Справа № 930/1404/24
Провадження №3/930/534/24
15.07.2024 року м. Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Царапора О.П., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
За ч. 3 ст. 126 кодексу України про адміністративні правопорушення, -
19.05.2024 року о 11 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «MERCEDES-BENZ», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим постановою від 26.02.2024 ВП № 67849204, Франківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, чим порушив вимоги п. 2.1А Правил дорожнього руху.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, 11.07.2024 року від його захисника, адвоката Бистрицького М.О. на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що постанова державного виконавця не містить відомостей про дату набрання нею чинності та будь-яких відомостей щодо вручення її копії або доведення іншим чином до відома ОСОБА_1 . Постанова йому не вручалася та про її існування ОСОБА_1 не міг здогадуватися, адже постійно передавав колишній дружині готівкові кошти, які значно перевищують розмір призначених судом аліментів та колишня дружина запевняла, що повідомляє інспектора ДВС. 27.05.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП не є обов'язковою.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, згідно зі ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, зокрема, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 3 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто склад даного адміністративного правопорушення буде повним в разі, коли особа, знаючи, що її обмежили у праві керування, керує транспортним засобом, отже робить це свідомо.
Вирішуючи питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності суд має повно і об'єктивно дослідити всі обставин справи в їх сукупності, надати оцінку доказам вчинення адміністративного правопорушення і встановити наявність протиправних дій (умислу) на його вчинення.
Постановою старшого державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 26.02.2024 року № 67849204, встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № 159/2393/17, виданого 29.09.2017.
Постановою головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.05.2024 року скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, яке було встановлено Постановою від 26.02.2024 року № 67849204.
Також до матеріалів справ для підтвердження вини ОСОБА_1 був долучений лазерний компакт-диск, однак під час розгляду справи та при спробі дослідити відеозапис, який доданий до матеріалів справи, було встановлено, що диск не містить жодного відео файлу.
Будь-яких інших доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 цього Кодексу.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним та беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, якщо відсутні інші належні і допустимі докази.
При цьому суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки у такому разі суд бере на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Виходячи з положень ст. 62 Конституції України, принцип презумпції невинуватості особи полягає в тому, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Підсумовуючи наведене, очевидним є висновок, що органом, який склав протокол, не надано беззаперечних та достатніх доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
У цій справі не доведено того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи обмеженим у праві керування, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, є недоведеним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247 п. 1, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.П. Царапора