10 липня 2024 року Справа 160/17996/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа-1 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа-2: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа-3: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
05.07.2024 року (02.07.2024 року направлена засобами поштового зв'язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа-1 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа-2: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа-3: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії № 046450012070 від 10.08.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області;
- визнати протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії №046450012070 від 14.03.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області;
- визнати протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії №046450012070 від 28.03.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області;
- визнати протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії №046450012070 від 13.06.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 29.06.1978 року по 20.10.1978 року, з 12.10.1995 року по 04.01.1999 року, з 03.11.2003 року по 30.01.2004 року та з 06.03.2003 року по 01.09.2003 року до загального страхового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи з 29.06.1978 року по 20.10.1978 року, з 12.10.1995 року по 04.01.1999 року, з 03.11.2003 року по 30.01.2004 року та з 06.03.2003 року по 01.09.2003 року та здійснити призначення пенсії за віком з моменту настання права (первинного звернення), тобто з 03.08.2023 року.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2024 року зазначена вище справа розподілена та 08.07.2024 року передана судді Пруднику С.В.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Так, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Як убачається із поданої до суду позовної заяви, позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії № 046450012070 від 10.08.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області;
- визнати протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії №046450012070 від 14.03.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області;
- визнати протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії №046450012070 від 28.03.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області;
- визнати протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії №046450012070 від 13.06.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 29.06.1978 року по 20.10.1978 року, з 12.10.1995 року по 04.01.1999 року, з 03.11.2003 року по 30.01.2004 року та з 06.03.2003 року по 01.09.2003 року до загального страхового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи з 29.06.1978 року по 20.10.1978 року, з 12.10.1995 року по 04.01.1999 року, з 03.11.2003 року по 30.01.2004 року та з 06.03.2003 року по 01.09.2003 року та здійснити призначення пенсії за віком з моменту настання права (первинного звернення), тобто з 03.08.2023 року.
При цьому, позивач просить скасувати спірні рішення як Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, тоді як останніх зазначає у якості третіх осіб.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
При цьому, слід наголосити, що вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід чітко визначитися із кількісним складом відповідача (вірним найменуванням відповідача/відповідачів).
Також суд зазначає, що згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 гривень.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач заявив чотири немайнових вимоги (скасування рішення про відмову в призначенні пенсії № 046450012070 від 10.08.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області; №046450012070 від 14.03.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області; №046450012070 від 28.03.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та №046450012070 від 13.06.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Тому ставка судового збору становить 4844,80 грн. (1211,20 грн. х 4).
Позивач надав докази сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. Недоплата становить 3633,60 грн. (4844,80 грн. - 1211,20 грн.).
Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази доплати судового збору у розмірі 3633,60 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також, згідно до положень частини 1 та 2 статті 49 КАС України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Відповідно ч.5 ст.49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Отже, зміст наведених норм процесуального Закону свідчить на користь висновку, що саме суд уповноважений вирішувати питання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача чи відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання (в залежності від порядку провадження- спрощене чи загальне), з власної ініціативи або за клопотанням учасників справи.
Згідно ч.4 ст.49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, визначені ст. 167 КАС України.
Відтак, самостійне залучення позивачем до участі в справі третьої особи шляхом зазначення її в позовній заяві суперечить вимогам статей 49 та 160 КАС України, позаяк вступ третіх осіб до участі у справі відбувається за ухвалою суду.
У разі необхідності, позивач одночасно з поданням до суду позовної заяви може подати заяву про залучення третьої особи на стороні позивача чи відповідача. Втім, вказана заява повинна бути викладена окремо, з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України, та додана до позову відповідно ч.5 ст.161 КАС України.
Окрім того суддя зазначає, що частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
У поданій до суду позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії № 046450012070 від 10.08.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
До того ж у позові зазначає, що 03.08.2023 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058. До заяви було додано необхідний для призначення пенсії пакет документів. Заява опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, як це передбачено пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846. За результатами розгляду заяви було винесено рішення про відмову в призначенні пенсії від 10.08.2023 року № 04645012070, в зв'язку з недостатністю страхового стажу. Зазначено, що згідно наданими документами страховий стаж становить 27 років 4 місяці 3 дні. До страхового стажу не враховані періоди: з 06.03.2003 року по 01.09.2003 року, та з 03.11.2003 року по 30.01.2004 року.
Проте, всупереч цьому, позивач звернувся до суду з позовом понад шестимісячний строк, а саме 02.07.2024 (позовна заява направлена засобами поштового зв'язку), тобто з пропущенням строку звернення до суду (останній день подачі позову - 09.02.2024 року, якщо рахувати шестимісячний строк з дати прийняття спірного рішення від 10.08.2023 року № 04645012070).
При цьому, коли саме отримано рішення про відмову в призначенні пенсії від 10.08.2023 року № 04645012070 у позові не зазначає, відповідні докази отримання такого рішення не надає.
Слід зазначити, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, адміністративне провадження №К/9901/15971/20) дійшов до таких правових висновків.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема, у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погодилася із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, позивач не подав такої заяви про поновлення строку звернення до суду.
Суд вважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суддя наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереробними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у своєму рішенні, зокрема від 08.08.2019 р. у справі № 127/13736/16-а зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними ж причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."
Положеннями ч.1 ст.123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладені обставини, суддя приходить до висновку, що позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу необхідно надати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (обґрунтувати пропуск строку з 10.02.2024 року по 02.07.2024 року, зазначити коли саме отримано рішення від 10.08.2023 року № 04645012070, та подати до суду відповідні докази отримання рішення від 10.08.2023 року № 04645012070).
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа-1 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа-2: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа-3: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- позовної заяви та її копіями, відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України із вірним найменуванням відповідача/відповідачів;
- оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 3633,60 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа;
- заяви про залучення третьої особи, викладеної з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України (на боці кого саме (позивача чи відповідача));
- заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (обґрунтувати пропуск строку з 10.02.2024 року по 02.07.2024 року, зазначити коли саме отримано рішення від 10.08.2023 року № 04645012070, та подати до суду відповідні докази отримання рішення від 10.08.2023 року № 04645012070).
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник