до публічної служби.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Оскільки початок місячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд зазначає, що дотримання позивачем строків звернення до суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних строків» в праві на звернення до суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Щодо воєнного стану, як причини пропущення строку звернення до суду з позовом, то сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
При цьому враховується позиція Верховного Суду, висловлена в постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 (адміністративне провадження № К/990/20688/22).
Також звертаю увагу, що воєнний стан був введений з 24.02.2022 і діє на даний час, що не перешкоджало позивачу звернутися до суду з позовом 19.06.2024.
Щодо завантаженості на роботі, то позивач не надає жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Твердження позивача, що він пропустив строк звернення до суду, оскільки не розумів про порушення своїх прав спірним наказом, є необгрунтованим і не підтверджується ніякими доказами.
Позивач пов'язує порушення своїх прав з невиплатою певних щомісячних платежів.
Отримуючи щомісячно заробітну, позивач повинен був знати, що вона виплачується без належного розміру надбавки.
Тобто, станом на кінець січня 2024 року (дата отримання заробітної плати) позивач знав про порушення своїх прав так як отримана ним сума заробітної плати була зарахована на особистий банківський рахунок, що давало змогу позивачу ознайомитися з її розміром.
Звертаю увагу, що зміни судової практики, її різноманіття, тим більш якщо така практика склалася вже після виникнення у особи права, за захистом якого він звертається до суду не яким чином не могли перешкодити звернутися у встановлений строк з цим позовом, а тому посилання позивача в заяві на таки зміни не є тими обставинами, що унеможливили своєчасне звернення до суду
Позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку для звернення до суду не вказуються обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, не надано доказів на підтвердження таких обставин.
Таким чином, враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду, в клопотанні (заяві) не зазначені підстави пропуску звернення до суду, які можуть бути визнані судом поважними, приписи ч.2 ст. 123, п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позов повертається позивачу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 169, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Богунського районного суду міста Житомира, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу частині, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Семенюк