Справа № 909/270/21 (909/442/24)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
про відвід (самовідвід)
15.07.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі
судді Стефанів Т. В.,
секретар судового засідання Оліфіренко О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробничо-Наукова компанія "Розточчя СТ"
до відповідачів:
Приватного акціонерного товариства "Оргхім",
Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
ТДВ "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА ФІРМА "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКБУД"
ТОВ "КАСТЕЛЛО"
ПВКП "СПЕЦТОРГ"
ПП "ЕНЕРГОТРЕЙД-РЕСУРС"
ТОВ "ЦЕНТРАЛТРЕЙД"
ОК "ЖБК "ПЕРЛИНА"
ТОВ "БАСТЕТ-НП"
ТОВ "ЗІРА-КОНСАЛТ"
ТОВ "МЕГАВАТСЕРВІС"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
ТОВ "Е-ТЕНДЕР"
про визнання недійсним результатів аукціону № BRD001-UA-20240327-23449 від 08.04.2024 і правочину, укладеного за результатами аукціону від 08.04.2024,
поданої в межах справи № 909/270/21 про банкрутство ПрАТ "Оргхім"
за участю:
представника позивача Карпенко А. А.,
представника відповідача ПрАТ "Оргхім" Леонова К. Ю.,
відповідача ФОП Корякіна Д. В.,
ПАТ "ВНК "Розточчя СТ" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до ПрАТ "Оргхім" та ФОП Корякіна Д. В. про визнання недійсними результатів аукціону № BRD001-UA-20240327-23449 від 08.04.2024 і правочину, укладеного за результатами аукціону від 08.04.2024.
24.06.2024 до суду від Корякіна Д. В. надійшла заява від 22.06.2024 (вх. № 5713/24 від 24.06.2024) про відвід судді Стефанів Т. В.
Ухвалою від 25.06.2024 суд залишив без розгляду заяву Корякіна Дмитра Вадимовича від 22.06.2024 (вх. № 5885/24 від 27.06.2024) про відвід судді, мотивувавши тим, що заявник звернувся із заявою про відвід судді з пропущенням процесуального строку, оскільки обставини, зазначені у заяві заявникові були відомі раніше строків, визначених ч. 3 ст. 38 ГПК України.
27.06.2024 до суду від Корякіна Д. В. повторно надійшла заява від 22.06.2024 (вх. № 5713/24 від 24.06.2024) про відвід судді Стефанів Т. В., яка мотивована наступним:
- постановляючи ухвалу про залишення заяви Корякіна Д. В. про відвід головуючого судді без розгляду, суд послався не на спеціальну, а на загальну норму права, передбачену ст. 118 ГПК України, яка передбачає наслідки пропущення учасником справи процесуальних строків для подання документів. Процесуальним законом, а саме нормою ч. 5 ст. 38 ГПК України, передбачена одна підстава для залишення заяви про відвід без розгляду, це повторне заявлення відводу з підстав, розглянутих раніше;
- залишення заяви Корякіна Д. В. про відвід судді без розгляду, залишає у останнього сумніви щодо безсторонності судді, що є порушенням принципу юридичної визначеності та відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 277 ГПК України може бути підставою для скасування судового рішення, яке буде ухвалено таким судом;
- стосовно висновку суду про те, що заяву про відвід подано фізичною особою Корякіним Д. В. , який не є учасником справи, заявник зазначає що 22.06.2024, під час формування заяви, ним було поставлено відмітку у системі про те, що він подає заяву як фізична особа-підприємець. У подальшому системою автоматично було сформовано дані заявника - РНОКПП та ПІБ, які неможливо відредагувати. Після закінчення формування системою заяви, вона була підписана КЕП, що був виданий Корякіну Д. В. Приватбанком саме як фізичній особі-підприємцю;
- ухвалою від 06.06.2024 суд задоволив клопотання арбітражної керуючої ліквідатора ПрАТ "Оргхім" Пилипенко М. М. від 06.06.2024 (вх. № 9347/24 від 06.06.2024) про участь у судовому засіданні адвоката Леонова К. Ю. як представника відповідача ПрАТ "Оргхім" в режимі відеоконференції. Дане клопотання необхідно було повернути заявнику без розгляду, оскільки ПрАТ "Оргхім", у якого на час подання ліквідатором клопотання і подальшого його розгляду судом, не був зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Окрім того, до вищезазначеного клопотання було додано ордер серії АІ № 1610592 від 14.05.2024, згідно якого адвокат Леонов К. Ю. на підставі договору про надання правової допомоги № 13/05 від 13.05.2024, надає правову допомогу саме ОСОБА_2 , яка не є учасником справи;
- 04.06.2024 до суду від ліквідатора ПрАТ "Оргхім" надійшов відзив на позовну заяву, у якому містилось клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог ТОВ "Е-ТЕНДЕР" та ТДВ "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА ФІРМА "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКБУД". Дане клопотання необхідно було повернути заявнику без розгляду, оскільки ПрАТ "Оргхім" на час його подання і розгляду судом, не зареєструвало електронний кабінет;
- у судовому засіданні 13.06.2024 всі учасники справи брали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а тому судом в обов'язковому порядку мало здійснюватись транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет;
- суддею Стефанів Т. В. було порушено право заявника на звернення до суду для захисту конституційних прав, оскільки ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2024 по справі №909/270/21 серед іншого, у задоволенні скарги Корякіна Дмитра Вадимовича від 25.04.2024 (вх. № 3807/24 від 25.04.2024) на дії (бездіяльність) ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Оргхім" арбітражного керуючого Пилипенко М. М. - відмовлено. Клопотання Корякіна Дмитра Вадимовича від 25.04.2024 (вх. № 7064/24 від 25.04.2024) про відсторонення ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Оргхім" арбітражного керуючого Пилипенко М. М. - залишено без розгляду. У зазначеній ухвалі суд прийшов до наступного взаємовиключення - під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора, суд дійшов до висновку, що Корякін Д. В. має право на звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, оскільки був безпосереднім учасником аукціону, права якого порушено, тобто є учасником у справі про банкрутство, проте, вже під час розгляду клопотання про відсторонення ліквідатора, суд не визнав права Коряна Д. В. на подачу клопотання, оскільки останній не є учасником у справі про банкрутство.
- Корякіним Д. В. подано скаргу до Вищої ради правосуддя щодо вищезазначених дисциплінарних проступків судді ОСОБА_3 .
Ухвалою від 28.06.2024 суд заяву Корякіна Д. В. від 27.06.2024 (вх. № 5885/24 від 27.06.2024) про відвід судді Стефанів Т. В. з повторно заявлених підстав, розглянутих в ухвалі Господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.2024 залишив без розгляду на підставі ч. 5 ст. 38 ГПК України; щодо підстави для відводу судді Стефанів Т. В., яка полягає у незгоді з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.2024, справу передав для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024 для вирішення питання про відвід судді призначено суддю Рочняк О. В.
Ухвалою від 02.07.2024 суд (суддя Рочняк О. В.) відмовив у задоволенні заяви Корякіна Д. В. від 27.06.2024 (вх. № 5885/24 від 27.06.2024) про відвід судді Стефанів Т.В. від розгляду справи № 909/270/21 (909/442/24).
01.07.2024 до суду від Корякіна Д. В. повторно надійшла заява від 01.07.2024 (вх. № 5999/24) про відвід судді Стефанів Т. В.
Заява про відвід судді мотивована тим, що ухвалою суду від 25.06.2024 по справі №909/270/21(909/442/24), Суддя Стефанів Т. В залишила без розгляду заяву Корякіна Дмитра Вадимовича від 22.06.2024 про відвід судді, у підсумку судом так і не було розглянуто зазначені об'єктивні підстави неможливості суддею Стефанів Т. В. розглядати справу № 909/270/21(909/442/24), а при передачі суддею Стефанів Т. В., лише у частині заяву про відвід на розгляд іншому судді, фактично було встановлено заборону на їх розгляд іншим суддею.
Також, на думку Корякіна Д. В. , суддя прямо заінтересований у результаті розгляду цієї справи, оскільки встановлені під час її розгляду обставини, матимуть преюдиційне значення для справи про банкрутство ПрАТ "Оргхім", головуючим у якій також є суддя Стефанів Т.В.
Окремо заявник наголошує, що не довіряє судді Стефанів Т.В. розглядати справу № 909/270/21(909/442/24).
Ухвалою від 03.07.2024 суд повторно передав справу № 909/270/21(909/442/24) для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2024, справу № 909/270/21(909/442/24) в частині вирішення питання про відвід судді Стефанів Т. В. передано на розгляд судді Кобецькій С.М.
Ухвалою від 04.07.2024 суд (суддя Кобецька С. М.) відмовив у задоволенні заяви Корякіна Д. В. від 01.07.2024 (вх. № 5999/24 від 01.07.2024) про відвід судді Стефанів Т.В. від розгляду справи № 909/270/21 (909/442/24).
Судове засідання, призначене на 04.07.2024 не відбулось, у зв'язку з тим, що станом на 04.07.2024 матеріали справи перебували в судді ОСОБА_4 для вирішення питання про відвід судді Стефанів Т. В., що у свою чергу унеможливило проведення судового засідання, яке мало відбутися 04.07.2024.
Ухвалою від 05.07.2024 суд призначив розгляд справи по суті на 15.07.2024.
У судовому засіданні, яке відбулось 15.07.2024 відповідач ФОП Корякін Д. В. заявив про недовіру судді ОСОБА_3 , наголосив на тому, що всі підстави для відводу були ним раніше зазначені у заявах про відвід ОСОБА_3 , у задоволенні яких було відмовлено; додаткових підстав для відводу судді у заявника на даний час немає.
Суд розцінює усну заяву ФОП Корякіна Д. В. про недовіру судді Стефанів Т. В. як заяву про відвід судді Стефанів Т. В.
Розглянувши усну заяву ФОП Корякіна Д. В. про відвід судді, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За приписами ч. 5 ст. 38 ГПК України, якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
За таких обставин, оскільки відвід судді Стефанів Т. В. заявлено повторно з підстав, розглянутих в ухвалах суду від 25.06.2024, 28.06.2024, 03.07.2024, 04.07.2024, усну заяву про відвід судді Стефанів Т. В. від 15.07.2024, суд залишає без розгляду на підставі ч. 5 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.
В той же час суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово наголошувалось, що у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (зокрема, рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі «Де Куббер проти Бельгії»). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції»).
Принцип об'єктивності судді є обов'язковою умовою належного виконання ним своїх посадових обов'язків. Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію розумного спостерігача. У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (по різним причинам) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади, тому судді належить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні фактори, зокрема такі, як заінтересованість у вирішенні конкретної справи.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра господарському суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Самовідвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Натомість, як зазначив Європейський суд у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Веттштайн проти Швейцарії"). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства").
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна).
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (рішення у справі "Фельдман проти України").
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України (рішення від 15 липня 2010 року), навіть зовнішні прояви відсутності безсторонності без їх об'єктивного обгрунтування можуть бути важливими або, іншими словами, "правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії"). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії").
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливо винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Основним завданням суду, як органу державної влади, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України"Про судоустрій і статус суддів").
Вимогами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 частини 7 статті 56 цього Закону).
Правила етичної поведінки судді затверджені ХІ черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року в Кодексі суддівської етики кореспондуються з зазначеними вимогами закону. Зокрема, згідно зі статтею 1 Кодексу суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. В статті 8 закріплено, що суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП Корякін Д. В. неодноразово заявляв про відвід судді Стефанів Т. В. з підстав незгоди з процесуальним рішенням судді, і, зокрема, ухвалами суду від 03.07.2024, 04.07.2024 йому було відмовлено у задоволенні заяви, а ухвалою суду 25.06.2024, 28.06.2024 (в частині) заяву залишено без розгляду.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що неодноразове заявлення відповідачем відводу судді Стефанів Т. В. свідчить про те, що у вказаного учасника справи завідомо склалося суб'єктивне стійке переконання про необ'єктивність та упередженість судді у даній справі, та хоча в дійсності таких об'єктивних фактів установлено не було, але це може стати причиною недовіри до об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності майбутнього судового рішення у справі незалежно від результатів її розгляду.
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував про обов'язок національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі «Шульга проти України», пункт 28, № 16652/04, від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у процесі є завданням саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ у справі «Мусієнко проти України», пункт 24, № 26976/06, від 20 січня 2011 року).
Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).
Суд з метою запобігання зловживанням справами активно забезпечує справедливий баланс використання учасниками процесу своїх прав і обов'язків, що не спростовує принцип змагальності сторін. Обмеження чи позбавлення процесуального права повинно застосовуватися судом відповідно до принципу пропорційності.
Водночас, приймаючи до уваги негативне ставлення відповідача ФОП Корякіна Д. В. до особи головуючого з приводу процесуальних рішень, численних заяв про відвід, зловживання процесуальними правами, а також висловлення недовіри та сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості судді Стефанів Т. В., з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість та об'єктивність судді при розгляді даної справи, недопущення у сторін чи інших осіб будь-яких сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади України, суддя Стефанів Т. В. вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду справи № 909/270/21 (909/442/24)
Згідно зі ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Враховуючи позиції Європейського Суду з прав людини, Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і розділ ІІ Кодексу Суддівської Етики, який затверджено ХІ з'їздом суддів України 22.02.2013, з метою виключення у Корякіна Д. В. як учасника даної справи сумнівів у неупередженості чи об'єктивності судді Стефанів Т. В. при розгляді справи № 909/270/21 (909/442/24), забезпечення довіри до судової влади України, суд вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду справи № 909/270/21 (909/442/24), матеріали справи № 909/270/21 (909/442/24) передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду відповідно до ст. 32 ГПК України
Керуючись ст. 32, 35-40, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Усну заяву Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича від 15.07.2024 про відвід судді Стефанів Т. В. у справі № 909/270/21 (909/442/24) - залишити без розгляду.
Самовідвід судді Стефанів Т. В. у справі № 909/270/21 (909/442/24) - задоволити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 15.07.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складений 15.07.2024.
Суддя Т. В. Стефанів