Справа №: 398/3194/24
провадження №: 3/398/1393/24
Іменем України
"15" липня 2024 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Авраменко О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 17.06.2024 року серія «ААД» №540913, 17.06.2024 року о 14 год. 40 хв. по вул. Чонгарська в м. Олександрія, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинив повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. «а» п. 2.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 своєчасно повідомлений про місце і час розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило. Відповідно до ст. 268 КУпАП його неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1.10. ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі;
Згідно з п.п. «а» п. 2.1. ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
Тобто, для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП необхідно доведення доказами факту керування особою транспортним засобом, відсутність у такої особи права керування відповідним транспортним засобом, а також повторне чинення зазначеного правопорушення протягом року.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення судді надано довідка про факт притягнення 19.06.2024 року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та копія відповідної постанови про накладення адміністративного стягнення, а також довідка про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Крім того, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено оптичний диск, на якому міститься відеозапис з бодікамери поліцейського. При цьому, відеозапис містить лише спілкування поліцейського з ОСОБА_1 та процес складання протоколу про адміністративне правопорушення. Із зазначеного відеозапису неможливо встановити чи керував транспортним засобом ОСОБА_1 , доказів безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом суду не надано.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
У своєму рішенні від 10.02.1995 року в справі «Алене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.
Суддя О.В.Авраменко