про відвід судді
Справа № 495/7358/23
Номер провадження 2/495/1874/2024
11 липня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Анісімової Н.Д.,
при секретарі судового засідання Кракатиці В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімової Наталі Дмитрівни від розгляду цивільної справи № 495/7358/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення, суд
У провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімової Н.Д. перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення.
26.03.2024 року позивач подав заяву про відвід головуючої судді.
Дана заява мотивована тим, що 21 березня 2024 року відбулось судове засідання за його позовом. Судову повістку, як зауважує позивач, він не отримував та в телефонному режимі про дату судового засідання не сповіщався.
Через деякий час очікування судового засідання його сповістили про те, що судове засідання відкладається на іншу дату у зв'язку з тим, що відповідач, ОСОБА_2 написав заяву про відкладення судового засідання.
Позивач вбачає у цьому домовленість щодо не розгляду його позовної заяви.
У відповідності до ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися. Судом вирішено розглядати заяву за відсутності належним чином повідомлених сторін, за наявними матеріалами справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється..
Вивчивши заяву про відвід, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Інститут відводу в процесуальному праві створений задля гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
ЄСПЛ неодноразово відзначав, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказувалось, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Отже, заявляючи відвід заявник повинен навести об'єктивні причини щодо наявності в діях суддів фактору зацікавленості в результаті розгляду справи або ж навести дійсні обставини, які б викликали сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Як на підставу для відводу головуючої судді Анісімової Н.Д. позивач посилається на те, що, на його думку, даний склад суду заінтересований у результаті розгляду даної справи та існує якась домовленість щодо результатів розгляду справи. Отже, ці обставини свідчать, на його переконання, про упередженість та необ'єктивність судді при розгляді даної справи.
Проте суд констатує, що фактично підстави для відводу, на які посилається заявник є його суб'єктивною думкою та не можуть бути підставою для відводу відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості, зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.
Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» («De. Belgium»), від 26 жовтня 1984 року, п.26).
У справі «П'єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина в конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини визнав порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий судовий розгляд щодо вимоги безсторонності), прав позивача, тобто якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, факт якого не підтверджений документами по справі, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
Таким чином, незадоволення заяви позивача про відвід може сприйматися ним як порушення прав позивача.
Враховуючи, що заява про відвід судді Худякова В.М. безпідставна, крім того твердження щодо упередженості судді є лише припущенням позивача, але для усунення виникнення у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, з метою повного та всебічного розгляду справи, з метою дотримання учасниками процесу своїх процесуальних прав, виходячи з морально-етичних міркувань, заяву про відвід слід задовольнити, а справу передати до канцелярії суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 33, 36, 39, 40, 247 ЦПК України,суд
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімової Наталі Дмитрівни від розгляду цивільної справи № 495/7358/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення - задовольнити.
Відвести суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімову Наталю Дмитрівну від розгляду цивільної справи № 495/7358/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення.
Передати справу до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для повторного автоматизованого розподілу в порядку ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Д.Анісімова