Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
15 липня 2024 року Справа №200/4586/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул.Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) заборгованості по страховим виплатам за період з 01 червня 2022 року по 31 жовтня 2023 року у розмірі 288184 (двісті вісімдесят вісім тисяч сто вісімдесят чотири) гривень 21 копійка;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) нарахованої суми заборгованості по страховим виплатам за період з 01 червня 2022 року по 31 жовтня 2023 року у розмірі 288184 (двісті вісімдесят вісім тисяч сто вісімдесят чотири) гривень 21 копійка;
- допустити негайне виконання рішення в межах суми стягнення за один місяць.
Позовна заява подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, її належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Адміністративний позов подано у строк, установлений законом. Підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, немає.
Відповідно до приписів ч. 8 ст. 171 КАС України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви.
З матеріалів справи вбачається, що спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції Донецького окружного адміністративного суду та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 КАС України відсутні підстави, визначені статтями 169-170 КАС України для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, тому підлягає прийняттю до провадження та розгляду судом.
Згідно частини 1 статті 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2, 6 та ст.ст. 257-261, ч. 5 ст. 262 КАС України, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Як зазначено у частині 4 статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Разом з тим, відповідно до частини 7 статті 260 КАС України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
Згідно з частиною 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У відповідності до частини 6 статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 3 статті 12 КАС України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Приймаючи до уваги наведене та враховуючи, що дана категорія справ не відноситься до виключного переліку справ (частині 4 статті 12 КАС України), а також те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі є незначної складності, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Представник позивача разом із позовною заявою надав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Позивач дізнався про прийняття спірної постанови з відповіді на адвокатський запит 08.05.2024.
Вважає, що в даному випадку, до спірних правовідносин слід застосувати ч. ч. 1, 3 ст. 122 КАС України разом з ч. 7 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
На переконання позивача, дані спірні правовідносини мають триваючий характер, адже не виплата належних йому страхових виплат триває по теперішній час, тому позивач не обмежений у часі зі зверненням до суду з вищезазначеним позовом.
При вирішенні питання щодо дотримання/не дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом суддя виходить з наступного.
Відповідно до норм частин 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо здійснення страхових виплат, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №1105-ХIV від 29.09.1999 (в редакції Закону України від 21.09.2022 № 2620-IX) (далі - Закон № 1105-ХIV).
Частиною 7 ст. 41 Закону № 1105-ХIV встановлено, що якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхових виплат, з вини уповноваженого органу управління або його територіальних органів своєчасно не призначено або не виплачено суму страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку з підвищенням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці"
Оскільки позивачем оскаржується правомірність припинення здійснення страхових виплат, то застосування шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, може мати наслідком неможливість реалізувати передбачене ч. 7 ст. 41 Закону № 1105-ХIV право особи на виплату суми страхової виплати за минулий час у зв'язку із порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.
Крім цього, згідно з практикою Європейського Суду з Прав Людини, соціальні виплати підпадають під захист ст. 1 Протоколу 1 (право власності). Зокрема, у своїй практиці ЄСПЛ інтерпретує поняття майно дуже широко, та зараховує до нього рухоме і нерухоме майно, а також майнові і немайнові інтереси. Неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що позбавлення особи майна є втручанням у право власності особи (зокрема, у справах Andrejeva v. Latvia (App. № 55707/00, § 77) Stummer v. Austria (App. № 37452/02, § 82), ЄСПЛ підтвердив, що принципи, які застосовуються у справах щодо порушення ст. 1 Протоколу 1, поширюються на пенсії (які також є соціальною виплатою).
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, наведеної в його рішеннях від 15.10.2013 № 8-рп/2013 (справа 1-13/2013) і № 9-рп/2013 (справа № 1-18/2013), неможливість обмеження шестимісячним строком обов'язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного права на соціальний захист, підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку, обов'язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов'язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий ж обов'язок держави перед громадянином - 6 місяцями.
На підставі аналізу положення ч. 1 ст. 122 КАС України в системному зв'язку з положенням ч. 7 ст. 41 Закону № 1105-ХIV, а також враховуючи наведені вище правової позиції Конституційного Суду України та практику Європейського суду з прав людини, суддя висновує, що у разі порушення законодавства у сфері соціального забезпечення органом, що призначає і виплачує страхові виплати, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з нарахуванням, розрахунком та виплатою страхових виплат за минулий час може бути подано без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Таким чином, позивачем не пропущено строк звернення до суду із даним позовом, а тому підстав для його поновлення немає.
При цьому, суд зазначає, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Також до позову додано клопотання про витребування у відповідача додаткових доказів.
Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи; а згідно із ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо витребування доказів з власної ініціативи.
Про витребування доказів за власною ініціативою […] суд постановляє ухвалу; відповідно до ч. 6 цієї ж статті будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч. 3 ст. 80 КАС України).
Враховуючи наведене, суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про витребування у відповідача додаткових доказів.
Керуючись ст.ст. 12, 80 171, 258-263 КАС України, суддя -
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул.Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів і відкрити провадження в адміністративній справі №200/4586/24.
Клопотання представника позивача про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні - задовольнити.
Справу розглянути суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Клопотання представника позивача про витребування у відповідача додаткових доказів по справі задовольнити: зобов'язати відповідача надати суду протягом п'ятнадцяти днів після отримання даної ухвали копії документів зі страхової справи позивача, а саме:
- відомості щодо невиплати заборгованості по страховим виплатам за період з 01.06.2022 по 31.10.2023;
- читабельну електронну копію страхової справи позивача;
- всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.
Витребувані докази надати суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали разом з відзивом засобами електронного зв'язку на електронну адресу суду.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими ст.162 КАС України, або заяви про визнання позову.
У разі подання відзиву на позов до нього необхідно додати: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити сторонам, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, докази можуть бути подані до суду в електронному вигляді на електронну пошту суду (inbox@adm.dn.court.gov.ua) або через особистий кабінет в системі «Електронний суд».
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570/.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Т.В.Загацька