про залишення позовної заяви без руху
15 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/12995/24
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, стягнення середнього заробітку, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому він просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.05.2023 по 19.06.2024 у сумі 521470,56 грн.;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови йому у здійсненні нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів (заробітної плати) у зв'язку з порушенням строків її виплати;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що він як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
У підтвердження наявності відповідного статусу позивач долучив до позовної заяви копію посвідчення, в якому зазначено, що його пред'явник має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.
Перевіряючи наявність законодавчо визначених підстав для звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни регулюється Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон від 22.10.1993 № 3551-XII).
Статтею 22 Закону від 22.10.1993 №3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту (в тому числі учасники бойових дій), отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону від 22.10.1993 №3551-XII. Серед наданих Законом пільг відсутнє право на звернення до суду з вимогами у правовідносинах, пов'язаних із стягненням середнього заробітку.
При цьому, конструкція пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", в якому йдеться про "справи, пов'язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Враховуючи, що вирішення даного спору не стосується порушення прав заявника як учасника бойових дій на соціальний захист, то він не звільнений від сплати судового збору на підставі положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Отже, в даному випадку, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Таку ж оцінку процесуальному питанню, пов'язаному із застосуванням пільг зі сплати судового збору учасниками бойових дій, надавала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 по справі №9901/70/20 та у постанові від 09.10.2019 по справі №9901/311/19, а також Верховний Суд у постанові від 19.10.2020 по справі №240/934/20.
Водночас, суд враховує й висновок щодо застосування норм права, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №910/4518/16, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Визначаючи розмір належного до сплати судового збору, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлений в розмірі 3028 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивач за подачу до суду даного позову повинен сплатити судовий збір у розмірі 5214,70 грн. (розрахунок судового збору, що підлягає сплаті: 521470,56 грн. х 1 % = 5214,70 грн., де: 521470,56 грн. - ціна позову; 1 % - ставка судового збору з подання до суду позову майнового характеру).
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліку шляхом надання до суду доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору в розмірі 5214,70 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Н.М. Майстренко