вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
15.07.2024 № 904/3068/24
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Кеся Н.Б., розглянувши заяву:
заявник: ОСОБА_1 , м.Харків
боржник: ОСОБА_2 , м.Дніпро
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення
ОСОБА_1 (далі-Заявник) 12.07.2024 року через "Електронний суд" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за Договором на транспортне обслуговування №12102023/1 від 12.10.2023 року та Заявки (Замовлення) на перевезення №14122023/2-1 від 14.12.2023 року до Договору на транспортне обслуговування №12102023/1 від 12.10.2023 року у розмірі 119539,55 грн та судовий збір у розмірі 242,24 грн.
Розглянувши матеріали заяви суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу з таких підстав.
Згідно з п.3 частини першої ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Зокрема, з дослідження матеріалів заяви судом встановлено, що в заяві йдеться фактично про стягнення збитків, понесених Заявником у вигляді сплаченої передоплати, але за невиконаними зобов'язаннями з перевезення.
Отже, Заявником в супереч ст. 148 ГПК України подано заяву за вимогами по суті стягнення не грошової заборгованості за договором, а про відшкодування збитків, що вимагає вирішення спору в порядку позовного провадження.
Викладені обставини є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 148, 150, 152 - 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за Договором на транспортне обслуговування №12102023/1 від 12.10.2023 року та Заявки (Замовлення) на перевезення №14122023/2-1 від 14.12.2023 року до Договору на транспортне обслуговування №12102023/1 від 12.10.2023 року у розмірі 119539,55 грн та судовий збір у розмірі 242,24 грн.
Роз'яснити Заявнику, що відповідно до вимог ч.2 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, і може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Б. Кеся