ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.06.2024Справа № 910/1766/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доступні фінанси"
до Міністерства юстиції України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл"
2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Метелиця Олександр Олександрович
3) Компанія "Sunolta OU" ("Санолта ОУ")
4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий порт"
5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Майнд Сет"
6) Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт"
7) Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторметекспорт"
8) Публічне акціонерне товариство "Банк Восток"
9) Товариство з обмеженою відповідальністю "Солюшинс Фактор"
10) Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сімонова Ольга Юріївна
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - "Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі" (GNT TRADE DMCC)
про визнання протиправним та скасування наказу,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники учасників справи:
Від позивача: Горьовий В.В.
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи-1: Гавриленко Ю.Ю.
Від третьої особи-2: не з'явився
Від третьої особи-3: не з'явився
Від третьої особи-4: не з'явився
Від третьої особи-5: не з'явився
Від третьої особи-6: не з'явився
Від третьої особи-7: Столярчук І.В.
Від третьої особи-8: Меюс І.М.
Від третьої особи-9: не з'явився
Від третьої особи-10: не з'явився
Від третьої особи (на стороні відповідача): Єлисєєв Є.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Доступні фінанси" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу №387/5 від 12.02.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю спірного наказу вимогам закону та наявними порушеннями при його прийнятті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.03.2024.
Цією ухвалою також залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл"; 2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Метелицю Олександра Олександровича; 3) Компанію "Sunolta OU" ("Санолта ОУ"); 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий порт"; 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Майнд Сет"; 6) Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт" ; 7) Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторметекспорт"; 8) Публічне акціонерне товариство "Банк Восток"; 9) Товариство з обмеженою відповідальністю "Солюшинс Фактор"; 10) Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сімонову Ольгу Юріївну; залучено до участі у справі Компанію "Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі" (GNT TRADE DMCC) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
19.02.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Доступні фінанси" надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі №9101766/24, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Доступні фінанси" про забезпечення позову задоволено; до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, Офісу протидії рейдерству, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, анулювання рішень про державну реєстрацію прав, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, на виконання пунктів 2, 3, 4 наказу Міністерства юстиції України №387/5 від 12.02.2024, в тому числі, шляхом заборони скасування (анулювання) рішення: від 10.02.2023 № 66370724 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Метелиці Олександра Олександровича; рішення від 12.04.2023 №№ 67181215, 67181915, від 19.04.2023 №№ 67264028, 67265789, 67265044, 67266103 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сімонової Ольги Юріївни, щодо об'єктів нерухомого майна: будівля і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1095034551101, площею 3301.3 кв.м., який знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4; земельна ділянка з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010, площею 3 га, яка находиться за адресою: Одеська обл., м.Одеса, Хаджибейська дорога 4, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 115315251101.
05.03.2024 до суду від Публічного акціонерного товариства "Банк Восток" надійшли письмові пояснення по справі.
13.03.2024 від Компанії "Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі" (GNT TRADE DMCC) надійшли письмові пояснення щодо позову.
13.03.2024 від ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл"надійшли пояснення по справі.
18.03.2024 від Компанії "Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі" (GNT TRADE DMCC) та від ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл"надійшли клопотання про витребування доказів від ДП "Національні інформаційні системи".
Також 18.03.2024 від ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" надійшло клопотання про залучення до участі у справі арбітражного керуючого третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору та передачу справи для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл".
18.03.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким Мін'юст заперечує проти позову з підстав його необґрунтованості. У відзиві також викладено клопотання про поновлення пропущеного строку для його подання.
19.03.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
19.03.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвали: про відмову в задоволенні клопотань Компанії "Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі" (GNT TRADE DMCC) та ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" про витребування доказів, з огляду на їх необґрунтованість та відсутність встановлених ст. 81 ГПК України підстав для такого витребування, та про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 09.04.2024.
21.03.2024 від позивача надійшли заперечення на клопотання про залучення до участі у справі арбітражного керуючого третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору та передачу справи для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл".
26.03.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.
27.03.2024 від Компанії "Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі" (GNT TRADE DMCC) надійшли: клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, пояснення щодо залучення арбітражного керуючого третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору та передачу справи для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл".
29.03.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий порт" надійшли заперечення проти залучення арбітражного керуючого третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору та передачу справи для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл".
03.04.2024 до суду від Публічного акціонерного товариства "Банк Восток" надійшли пояснення на клопотання про залучення арбітражного керуючого третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору та передачу справи для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл".
08.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий порт", до Міністерства юстиції України, про визнання протиправним та скасування наказу №387/5 від 12.02.2024.
Також 08.04.2024 від Компанії "Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі" (GNT TRADE DMCC) надійшли додаткові пояснення у справі.
08.04.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Від позивача 08.04.2024 надійшли заперечення проти залучення арбітражного керуючого третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору та передачу справи для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл".
09.04.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
09.04.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвали: про поновлення відповідачу пропущеного строку для подання відзиву та долучення його до матеріалів справи; про відмову в задоволенні клопотання про залучення арбітражного керуючого третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору та передачу справи для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", оскільки арбітражний керуючий виконує функції керівника цього Товариства, яке вже має статус третьої особи. При цьому передача даного спору для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" є неможливою, так як означене Товариство не являється стороною справи №910/1766/24; про поновлення Компанії "Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі" (GNT TRADE DMCC) пропущеного процесуального строку для подання доказів та їх долучення до матеріалів справи; про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; а також про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 23.04.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий порт" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, - повернуто заявнику разом з усіма доданими матеріалами.
22.04.2024 до суду від Компанії "Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі" (GNT TRADE DMCC) надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
23.04.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
23.04.2024 до суду від Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" надійшла заява про вступ до справи №910/1766/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
23.04.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 28.05.2024.
28.05.2024 до суду від позивача надійшли заперечення проти заяви Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" про вступ до справи №910/1766/24 в якості третьої особи, яке обґрунтовано тим, що заявником не наведено жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність впливу чи можливість впливу прийнятим судом рішення у даній справі на його права чи обов'язки.
28.05.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
28.05.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання Компанії "Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі" (GNT TRADE DMCC) про зупинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю встановлених ст. 227 ГПК України підстав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" про залучення до участі у справі №910/1766/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
28.05.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.06.2024.
20.06.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
20.06.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 25.06.2024.
25.06.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
25.06.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано великим завантаженням працівників Мін'юсту в інших судових процесах, оскільки наведені причини не можуть вважатись поважними причинами неявки
У судовому засіданні 25.06.2024 представники позивача, третіх осіб -7, -8 підтримали позовні вимоги. Представники третьої особи-1 та Компанії "Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі" (GNT TRADE DMCC) проти задоволення позову повністю заперечували. Представники інших учасників справи в судове засідання не з'явились, та їх неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 202 ГПК України.
25.06.2024 суд, по виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши зібрані в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
19.12.2023 Компанія "Джи-Ен-Ті Трейд При Дубайській Багатопрофільній Товарно-Сировинній Біржі (GNT Trade DMCC)" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Компанія) звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстраційні дії (рішення Приватного нотаріуса Метелиці Олександра Олександровича (третя особа-2) про державну реєстрацію прав від 10.02.2023 №66370724), у якій просила:
- анулювати рішення про державну реєстрацію прав від 10.02.2023 № 66370724, прийняте Приватним нотаріусом Метелицею Олександром Олександровичем щодо реєстрації права власності на будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1095034551101, площею 3301,3 кв. м., який знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4, та на земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010, площею 3 га, яка находиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 115315251101, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Санолта ОУ";
- відновити відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" як про власника будівель і споруд ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1095034551101, площею 3301,3 кв. м., який знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4, та земельної ділянки з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010, площею 3 га, яка находиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 115315251101.
В обґрунтування скарги Компанія зазначала, що 20.02.2023 Приватним нотаріусом Метелицею О.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66370724 від 10.02.2023, відповідно до якого ним було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1095034551101, площею 3301,3 кв. м., який знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4, та земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010, площею 3 га, яка находиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 115315251101. Відповідно до цього рішення право власності на вищезазначені об'єкти було зареєстровано за ТОВ "Санолта ОУ".
Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, дане рішення було прийняте на підставі поданих документів для державної реєстрації, а саме договору купівлі-продажу (серія та номер: 140, виданий 10.02.2023, видавник: Метелиця О.О. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу).
Відповідно до цього Договору строк виконання зобов'язання встановлений до 25.05.2023. Аналогічні відомості про строк виконання зобов'язання були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта нерухомого майна, де встановлено, що строк виконання основного зобов'язання - 25.05.2023.
Таким чином, Компанія вказувала, що Приватний нотаріус Метелиця О.О. здійснив реєстраційні дії до настання строку виконання основного зобов'язання та позбавив ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" права власності на вищезазначене нерухоме майно. При цьому жодних вимог від ПАТ "Банк Восток" на адресу ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" не надходило, докази надсилання такої вимоги державним реєстратором не перевірялись, що призвело до незаконної реєстраційної дії.
Компанія зазначала про порушення вимог ст. 35 Закону України "Про іпотеку", оскільки за відсутності належного надсилання вимоги відповідно до статті 35 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Таким чином, недотримання вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя. ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" фактично було позбавлено гарантованого Законом України тридцятиденного терміну на виконання зобов'язань за зобов'язаннями перед ПАТ "Банк Восток".
Крім цього, Компанія зазначала, що станом на день вчинення реєстраційної дії усе майно ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" перебувало під арештом згідно з ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2023 у справі №757/321/23-к.
Також, ухвалою від 15.02.2023 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" та, серед іншого, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тож звернення стягнення на майно ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" вже не могло відбутися в позасудовому порядку.
31.01.2024 відбулось засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі також Колегія) за скаргою Компанії.
За результатом проведеного засідання Колегія Міністерства юстиції України рекомендувала задовольнити скаргу Компанії.
Наказом Міністерства юстиції України №387/5 від 12.02.2024 "Про задоволення скарги" скаргу Компанії "Джи-Ен-Ті Трейд При Дубайській Багатопрофільній Товарно-Сировинній Біржі" (GNT Trade DMCC) від 19.12.2023 задоволено; визнано прийнятим з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовано рішення від 10.02.2023 № 66370724 Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Метелиці Олександра Олександровича; визнано прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовано рішення від 12.04.2023 №№ 67181215, 67181915, від 19.04.2023 №№ 67264028, 67265789, 67265044, 67266103 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сімонової Ольги Юріївни (третя особа-10).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Доступні фінанси" (позивач), як заінтересована особа, заперечувало проти поданої скарги та вимог Компанії, та подавало відповідні заперечення до Колегії.
Не погодившись з наказом Міністерства юстиції України №387/5 від 12.02.2024 (далі - Наказ), позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, яку обґрунтовано помилковістю висновків Колегії та протиправністю означеного наказу.
Відповідач та Компанія у відзиві та поясненнях проти задоволення позову заперечують та зазначають, що спірний Наказ Міністерством юстиції України є законним, прийнятим з дотриманням чинного законодавства та в межах компетенції, а підстави для визнання його протиправним і скасування - відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2020 між Публічним акціонерним товариством "Банк Восток" (Кредитор, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт" (Позичальник) було укладено Кредитний договір №ОК2020-0194, до якого в подальшому вносилися зміни Додатковими угодами від 23.12.2020, від 31.05.2021, від 14.06.2021, від 13.07.2022 (далі - Кредитний договір-1).
За умовами п.1.1. Кредитного договору-1, Банк зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти шляхом відкриття відкличної відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом 6 500 000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язався сплатити за користування Кредитом проценти та повернути Кредит у порядку і в строки, визначені Кредитним договором.
У пункті 1.2. Кредитного договору-1 встановлено графік зміни ліміту кредитної лінії протягом строку дії цього Договору.
Також 07.07.2020 між Публічним акціонерним товариством "Банк Восток" (Кредитор, Банк) та Підприємством "Вторметекспорт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (Позичальник) було укладено Кредитний договір №ОК2020-0195, до якого в подальшому вносилися зміни Додатковими угодами від 23.12.2020, від 31.05.2021, від 14.06.2021, від 05.07.2021, від 08.07.2022 (далі - Кредитний договір-2).
У пункті 1.2. Кредитного договору-2 встановлено графік зміни ліміту кредитної лінії протягом строку дії цього Договору.
Згідно з пунктами 4.6, 4.6.1. Кредитних договорів -1, -2 зобов'язання Позичальника по погашенню Кредиту вважаються дотриманими, якщо протягом строку дії цього Договору заборгованість за Кредитом не перевищує чинного ліміту кредитної лінії, визначеного Графіком платежів, а також станом на кінець операційного дня Банку, який є терміном повернення Кредиту, заборгованість за Кредитом відсутня. Позичальник повинен забезпечити зниження ліміту кредитної лінії відповідно до Графіку шляхом здійснення не пізніше дати, зазначеної у стовпці ІІ Графіку, платежу у погашення заборгованості за Кредитом. При цьому сума платежу визначається Позичальником з такого розрахунку, щоб станом на перший операційний день, наступний за зазначеною у стовпці ІІ Графіку датою (якщо дата, зазначена у стовпці ІІ Графіку, припадає на вихідний/святковий/не операційний день Банку, що станом на другий операційний день за зазначеною у стовпці ІІ Графіку датою), заборгованість за Кредитом не перевищувала чинний на цей операційний день ліміт кредитної лінії".
Пунктами 4.10, 4.10.1. Кредитних договорів -1, -2, встановлено, що в разі, коли термін повернення Кредиту настав, проте Кредит залишається непогашеним, заборгованість за Кредитом вважається простроченою з наступного операційного дня банку. В разі, коли станом на перший операційний день, наступний за зазначеною у стовпці ІІ Графіку датою (якщо дата, зазначена у стовпці ІІ Графіку, припадає на вихідний/святковий/не операційний день Банку, то станом на другий операційний день за зазначеною у стовпці ІІ Графіку датою), заборгованість за Кредитом перевищує чинний на цей операційний день ліміт кредитної лінії, сума такого перевищення вважається простроченою.
Згідно з п. п. 5.2. - 5.4. Кредитних договорів -1, -2 сплата нарахованих процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно у період з першого до п'ятого числа (включно), а процентів, нарахованих у грудні та квітні кожного року дії цього Договору - до п'ятнадцятого числа (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено нарахування процентів, а також в день остаточного повного погашення Кредиту. Якщо п'яте/п'ятнадцяте у січні та травні число місяця припадає на вихідний/ святковий/ не операційний день Банку, то терміном сплати процентів є перший за ним операційний день Банку. У разі несплати Позичальником процентів у зазначені п. 5.2. Договору строки, заборгованість за такими несплаченими процентами вважається простроченою з наступного операційного дня Банку. Якщо проценти нараховуються за користування Кредитом, термін повернення якого настає, то такі проценти є простроченими з моменту нарахування (при цьому, дане правило застосовується лише при нарахуванні процентів за користування Кредитом після настання терміну повернення всієї суми Кредиту та не застосовується при невиконанні Позичальником обов'язку забезпечити зниження ліміту кредитної лінії відповідно до Графіку).
Банк свої зобов'язання щодо надання Кредиту за означеними Договорами виконав належним чином та у повному обсязі, надавши Позичальникам грошові кошти, проте останні, в порушення умов п. п. 1.2, 4.6., 4.6.1. Кредитних договорів - 1, -2, не виконали своїх зобов'язань щодо зниження ліміту кредитної лінії 27.05.2022.
Як зазначає Банк та підтверджується матеріалами справи, 28.05.2022 борг Позичальників став простроченим, а саме:
- за Кредитним договором № ОК2020-0194 від 07.07.2020 - в сумі 5 999 800,00 доларів США;
- за Кредитним договором № ОК2020-0195 від 07.07.2020 - в сумі 2 000 200,00 доларів США.
В забезпечення виконання зобов'язань Позичальників за Кредитними договорами -1, -2 між Публічним акціонерним товариством "Банк Восток" (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір, посвідчений Брандіс А.Б., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 07.07.2020 за реєстровим №710 (далі - Іпотечний договір).
Предметом іпотеки за Іпотечним договором є таке майно:
- Будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових, які знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4, загальною площею 3301,3 кв. м., надалі - "Нерухомість";
- Земельна ділянка, на якій розташована Нерухомість, площею 3,0000 га, кадастровий номер: 5110137600:48:002:0010, цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту, яка розташована за адресою: Одеська область, місто Одеса, Хаджибейська дорога, 4, надалі - "Земельна ділянка".
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 ЦК України.
За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України унормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦК України).
У зв'язку з неналежним виконанням умов Кредитного договору № ОК2020-0194 від 07.07.2020 та порушення Позичальником строків щодо повернення кредиту та сплати процентів, утворилась заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт", що станом на 02.12.2022 становила 5 747 614,26 доларів США, з яких:
- прострочена заборгованість за кредитом - 5 624 800,00 доларів США;
- заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом, нарахованими за період з 01.08.2022 по 31.10.2022 включно - 84 550,00 доларів США;
- заборгованість за нарахованими процентами за період з 01.11.2022 по 01.12.2022 включно - 38 264,26 доларів США.
У зв'язку з неналежним виконанням умов Кредитного договору № ОК2020-0195 від 07.07.2020 та порушення Позичальником строків щодо повернення кредиту та сплати процентів, утворилась заборгованість Підприємства "Вторметекспорт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, яка станом на 02.12.2022 становила 1 919 413,25 доларів США, з яких:
- прострочена заборгованість за кредитом - 1 875 200,00 доларів США;
- заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом, нарахованими за період з 01.08.2022 по 31.10.2022 включно - 31 456,69 доларів США;
- заборгованість за нарахованими процентами за період з 01.11.2022 по 01.12.2022 включно - 12 756,56 доларів США.
Наявність такої заборгованості Позичальників та її розмір матеріалами справи не спростована.
За умовами п. 3.1.9. Іпотечного договору Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку зокрема коли термін виконання зобов'язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредитом та/або комісії та/або неустойки згідно основних договорів чи неустойки згідно цього договору настав, проте зобов'язання залишається не виконаним.
Пунктом 5.1. Іпотечного договору встановлено, що при настанні обставин, визначених п. 3.1.9. цього договору, та в інших випадках, передбачених законодавством України, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог. Іпотекодавець відповідає за виконання основних договорів як солідарний боржник, проте в межах вартості предмета іпотеки.
Відповідно до п. 5.2. Іпотечного договору Іпотекодержатель має право на власний розсуд обрати відповідно до Закону України "Про іпотеку" один з таких способів стягнення:
- на підставі рішення суду;
- на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке міститься в цьому договорі.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються: умови, у разі настання яких іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення; порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності/спеціальне майнове право на предмет іпотеки; прийнятні та належні способи обміну повідомленнями між сторонами договору. Завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація права власності (спеціального майнового права) на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов'язанням: за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність (набуття спеціального майнового права) іпотекодержателем); за покупцем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі).
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку" в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Пунктом 5.1. Іпотечного договору передбачено, що при настанні обставин, визначених п. 3.1.9. цього договору, та в інших випадках, передбачених законодавством України, звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом: переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку"; продажу предмету іпотеки будь-якій особі шляхом укладення договору купівлі-продажу від свого імені на підставі цього договору в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку".
Згідно з п. 5.1.2. Іпотечного договору за згодою сторін, дане застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя має силу договору про задоволення вимог Іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку" якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) покупця на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, що були предметом іпотеки.
ПАТ "Банк Восток" у на підставі п. 8.7. Іпотечного договору звернулось до Боржників - ТОВ "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт", підприємства "Вторметекспорт" у формі ТОВ та до Іпотекодавця ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", яким було вручено під підпис Повідомлення з вимогами у не менш ніж тридцятиденний строк усунути порушення шляхом виконання порушеного зобов'язання, а саме шляхом погашення простроченої заборгованості за Кредитними договорами -1, -2.
За змістом частини першої статті 33 та частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов'язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про іпотеку".
Вимоги частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" не перешкоджають іпотекодержателю здійснювати права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця тільки тоді, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (частина третя зазначеної статті).
Умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" пов'язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання. Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв'язку чи кур'єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.
При цьому належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати і таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання. Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов'язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов'язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки. В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов'язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов'язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку. За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя. При цьому метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання. В іншому випадку іпотекодержатель не набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, зокрема не вправі відчужувати предмет іпотеки іншій особі. За таких умов предмет іпотеки, придбаний іншою особою за договором з іпотекодержателем, є майном, придбаним в особи, яка не мала права його відчужувати. При цьому добросовісна особа, яка придбає майно в особи, яка не є його власником, має пересвідчитися у наявності в останньої права розпоряджатися чужим майном. У разі дотримання іпотекодержателем вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання невиконання вимог частини першої статті 38 Закону України "Про іпотеку" щодо повідомлення іпотекодавця про конкретний спосіб задоволення вимог іпотекодаржателя шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві не має наслідком настання нікчемності такого правочину та не є підставою, за умови дотримання інших вимог закону щодо такого виду правочину, для визнання такого договору недійсним, однак може бути підставою для відшкодування іпотекодавцю завданих збитків.
Така правова позиція з даного приводу викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №757/13243/17.
Відповідно до п. п. 5.1.5., 5.1.6., 8.7. Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі - покупцеві здійснюється у такому порядку:
- у разі застосування даного способу звернення стягнення на предмет іпотеки цей Договір є правовою підставою для продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу Іпотекодержателем, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження Іпотекодавця. Своїм підписом під цим Договором Іпотекодавець доручає Іпотекодержателю діяти від імені Іпотекодавця при отриманні будь-яких документів, необхідних для укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки згідно цього Договору;
- обравши даний спосіб звернення стягнення, Іпотекодержатель направляє Іпотекодавцю та Позичальнику вимогу про усунення порушення у відповідності до ст.35 Закону України "Про іпотеку". Якщо після спливу 30-ти календарних днів (якщо більш тривалий термін не встановлений самою вимогою) від дати отримання Іпотекодавцем та Позичальником зазначеної вимоги про усунення порушення така вимога не виконана, то Іпотекодержатель продовжує звернення стягнення на предмет іпотеки;
- після спливу 30-ти календарних днів (якщо більш тривалий термін не встановлений самою вимогою) від дати отримання Іпотекодавцем та Позичальником вимоги про усунення порушення, направленої згідно п. 5.1.5.2. цього Договору, Іпотекодержатель замовляє в суб'єкта оціночної діяльності, якого обирає на власний розсуд, оцінку предмета іпотеки. Ринкова вартість, визначена оцінювачем, є вартістю, за якою Іпотекодержатель здійснює продаж предмету іпотеки від свого імені будь-якій особі - покупцеві.
- порядок та способи обміну повідомленнями між Сторонами визначені у п. 8.7. цього Договору, за яким усі повідомлення та вимоги Сторін, які направляються згідно умов цього Договору, вважаються зробленими належним чином, якщо вони вручені під підпис представникові Сторони або направлені телеграмою, або реєстрованим поштовим відправленням, або кур'єром. Якщо повідомлення та вимоги згідно умов цього Договору направляються через операторів зв'язку, то вони надсилаються за адресою місцезнаходження Сторони, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
02.12.2022 актом вручення повідомлень-вимог, заявлених в порядку ст.35 Закону України "Про іпотеку", було вручено під підпис ТОВ "Вторметекспорт" в особі директора Трунова Георгія Анатолійовича та директору Боржника - Марченку Віталію Григоровичу .
02.12.2022 актом вручення повідомлень-вимог, заявлених в порядку ст.35 Закону України "Про іпотеку" було вручено під підпис стороні ТОВ "ЗПК "Інзерноекспорт" в особі представника Петлі Миколи Володимировича та директору Боржника - Марченку Віталію Григоровичу .
Таким чином, суд встановив, що вручення вимоги під підпис представникові Боржника та Позичальників є належним врученням Вимоги та свідчить про дотримання сторонами Договору купівлі-продажу від 10.02.2023 вимог ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", ч. 1 ст. 38 Закону України "Про іпотеку".
Суд погоджується з доводами і твердженням Банку та позивача про те, що метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, а не факт формального відправлення поштою Вимоги.
При цьому актами вручення повідомлень-вимог підтверджується доведення до відому позичальників та Боржника (іпотекодавця) наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
Метою правової норми, яка регулює процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 35 Закону України, є саме факт отримання Вимоги, а не факт її надіслання поштою.
Тотожна правова позиція з даного питання викладена Верховним Судом, зокрема у Постанові від 06.06.2018 у справі №815/2595/17, в якій Суд зазначив, що відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Метою цієї норми є забезпечення обізнаності іпотекодавця та боржника про порушення зобов'язання, спонукання до належного виконання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Вимоги повинні формулюватися чітко та однозначно, і давати змогу адресату зрозуміти їх характер та правові наслідки невиконання.
Висновок про те, що у справі немає доказів саме "надсилання" вимоги іпотекодавцю Суд вважає таким, що не узгоджується з метою правової норми. Надсилання (тобто передання повідомлення засобами поштового зв'язку) є лише одним із способів повідомлення боржника (іпотекодавця) про вимоги кредитора (іпотекодержателя). Цей факт може доводитися іншими документами, що підтверджують отримання вимоги, зокрема і свідоцтвом нотаріуса. Тим більше про такий спосіб повідомлення сторони домовилися у договорі іпотеки.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.05.2022 у справі №756/15123/18 Суд звернув увагу на те, що договір, як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати застосування в своїх відносинах юридично-значимих повідомлень (зокрема, порядок надсилання, визначати, коли повідомлення вважатиметься отриманим); належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов'язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодавця про необхідність усунення порушень основного зобов'язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку; тлумачення змісту пункту іпотечного договору дає підстави для висновку, що сторони у своєму регуляторі приватних відносин визначили порядок надсилання повідомлень за цим договором, зокрема вимоги, передбаченої частиною першою статті 35 Закону України "Про іпотеку", та встановили, що таку вимогу слід вважати зробленою належним чином у випадку, якщо вона здійснена у письмовій формі та надіслана рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або зроблені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання такої письмової вимоги буде вважатися дата її особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд і в постанові від 16.08.2023 у справі №296/8564/19.
Таким сином, судом встановлено, що пунктами 5.1.5., 5.1.6., 5.7. Іпотечного договору сторони за взаємною домовленістю встановили порядок надсилання повідомлень за цим договором, зокрема вимоги, передбаченої ч.1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", та визначили, що таку вимогу потрібно вважати зробленою належним чином у випадку, якщо вона здійснена у письмовій формі та надіслана рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручена особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання такої письмової вимоги потрібно вважати дату її особистого вручення або дату поштового штемпеля відділення одержувача.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про дотримання Банком вимог Закону України "Про іпотеку" та Іпотечного договору при врученні представникам Позичальників та іпотекодавця вимог нарочно під підпис.
Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна встановлена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127).
Згідно з пунктом 61 Порядку № 1127 (у редакції, чинній на час проведення реєстрації права власності) для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв'язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);
3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов'язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб'єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;
4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Наведеним пунктом Порядку № 1127 визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і державний реєстратор під час її проведення приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Верховний Суд у постанові від 14.12.2022 у справі №718/917/20 визнав безпідставним посилання суду апеляційної інстанції на те, що вимога про усунення порушень та довідка про заборгованість не містять детального розрахунку, а також підтвердження того, в якій частині борг вважається погашеним, оскільки у пункті 61 Порядку № 1127 зазначено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки державному реєстратору подається довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов'язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації.
Отже, Порядок № 1127 визначає лише одну умову, якій має відповідати інформація, викладена у довідці іпотекодержателя про заборгованість, а саме, в ній має бути зазначена сума боргу на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації. Інших вимог щодо оформлення цієї довідки, зокрема щодо наведення детального розрахунку заборгованості, у Порядку № 1127 не визначеною.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що при зверненні стягнення на Предмет іпотеки при укладенні Договору купівлі-продажу від 10.02.2023 в діях державного реєстратора - приватного нотаріуса Метелиці О.О., який отримав всі передбачені законодавством документи, необхідні для укладення договору, не вбачається порушень вимог Порядку № 1127.
Крім того, право Іпотекодержателя на продаж Предмету іпотеки, визначене Іпотечним договором та Законом України "Про іпотеку" свідчить про наявність волі Боржника на вибуття Предмету іпотеки за визначених у договорі та законі обставин, що в будь-якому разі унеможливлює витребування такого майна на користь Боржника від добросовісного набувача який набув таке майно на підставі відплатного договору.
Так, 10.02.2023 між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солюшинс Фактор" було укладено Договір факторингу №ПВ-100223/01 (далі - Договір факторингу-1), згідно з яким Банк відступив ТОВ "ФК "Солюшинс Фактор" своє право грошової вимоги за Кредитним договором №ОК2020-0194 від 07.07.2020 з усіма додатками, додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт", та Кредитним договором №ОК2020-0195 від 07.07.2020 з усіма додатками, додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього, укладеним з Підприємством "Вторметекспорт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.
10.02.2023 між Банком та ТОВ "ФК "Солюшинс Фактор" укладено Договір про відступлення прав за іпотечними договорами, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Іллічовою Н.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 310, згідно з яким Банк відступив ТОВ "ФК "Солюшинс Фактор" свої права за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом ОМНО Брандіс А.Б. 07.07.2020 за реєстровим №710, укладений між Банком та ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл".
Того ж дня, 10.02.2023 між ТОВ "ФК "Солюшинс Фактор" та ТОВ "Доступні Фінанси" було укладено Договір факторингу №ДФ-1/10/02/2023 (далі - Договір факторингу-2), згідно з яким ТОВ "ФК "Солюшинс Фактор" відступило ТОВ "Доступні Фінанси" своє право грошової вимоги за Кредитним договором №ОК2020-0194 від 07.07.2020 з усіма додатками, додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього, укладеним з ТОВ "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт" та Кредитним договором №ОК2020-0195 від 07.07.2020 з усіма додатками, додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього, укладеним з Підприємством "Вторметекспорт" у формі ТОВ.
10.02.2023 між ТОВ "ФК "Солюшинс Фактор" та ТОВ "Доступні Фінанси" укладено Договір про відступлення прав за іпотечними договорами, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Іллічовою Н.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 311, згідно з яким ТОВ "ФК "Солюшинс Фактор" відступив ТОВ "Доступні Фінанси" свої права за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом ОМНО Брандіс А.Б. 07.07.2020 за реєстровим №710, укладений між Банком та ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл".
Відповідно до пункту 6.3. Договору факторингу-2 з моменту переходу до ТОВ "Доступні Фінанси" прав вимоги, відповідно до умов п. 6.2.2 цього Договору, ТОВ "Доступні Фінанси" замінює ТОВ "ФК "Солюшинс Фактор" у Кредитних Договорах та набуває всіх прав (в тому числі прав грошових вимог) ТОВ "ФК "Солюшинс Фактор" (яке, в свою чергу, набуло всіх прав ПАТ "Банк Восток") за цими Кредитними договорами. Разом з правами вимоги до ТОВ "Доступні Фінанси" переходять всі інші пов'язані з ними права, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема, пред'явлення претензій Боржникам щодо заборгованості, право на звернення до суду за місцем, визначеним чинним законодавством, право на всі суми, які ТОВ "Доступні Фінанси" одержить від Боржників на виконання його вимог. Одночасно з даним Договором Сторони укладають відповідні договори відступлення прав вимоги за Договорами забезпечення, права вимоги за якими переходять до ТОВ "Доступні Фінанси" одночасно з правом вимоги за Кредитними договорами відповідно до умов п.6.2.2. цього Договору, що додатково підтверджується Актом приймання передачі прав вимог за Кредитними договорами та Договорами забезпеченням
Отже, на підставі укладеного Договору факторингу №ДФ-1/10/02/2023 від 10.02.2023 та Договору про відступлення прав за іпотечними договорами, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Іллічовою Н.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 311, ТОВ "Доступні Фінанси" є належним кредитором та іпотекодержателем.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із невиконанням зобов'язань Боржниками та ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" за Кредитними договорами, правонаступником ПАТ "Банк Восток" - ТОВ "Доступні Фінанси", з дотриманням п. 2.7. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст. ст. 35, 38 Закону України "Про іпотеку", приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Метелиці О.О. було надано, зокрема, Кредитні договори, Іпотечний договір та документальне підтвердження вручення вимог про усунення порушень, що підтверджується актами про вручення уповноваженим представникам Боржників та Іпотекодавця, якими підтверджено сплив тридцятиденного строку на усунення порушень за Кредитними договорами.
Внаслідок цього ТОВ "Доступні Фінанси" 10.02.2023 звернуло стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом продажу третій особі предмету іпотеки в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України "Про іпотеку", а нотаріус здійснив відповідні реєстраційні дії у відповідності з вимогами закону та Порядку №1127.
Міністерство юстиції України при прийнятті оскаржуваного Наказу дійшло висновку про протиправність прийнятого приватним нотаріусом Метелицею О.О. рішення про реєстрацію права власності, зокрема, з огляду на те, що станом на день вчинення реєстраційної дії усе майно ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" перебувало під арештом, який було накладено ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2023 у справі №757/321/23-к.
Так, Колегією встановлено, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення та посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2023 у справі № 757/321/23-к накладено арешт на нерухоме майно (інші активи), що належить ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", в тому числі на об'єкти нерухомого майна, щодо яких прийнято оскаржуване рішення. Відповідно до ухвали заборонено відчуження нерухомого майна. Таким чином, Колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням загальної засади державної реєстрації прав щодо гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, тому воно підлягає анулюванню, а скарга - задоволенню.
Позивачем до позовної заяви додано інформаційні довідки з ДРРП від 10.02.2023, з яких вбачається відсутність арештів, накладених на предмети іпотеки згідно з ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2023р. у справі №757/321/23-к.
Як слідує з матеріалів справи, станом на 10.02.2023 ТОВ "Доступні фінанси" було іпотекодержателем предметів іпотеки (Будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових, які знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4, загальною площею 3301,3 кв. м.; Земельна ділянка, на якій розташована Нерухомість, площею 3,0000 га, кадастровий номер: 5110137600:48:002:0010, цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту, яка розташована за адресою: Одеська область, місто Одеса, Хаджибейська дорога, 4), відомості про наявні записи іпотеки містились в ДРРП.
Згідно з пунктом 6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підстави для відмови в державній реєстрації прав є зокрема: наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 7 ч. 4 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку", за умови що інші обтяження на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровано після державної реєстрації іпотеки.
За інформацією з ДРРП, на час звернення стягнення на предмет іпотеки, в Державному реєстрі були відсутні записи про інших обтяжувачів або обтяження, зареєстровані до 07.07.2020 (дата внесення запису про іпотеку за Банком).
Відповідно до п. 65 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" фінансова установа - юридична особа, метою створення якої є здійснення діяльності з надання фінансових послуг, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором.
ТОВ "Доступні фінанси" в розумінні п. 65 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" є фінансовою компанією.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.06.2021 у справі №346/1305/19 дійшла висновку про те, що обтяження предмета іпотеки, зареєстровані після державної реєстрації іпотеки за банком або іншою фінансовою установою, не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержателем та для державної реєстрації за ним (зокрема і за новим кредитором, який набув прав іпотекодержателя від банку чи іншої фінансової установи) права власності на цей об'єкт у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Так, підстави відмови в державній реєстрації прав визначені в ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тлумачення якої дозволяє стверджувати, що в цій статті встановлено: загальне правило про недопустимість проведення державної реєстрації права власності за наявності зареєстрованого обтяження (пункт 6 частини першої); виняток із загального правила (частина четверта), коли державна реєстрація здійснюється навіть за наявності зареєстрованого обтяження. До таких винятків належить державна реєстрація: речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав; права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав. Державна реєстрація речових прав виконує важливу функцію інформування третіх осіб про права та обтяження на майно, а у випадках, встановлених законом, з такою реєстрацією пов'язується виникнення прав на нерухоме майно (абзац третій частини другої статті 331 ЦК України). Хоча державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)).
Відповідно до статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:
1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва або майбутній об'єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;
7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості;
10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;
13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об'єктом довірчої власності;
13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
13-3) договору про передачу страхового портфеля;
14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставами для відмови в державній реєстрації прав є:
1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;
4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом;
6-1) встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;
7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
9) документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;
13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію, оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці);
14) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на подільний об'єкт незавершеного будівництва, крім випадків, визначених законом, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об'єкти нерухомості;
15) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості - у разі державної реєстрації переходу спеціального майнового права, іншого речового права, обтяження на об'єкт незавершеного будівництва (крім об'єктів незавершеного будівництва, на які зареєстровано право власності), майбутній об'єкт нерухомості;
16) заява про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на майбутні об'єкти нерухомості містить відомості не про всі майбутні об'єкти нерухомості у складі подільного об'єкта незавершеного будівництва;
17) не визначено чи визначено не в повному обсязі майбутні об'єкти нерухомості, включені до гарантійної частки, - у разі первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об'єкти нерухомості, які є частинами подільного об'єкта незавершеного будівництва;
18) наявні зареєстровані спеціальні майнові права на майбутні об'єкти нерухомості, що є складовою частиною подільного об'єкта незавершеного будівництва, - у разі державної реєстрації речового права або обтяження на подільний об'єкт незавершеного будівництва, крім зміни замовника будівництва відповідно до закону, обтяження майна іпотекою відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";
19) у Державному реєстрі прав відсутні відомості про право власності/право користування земельною ділянкою замовника будівництва (крім випадків, якщо відповідно до закону виконання будівельних робіт може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою) у разі:
державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний/подільний об'єкт незавершеного будівництва;
первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об'єкти нерухомості;
державної реєстрації спеціального майнового права на майбутній об'єкт нерухомості у зв'язку з його першим відчуженням;
20) не дотримано вимоги, визначені статтею 27-2 цього Закону.
Згідно з ч.5 ст. 24 Закону України відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.
У той же час на момент реєстрації звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України "Про іпотеку", - 10.02.2023, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не була відображена інформація про накладення арештів на предмети іпотеки ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2023 у справі №757/321/23-к, оскільки даний запис з'явився в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.05.2023 за № 50445158, що підтверджується наданою Банком до пояснень інформаційною довідкою ДРРП.
Відповідно до ст. 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 2 частини першої статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
У частинах першій, третій статті 33 цього Закону передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно з положеннями частин першої - третьої статті 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Таким чином, за результатом дослідження зібраних у матеріалах справи доказів, судом встановлено відсутність порушень при зверненні стягнення на Предмет іпотеки при укладенні Договору купівлі-продажу від 10.02.2023 в діях нового кредитора чи державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Метелиці О.О., якому було надано всі передбачені законом документи, необхідні для державної реєстрації прав.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що Приватний нотаріус Метелиця О.О. під час вчинення оскаржуваної реєстраційної дії не був зобов'язаний і не міг вимагати додаткові документи, що підтверджували б настання строку виконання основного зобов'язання, а перевірив та прийняв лише ті документи, які необхідно прийняти та перевірити згідно ст. 27 Закону.
Відповідно до п. 1.6. Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Метелицею О.О., зареєстрованого в реєстрі за №№140, 141 Новий Іпотекодержатель свідчить, що Іпотекодавець та Боржник-1 та Боржник-2 належним чином повідомлені, що в разі невиконання зобов'язань Боржника-1 та/або Боржника-2 за Кредитним договором-1 та/або Кредитним договором-2 відповідно, розпочнеться процедура звернення стягнення на предмет іпотеки, що підтверджується Вимогою про усунення порушення в порядку ст. 35 закону України "Про іпотеку" (вих.№25/1/3/7805 від 02.12.2022р. та вих. №25/1/3/7804 від 02.12.2022р.), які були належним чином отримані Іпотекодавцем та Боржником-1 та Боржником-2. З дня отримання вимоги протягом тридцятиденного строку зобов'язання Іпотекодавцем та/або Боржником-1 та/або Боржником-2 виконано не було.
Таким чином, при посвідченні вказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Метелиця О.О. пересвідчився та встановив, що відповідні вимоги про усунення порушень були отримані Боржниками та Іпотекодавцем, та встановив сплив тридцятиденного строку з дня отримання вказаних вимог на усунення порушень Іпотекодавцем та Боржниками шляхом погашення заборгованості за Кредитними договорами.
Відповідно до 2.7. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що якщо рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, посвідчення таких договорів здійснюється за загальними правилами посвідчення договорів відчуження.
Для посвідчення такого договору іпотекодержатель зобов'язаний за тридцять днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти такий договір. Іпотекодержатель має документально підтвердити нотаріусу, що він повідомив осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У зв'язку із невиконанням зобов'язань Боржниками та ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" за Кредитними договорами, позивачем, як правонаступником ПАТ "Банк Восток", було надано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Метелиці О.О., зокрема, кредитні договори, іпотечний договір та документальне підтвердження вручення вимог про усунення порушень, що підтверджується актами про вручення уповноваженим представникам Боржників та Іпотекодавця, згідно таких документів підтверджено сплив тридцятиденного строку на усунення порушень за Кредитними договорами, внаслідок чого ТОВ "Доступні фінанси" 10.02.2023 звернуло стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом продажу третій особі предмету іпотеки, в порядку передбаченому ст. 38 Закону України "Про іпотеку", а державний реєстратор здійснив відповідні реєстраційні дії у повній відповідності із законом та порядком.
За таких обставин, суд встановив помилковість висновків Колегії, які стали підставами для прийняття оскаржуваного Наказу, та їх невідповідність фактичним обставинам справи.
Крім того, судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за №914/466/23 за заявою Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" "Madison Pacific Trust Limited" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл".
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.02.2023 у справі № 914/466/23 прийнято до розгляду заяву Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" "Madison Pacific Trust Limited" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл"; підготовче засідання призначено на 14.02.2023.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 відкрито провадження у справі №914/466/23 за заявою Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл", визнано вимоги кредитора - Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" "Madison Pacific Trust Limited" у розмірі 15 081 357 грн. 98 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Сокола О.Ю.
Таким чином, станом на дату прийняття Приватним нотаріусом Метелицею О.О. рішення про державну реєстрацію прав 10.02.2023, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" відкрито не було.
При цьому судом встановлено, що 13.09.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 2966 від арбітражного керуючого Сокола О.Ю та Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (Madison Pacific Trust Limited) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доступні Фінанси", Компанії "Sunolta OU" ("Санолта ОУ"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий порт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл", Публічного акціонерного товариства "Банк Восток", Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнд Сет", про визнання недійсними договору іпотеки від 07.07.2020, реєстраційний № 710; визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023, реєстраційний № 140; визнання недійсними договору іпотеки від 19.04.2023, реєстраційний № 1028; витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий порт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" нерухомого майна.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.09.2023 у справі №914/466/23(914/2764/23) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в межах справи №914/466/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл", залучено до участі у справі третіх осіб.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/9439/13 та від 28.01.2020 у справі №910/9158/16.
Судом встановлено, що відсутність на даний час судового рішення про визнання недійсними правочинів, на підставі яких приватним нотаріусом Метелицею О.О. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав, тож в силу положень статті 204 ЦК України їх правомірність презюмується.
Позивач зазначає, що позовна заява від імені Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (Madison Pacific Trust Limited) підписана представником Дудяком Р.А., який також представляє інтереси скаржника - "Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі" (GNT TRADE DMCC), відповідно до довіреності від 11.03.2023, що, на думку позивача, свідчить про обізнаність Компанії з рішенням Приватного нотаріуса Метелиці О.О. про реєстрацію прав щонайменше з 28.07.2023, та, відповідно, пропуску встановленого ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" двомісячного строку з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, для оскарження до Міністерства юстиції України рішення державного реєстратора.
ТОВ "Доступні фінанси" зазначає, що твердження скаржника про те, що він дізнався про порушення своїх прав лише 15.12.2023, є сумнівними та недоведеними, оскільки представнику Компанії Дудяку Р.А. було достеменно відомо про прийняті приватним нотаріусом рішення, що підтверджується позовом з вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023, реєстраційний №№140, 141 та витребування у ТОВ "Зерновий Порт" на користь ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" нерухомого майна у справі Господарського суду Львівської області №914/466/23(914/2764/23).
За доводами позивача, дані обставини свідчать про наявність підстав для залишення скарги без розгляду у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку для її подання.
Суд при цьому дійшов висновку про слушність таких доводів позивача, проте з Висновку слідує, що Міністерство юстиції України наведені доводи не розглядало та не встановлювало обставин щодо пропуску строку на оскарження рішення приватного нотаріуса.
Відповідно до частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Частинами першою - п'ятою статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожному гарантується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з положеннями статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, за змістом чинного законодавства, зокрема, Конституції України та ЦК України, усім власникам надано рівні умови для захисту права власності.
Відповідно до частин першої та другої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Тобто державна реєстрація права власності (зокрема, нерухомого майна) закріплена законом як складовий елемент процедури набуття права власності.
Разом з цим Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", крім визнання та підтвердження державою таких прав, також спрямований на їх захист.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що Наказ Міністерством юстиції України було прийнято на підставі помилкових висновків про прийняття з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення приватного нотаріуса КМНО Метелиці О.О. від 10.02.2023 № 66370724, що є підставою для його скасування судом.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27.09.2001).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, Міністерством юстиції України у встановленому законом порядку не спростовані, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №387/5 від 12.02.2024.
3. Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, будинок 13, ідентифікаційний код 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Доступні фінанси" (03035, м. Київ, вул. Патріарха Мстислава Скрипника, буд. 40, офіс 24; ідентифікаційний код 43520794) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 12.07.2024.
Суддя Т.М. Ващенко