Справа № 385/794/24
Провадження № 2-а/385/13/24
08.07.2024 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого-судді Венгрина М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників процесу (письмового провадження) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 09.05.2024 серії АА № 00019613,
встановив:
до суду від позивача надійшов адміністративний позов в якому він просив визнати протиправною та скасувати постанову винесену Державною службою України з безпеки на транспорті у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 09.05.2024 серії АА № 00019613 та стягнути з відповідача судовий збір.
стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В обґрунтування позову ОСОБА_1 покликався на те, що інспектором Державної служби України з безпеки на транспорті неправомірно винесено відносно нього, як власника транспортних засобів постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 09.05.2024 серії АА №00019613 за ч.2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 8500 грн. Відповідно до цієї постанови начебто 09.05.2024, за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська області, на автоматичному зважувальному комплексі WIM-78, зафіксовано транспортний засіб DAF 95 XF д.н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,863% (2,345 тонн), при умисно заниженому нормативному показнику 40 т. Фактична маса з урахуванням встановленої законом похибки склала 42,345 т. Проте з урахуванням передбаченої законом вагової норми 44 т, відсутні жодні перевищення вагових параметрів. Вказана постанова отримана позивачем 18.05.2024 у відділенні Укрпошти за місцем проживання у поштовому конверті Укрпошти зі штрих кодом №0600265421099.
У постанові Укртрансбезпекою вказано відомості лише про тягач, однак умисно приховано відомості щодо напівпричепа-контейнеровоза. Проте дана обставина є ключовою у даній справі, оскільки саме для контейнеровозів вагова норма становить 44 т, а не 40 т, як для звичайних вантажівок. І тому при фактичній вазі 42,345 т та ваговій нормі 44,000 т відсутні жодні перевищення вагової норми.
Вважає, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена протиправно, та просить її скасувати.
У відповіді на відзив позивач додатково покликався на те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам Інструкції № 512, оскільки в ній не вказані марка, модель, номерний знак напівпричепу - контейнеровозу, в такій не враховано, що для такого транспортного засобу максимальним нормативним показником вагової норми є 44 т, а не 40 т.
У поданому відзиві відповідач позов не визнав, просив в такому відмовити. Покликався на те, що за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено адміністративну відповідальність. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок фіксації адміністративних правопорушень).
Відтак, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті здійснюється, за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.
Оскаржувана постанова в повній мірі відповідає встановленим вимогам та містить усі необхідні відомості, зокрема, виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу (кількість вісей, відстань між вісями, навантаження на вісь, загальну масу, формулу розрахунку, відсоток перенавантаження, тонаж перенавантаження та норматив, який застосовується до транспортного засобу).
Відповідно до чинної редакції ПДР для трьохвісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом допустимим навантаженням є 40 т. Позивач стверджує, що перевезення здійснювались трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра. Відповідач заперечує зазначені доводи виходячи з наступного. Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху навантаження в 44 т допускається для трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра. Тобто, визначальною обставиною є саме здійснення перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра. Інформація, яка формує об'єктивну сторону порушення, міститься не лише в постанові, але й підтверджується інформаційними файлами та даними фотофіксації. Так інформація щодо зважування міститься в інформаційній карті габаритно-вагового контролю, яка безпосередньо формується автоматичним пунктом та надсилається уповноваженій посадовій особі, яка здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, у вигляді метаданих та використовується нею при встановленні події та складу адміністративного правопорушення, відображає, як саме відбувається розгляд справи про адміністративне правопорушення. В інформаційній карт габаритно-вагового контролю відображено дані про кількість осей транспортного засобу, відстань між осями, навантаження на кожну вісь, висоту, довжину, ширину транспортного засобу, перевищення габаритів, перевищення ваги, температуру повітря, повну масу, шинність, клас транспортного засобу, загальну масу транспортного засобу тощо.
Відповідно до фото-фіксації транспортного засобу DAF 95 XF реєстраційний номер НОМЕР_1 , вбачається, що напівпричіп має тентований верх, тобто до конструкції контейнера внесено зміни. Також, з фото-фіксації вбачається відсутність будь-якого маркування та пломбування. Крім того, відсутні кутові фітинги. Крім того, обов'язок у відповідача повідомляти позивача про час, дату та розгляд справи на законодавчому рівні не передбачений.
Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою від 24.05.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників процесу.
19.06.2024 до суду надійшов відзив від Державної служби України з безпеки на транспорті.
17.06.2024 до суду надійшла відповідь відзив від ОСОБА_1 .
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі -ПДР).
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено адміністративну відповідальність.
Процедура розгляду справи і винесення рішення регламентована Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Мініфраструктури №512 від 27.09.2021 року (Інструкція №512).
Відповідно до п.п.4 п.4 розділу II Інструкції №512 «Під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з'ясовує, зокрема, відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із систем».
Відповідно до п.7 розділу II Інструкції №512 «Якщо під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа установить невідповідність типу, марки чи моделі зафіксованого на фотознімках, відеозаписі (за наявності) з інформаційного файлу транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із системи, або відсутність даних про цей транспортний засіб, не зазначених у пункті 1 цього розділу, невідкладно передає з використанням засобів системи в автоматизованому режимі таку інформацію до ФП ЄІС МВС з метою інформування відповідних органів (підрозділів) Національної поліції України для прийняття рішення згідно із законодавством України».
Згідно з Інструкцією №512 від 27.09.2021 (Інструкція №512), постанова по справі про адміністративне правопорушення оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. При цьому, відповідно до Додатка 1 вказаної Інструкції №512 «у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, має міститися наступна інформація: марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу».
Тобто вказані норми зобов'язують Укртрансбезпеку з'ясувати всі обставини справи, звірити відповідність типу транспортних засобів з реєстрами МВС, у разі невідповідності офіційно повідомити МВС та зазначити у постанові марка, модель, державний номерний знак транспортних засобів.
Згідно з п.1.10 ПДР визначено тлумачення терміну причеп, а саме «причіп -транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом». Тобто причіп є окремим транспортним засобом.
Отже у транспортному составі у зв'язці їхало два транспортні засоби- тягач і причеп-контейнеровоз. У зв'язку з тим, що вагова норма встановлюється з урахуванням типу транспортного засобу, відомості про причеп і встановлення його типу є обов'язковим при описі обставин справи у постанові, оскільки від цього залежать кінцеві результати розгляду справи.
В порушення вимог Інструкції №512 спірна постанова не містить вказаних даних, а саме у постанові відсутні: марка, модель, державний номерний знак напівпричепу - контейнеровозу.
Крім того суду не надано доказів того, що Укртрансбезпекою встановлено факт невідповідності типу причепу згідно з базами МВС та повідомлялось МВС про будь-які розбіжності.
При цьому, тип причепу «Контейнеровоз» вказано у свідоцтві про реєстрацію НОМЕР_2 та в протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу № 01037-00464-23 від 02.11.2023 (а.с.21, 22).
Протокол технічного огляду є дійсним на дату перевезення. При цьому до протоколу додається фото причепу у момент проходження технічного огляду, яке повністю відповідає фотографіям Укртрансбезпеки, зробленими під час проїзду автомобіля через автоматичне вагове обладнання.
Постановою серії АА №00019613 ВІД 09.05.2024 інспектором Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
В постанові вказано, що 09.05.2024, за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська області, на автоматичному зважувальному комплексі WIM-78, зафіксовано транспортний засіб DAF 95 XF д.н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ГЩР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,863% (2,345 т), при умисно заниженому нормативному показнику 40 т. Фактична маса з урахуванням встановленої законом похибки склала 42,345 т.
Відповідно до товарно-транспортної накладної №5 від 09.05.2024, автомобіль ДАФ НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп НОМЕР_3 , водій ОСОБА_1 перевозив кукурудзу масою 26150 т в мішках по 50 кг, 523 мішки, тара автомобіля 15700 т, загальна маса становить 41850 т (а.с. 20). Отже позивачем не здійснювалось перевезення насипного вантажу без тари, що спростовує покликання відповідача.
Крім того, на наданих позивачем фотографіях автомобіля з причіпом вбачається наявність фітингів та маркування.
За змістом п. 22.5 ПДР дозволяється рух транспортних засобів та їх составів фактичною масою до 40 т, для контейнеровозів - до 44 т.
Встановлено, що загальна маса транспортного составу - контейнеровоза позивача становила 41850 т.
З урахуванням передбаченої законом вагової норми 44 т, відсутнє перевищення вагових параметрів.
Таким чином, відповідачем, на якого законом покладений обов'язок щодо збирання доказів правопорушення та доказування правомірності свого рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не надано суду доказів, які б безпосередньо свідчили про наявність події правопорушення, яка б була підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Ураховуючи викладене вище, скоєння ОСОБА_1 оскаржуваного адміністративного правопорушення є недоведеним, а тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності шляхом винесення спірної постанови не може вважатися законним і обґрунтованим. За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (ч. 3ст. 286 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За таких обставин, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що позивач допустив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови, відповідачем порушено норми вищезазначених нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АА № 00019613 від 09.05.2024 слід скасувати, а провадження у справі закрити.
З приводу покликань сторін на судову практику - зокрема постанови апеляційних судів слід вказати, що згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені виключно в постановах Верховного Суду, а не апеляційних судів.
Постанова в справі про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена на протязі 10 днів з моменту отримання такої. Постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП винесено 09.05.2024, копію такої він отримав засобами поштового зв'язку 18.05. 2024, і з позовом про її оскарження звернувся до суду 23.05.2024, отже строк на оскарження постанови не пропустив, тому в задоволенні вимоги про поновлення строку на звернення до суду слід відмовити.
Беручи до уваги вимоги частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати (сплачена сума судового збору) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача.
Керуючись статтею 286 КАС України, суд
ухвалив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9, код ЄДРПОУ: 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00019613 від 09.05.2024 винесену Державною службою України з безпеки на транспорті про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 8500 грн та закрити провадження в справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп судових витрат на сплату судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: М. В. ВЕНГРИН
Дата документа 08.07.2024