Справа №469/1858/23
Провадження №1-кп/487/480/24
10.07.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі колегії суддів: головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 , прокурора - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_6 , захисника - ОСОБА_7 , потерпілої - ОСОБА_8 , представника потерпілої - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України, -
В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України.
08.07.2024 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначенням розміру застави, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України, а також на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися та не перестали існувати, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, враховуючи, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, проти життя та здоров'я людини, за які передбачено покарання від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, може незаконно залишити територію України або перетнути на непідконтрольну Україні територію, також може здійснювати незаконний вплив на потерпілих та свідків, місце проживання яких відомо обвинуваченому та перебуваючи на волі, може вживати заходи впливу на свідків, шляхом погроз фізичною розправою, знищення або пошкодження майна, з метою зміни ними показів на його користь, крім того, може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а саме перебуваючи на волі зможе вживати заходи щодо створення штучного алібі, шляхом підмови своїх знайомих до надання показів на його користь. Тому вищевказане свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам та застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив про його задоволення.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 підтримала клопотання прокурора.
В судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_9 просив в задоволенні клопотання прокурора відмовити, посилаючись на відсутність доказів які б підтверджували існування ризиків. Також зазначив, що потерпіла ОСОБА_10 пояснювала, що обвинувачений не причетний до вчинення інкримінуємих йому злочинів, а докази надані стороною обвинувачення є недопустимими.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 просила в задоволенні клопотання прокурора відмовити, посилаючись на те, що стороною обвинувачення не надано жодних доказів на підтвердження наявності ризиків. Крім того, обвинувачення ґрунтується лише на показах потерпілих. Вважала достатнім обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, враховуючи, що ОСОБА_6 раніше не судимий, до затримання працював, має постійне місце проживання, має мати інваліда, яка потребує його допомоги, також не має наміру переховуватися від суду або якось впливати на учасників процесу або заважати судовому процесу щодо встановлення обставин справи.
В судовому засіданні обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного:
Судом встановлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.07.2023 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначенням розміру застави.
В подальшому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було неодноразово продовжено та діє до теперішнього часу.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України.
При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються у їх сукупності та обґрунтованість підстав для продовження запобіжного заходу.
Положеннями статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи з положень статті 199 КПК України, яка визначає порядок продовження строку тримання під вартою, суд, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в ході судового розгляду, крім обставин зазначених у ст. 194 КПК України, повинен встановити: чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; чи наявні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.
Прокурором доведено, що заявлені при обранні запобіжного заходу ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, проти життя та здоров'я людини, за які передбачено покарання від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, також може здійснювати незаконний вплив на свідків, які на теперішній час не допитані, місце проживання яких відомо обвинуваченому та перебуваючи на волі, може вживати заходи впливу на них, шляхом погроз фізичною розправою, знищення або пошкодження майна, з метою зміни ними показів на його користь, крім того, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перебуваючи на волі зможе вживати заходи щодо створення штучного алібі, шляхом підмови своїх знайомих до надання показів на його користь.
Суд бере до уваги особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, неповнолітніх дітей немає, має місцем проживання, працював, мати обвинуваченого є інвалідом, але вказані обставини не спростовують наявність ризиків, визначених при обрані запобіжного заходу.
Доводи захисника щодо відсутності доказів винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, суд оцінює критично, оскільки обґрунтованість підозри перевірялась слідчими суддями при обрані запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовженні строку тримання під вартою, а перевірка обґрунтованості та доведеності обвинувачення є завданням судового розгляду, а тому оцінка доказів, які надаються сторонами кримінального провадження, їх належність та допустимість може бути надана судом лише за наслідками повного їх дослідження в судовому засіданні.
З урахуванням того, що до завершення строку дії попередньої ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судовий розгляд не може бути завершений, а також те, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінилися, а ризики, передбачені п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися та не перестали існувати, суд вважає, що застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не можливе, та вважає обґрунтованим і виправданим подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 .
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 діб до 07.09.2024, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утримання в ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор» на 60 днів - до 07.09.2024 включно.
Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
Повний текст ухвали оголошено 15.07.2024 о 12:50 год.