Справа № 348/931/24
04 липня 2024 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючої-судді: Міськевич О.Я.
з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.
представника позивача: Гайтанюк М.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії БАД № 873803 від 01.04.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
Короткий зміст позовних вимог:
ОСОБА_1 через представника-адвоката Гайтанюк М.М. звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУНП в Івано-Франківській області про скасування постанови серії БАД № 873803 від 01.04.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Заявлені вимоги представник позивача мотивує тим, що 01.04.2024 щодо ОСОБА_1 поліцейською СРПП Надвірнянського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області Максимчук С.М. винесено постанову серії БАД № 873803, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Із вказаної постанови вбачається, що 01.04.2024 ОСОБА_1 о 15.41 год. в с. Пасічна, уч. Бухтівець, керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії «В», не пред'явив, чим порушив вимоги п. 2.1. (а) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КупАП.
Із вказаною постановою позивач не згідний, вважає її незаконною, необгрунтованою, а тому такою, що підлягає до скасування, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - таким, що підлягає закриттю.
Зокрема Позивач стверджує, що 01.04.2024 він їхав з магазину на роботу - в кар'єр (від ПрАТ «Івано-Франківськцемент»), заїхав на територію кар'єру, зупинився, потім - вийшов з автомобіля. На територію заводу заїхав патрульний автомобіль і поліцейська, без жодних пояснень, почала вимагати у позивача посвідчення водія та пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. При цьому поліцейська не пояснила причини того, чому патрульний автомобіль заїхав на територію заводу, чому вона вимагає у позивача посвідчення водія, якщо автомобіль під його керуванням вона не зупиняла, не пояснила, яке порушення Правил дорожнього руху позивач вчинив, що дало їй право вимагати у позивача пред'явити посвідчення водія, не пояснила, чому вимагає від позивача пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, якщо не назвала жодних ознак алкогольного сп'яніння позивача.
Позивач стверджує, що поліцейські автомобіль під його керуванням 01.04.2024 не зупиняли. Коли патрульний автомобіль заїхав на територію кар'єру, позивач за кермом не був, а під час керування автомобілем по дорозі від магазину до кар'єру він не вчинив жодних порушень ПДР України, які б поліцейським давали підстави законно зупиняти його автомобіль, і поліцейські його автомобіль в цей час не зупиняли.
01.04.2024 поліцейськими щодо позивача також було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, хоча 01.04.2024 позивач не перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Крім оскаржуваної постанови та вказаного вище протоколу про адміністративне правопорушення, 01.04.2024 поліцейськими щодо позивача не було складено жодних інших постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення інших Правил дорожнього руху.
З наведеного випливає, що поліцейською не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення позивачем таких положень ПДР. які, відповідно до ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», давали б право поліцейській здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього, тим більше, що працівники поліції не зупиняли автомобіль під керуванням позивача.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП серії БАД № 873803 від 01.04.2024, поліцейською СРПП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Максимчук С.М. в присутності позивача не складалася; поліцейська ОСОБА_2 не повідомляла позивача про те, що буде виносити таку постанову щодо нього. Про оскаржувану постанову позивач дізнався 11.04.2024, коли отримав поштою її копію в конверті разом із копією протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КупАП.
Враховуючи те, що позивач жодного порушення ПДР України не вчиняв, то законні підстави для здійснення поліцейською контролю за наявністю у позивача права керування транспортним засобом, були відсутні. Тому вимога поліцейської ОСОБА_2 про пред'явлення позивачем посвідчення водія до нього була незаконною, а тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 126 КупАП.
Крім того, поліцейською СРПП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_2 було допущено процесуальні порушення під час розгляду справи та винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КупАП.
Так, обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку. В оскаржуваній постанові не зазначено жодного доказу, який підтверджує факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КупАП.
Крім того, поліцейською СРПП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Максимчук С.М. не дотримано вимог ст. 268 КУпАП, оскільки цією поліцейською було порушено право позивача на захист: при розгляді справи позивач мав право користуватися послугами захисника, але поліцейська не роз'яснила позивачу такого права взагалі, а саму справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, розглянула у відсутності позивача, без повідомлення його про те, що така справа нею щодо позивача буде розглядатися.
Оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, то постанова серії БАД № 873803, винесена 01.04.2024 поліцейською СРПП Надвірнянського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області Максимчук С.М. у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 , підлягає скасуванню, а провадження в справі - підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Короткий зміст відзиву на позов:
Від представника відповідача ГУНП в Івано-Франківській області поступив відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач вимоги позивача вважає безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Так, щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення зазначає, що з матеріалів про адміністративне правопорушення було встановлено, що 01.04.2024 в ході патрулювання та виконання службових обов'язків поліцейськими СРПП Надвірнянського?? РВП? ГУНП в Івано-Франківській області в с. Пасічна було виявилено автомобіль «ВАЗ 2121», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням, як пізніше стало відомо, ОСОБА_3 , який на вимогу поліцейського не пред'явив для перевірки посвідчення водія, чим допустив порушення п. 2.1 «а» ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування ?цивільно-правової відповідальності власників?? наземних транспортних засобів.?? Водієм? ?транспортного засобу? виявився? ?позивач ОСОБА_1 , який на? вимогу? ?поліцейського? не надав посвідчення водія.
Даний факт був зафіксований відеофіксацією даного адміністративного правопорушення, однак згідно абз. 3 Розд. 8 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки відеозапису, затв. наказом МВС від 18.12.2018 № 1026 - Строк зберігання відеозаписів становить: -З портативних та відеореєстраторів, установлених у транспортних засобах, БпЛА, - 30 діб. Подія за участі ОСОБА_1 мала місце 01.04.2024, а тому на даний час відеозапис даної? події з нагрудної? з камери (відеореєстратора) поліцейських, надати не представляється можливим у зв'язку із його знищенням.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, поліцейським було роз'яснено позивачеві його права як громадянина України, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, та відповідно до вимог ст.ст. 278, 279 КУпАП розглянуто та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 783803 від 01.04.2024 з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу 425 грн. Після складання постанови її було оголошено позивачу.
Таким чином відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами при накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Щодо відсутності підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення зазначає, що поліцейський діяв відповідно до вимог чинного законодавства, яке не передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції поліцейським, як уповноваженою особою Національної поліції, тому на місці вчинення правопорушення було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.ст. 278, 279, 283 КУпАП.
Розглядаючи дану справу, поліцейський з'ясував всі обставини, які підлягають з'ясуванню та діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Зазначає, що оскільки позивач відповідних документів поліцейському для перевірки, відповідно поліцейський правомірно і в межах своєї компетенції склав на позивача постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП України.
Враховуючи вище вказане постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.
Короткий зміст відповіді на відзив:
Від представника позивача-адвоката Гайтанюк М.М. поступила письмова відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, в якому зазначено, що сторона позивача не погоджується з обставинами, викладеними у відзиві на позов.
Зокрема позивач стверджує, що поліцейські автомобіль під його керуванням 01.04.2024 не зупиняли. Коли патрульний автомобіль заїхав на територію кар'єру, позивач за кермом не був, а під час керування автомобілем по дорозі від магазину до кар'єру він не вчинив жодних порушень ПДР України, які б поліцейським давали підстави законно зупиняти його автомобіль, і поліцейські його автомобіль в цей час не зупиняли.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП серії БАД №873803 від 01.04.2024 поліцейською СРПП Надвірнянського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_2 в присутності позивача не складалася; поліцейська ОСОБА_2 не повідомляла позивача про те, що буде виносити таку постанову щодо нього.
Наведені вище обставини підтверджуються наявними в матеріалах прави відеозаписами.
Тому доводи та заперечення, наведені відповідачем у відзиві на позов, не відповідають дійсності і є безпідставними.
Свої заперечення проти позову відповідач також обґрунтовує посиланням на ч. 5 ст. 14 , ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 2.1.,2.4. ПДР.
При цьому, відповідач повністю ігнорує те, що поліцейськими були допущені порушення вимог ст.ст. 32 , 35 «Про Національну поліцію».
Так, п. 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», який є вичерпним і розширеному тлумаченню підлягає.
Проте,? ?як?? вбачається?? із?? долученого?? до?? позовної?? заяви? ?диску із?? відеозаписами, 01.04.2024 позивач не вчинив таких порушень ПДР, які б, відповідно до ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням позивача,?? і як вже? було зазначено?? вище,?? працівники поліції не зупиняли автомобіль під керуванням позивача.
Враховуючи те, що позивач жодного порушення ПДР України не вчиняв, то законні підстави для здійснення поліцейською контролю за наявністю у позивача права керування транспортним засобом, були відсутні. Тому вимога поліцейської ОСОБА_2 про пред'явлення позивачем посвідчення водія до нього була незаконною.
Свої заперечення проти позову відповідач також обґрунтовує тим, що, діючи відповідно до вимог ч. 3 ст. 254, ч. 2 ст. 258 КУпАП, поліцейські не складали щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а одразу ж винесли щодо нього постанову про накладення штрафу за ч. 1 ст. 126 КупАП.
При цьому у позовній заяві сторона позивача посилається якраз та те, що 01.04.2024 поліцейськими, крім постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП та протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП, щодо позивача не було складено жодних інших постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності чи протоколів про адміністративне правопорушення за порушення інших Правил дорожнього руху, що свідчить те, що поліцейською не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення позивачем таких положень ПДР, які б, відповідно до ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», давали право поліцейській здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього (тим більше, що працівники поліції не зупиняли автомобіль під керуванням позивача) та проводити перевірку документів.
Тому посилання відповідача на те, що діючи відповідно до вимог ч. 3 ст. 254, ч. 2 ст. 258 КУпАП, поліцейські не складали щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а одразу ж винесли щодо нього постанову про накладення штрафу за ч. 1 ст. 126 КУпАП, тому саме з цих підстав відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови - не заслуговують на увагу.
Стислий виклад позицій сторін:
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала повністю з підстав, наведених в адміністративному позові, просила суд скасувати постанову поліцейського СРПП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Максимчук С.М. серії БАД № 873803 від 01.04.2024 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Представник відповідача ГУНП в Івано-Франківській області судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно належним чином, рекомендованою кореспонденцією та на офіційну електронну адресу.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Таким чином суд прийшов до висновку про розгляд справи у відсутності представника відповідача.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.04.2024 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Фактичні обставини, встановлені судом:
Судом встановлено, що згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 873803 від 01.04.2024, складеної поліцейським СРПП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Максимчук С.М., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що він 01.04.2024 о 15.41 год. в с. Пасічна, уч. Бухтівець, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2121», н.з. НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії «В», не пред'явив, чим порушив вимоги п. 2.1 (а) ПДР України.
Судом досліджено відозаписи, долучені представником позивача до позовної заяви, які містяться на компакт-диску «DVD-R». На першому відеозаписі (запис з салону поліцейського автомобіля, назва файлу «VID-20240410-WA0010», період знімання: 01-04-2024 14:40:44-14:43:44) зображено рух поліцейського автомобіля в денний час. Через деякий час попереду на далекій відстані видніється автомобіль білого кольору, який рухається в попутньому напрямку. Поліцейський автомобіль збільшує швидкість руху, та через деякий час заїзджає на територію Кар'єру, де стоїть припаркований автомобіль «ВАЗ», білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , від якого відходить чоловік в темному одязі. В подальшому йде знімання даного автомобіля. На другому відеозаписі (запис з бодікамери поліцейського, назва файлу «0000000_00000020240401160549_0009», період знімання: 2024/04/01 16:05:08-14:43:44) зображено розмову поліцейської з чоловіком у темному одязі. Поліцейська запитує чоловіка, чи є у нього посвідчення водія, однак чоловік не відповідає. Після цього поліцейська пропонує пройти чоловікові тест на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», однак чоловік нічого не відповідає та покидає місце події.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Як вбачається з матеріалів справи, за змістом оскаржуваної постанови ОСОБА_1 01.04.2024 о 15.41 год. в с. Пасічна, уч. Бухтівець, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2121», н.з. НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії «В», не пред'явив, чим порушив вимоги п. 2.1 (а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Інспектором поліції прийнято рішення накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Об'єктом правопорушень, передбачених даною статтею, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: керування транспортним засобом особою, яка не мас при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Пунктом 2.1 (а) ПДР України, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 , визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Суб'єктивна сторона відповідного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Суб'єкт правопорушень загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).
Виходячи з об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідальності підлягають особи, які керували транспортним засобом (водій механічного транспортного засобу).
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Водночас, п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, п.п. 1, 3 ч. 1 вказаної статті визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку про те, що поліцейський має право вимагати у водія пред'явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними.
Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.03.2019 по справі №686/11314/17.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 22.10.2019 по справі №161/7068/16-а, де зазначено, що поліцейський має право вимагати у водія пред'явлення документів,?? то посвідчують особу,?? та/або документів,? ?що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).
Як вбачається із позовної заяви та пояснень представника позивача, поліцейські автомобіль під його керуванням 01.04.2024 не зупиняли. Коли патрульний автомобіль заїхав на територію кар'єру, позивач за кермом не був, а під час керування автомобілем по до кар'єру він не вчинив жодних порушень Правил дорожнього руху України, які давали підстави працівникам поліції законно зупиняти його автомобіль, і поліцейські його автомобіль в цей час не зупиняли.
Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом відеозаписами, з яких вбачається, що працівники поліції 01.04.2024 автомобіль під керуванням позивача не зупиняли, та не повідомляли йому підстави для зупинки його транспортного засобу наведені у ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
З наведеного вбачається, що поліцейськими не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення позивачем таких положень ПДР України, які, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», давали б право поліцейським здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. За таких обставин у поліцейських були відсутні законні підстави для здійснення контролю за наявністю у позивача права керування транспортним засобом.
Таким чином, у зв'язку із недоведенням факту порушень ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом Правил дорожнього руху України, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під його керуванням, вимога поліцейських про пред'явлення позивачем посвідчення водія при зазначених обставинах не відповідає вимогам закону.
Також позовної заяви та досліджених відеозаписів вбачається, що оскаржувана постанова поліцейськими в присутності позивача не складалася. Крім того поліцейськими не було роз'яснено позивачу право користуватися послугами захисника, чим було порушено вимоги ст. 268 КУпАП.
Крім того з досліджених відеозаписів неможливо встановити, чи справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП було розглянуто поліцейським у присутності ОСОБА_1 , та що він відмовився від підпису у постанові та отриманні її копії.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї Постанови № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином відповідач обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, належним чином не виконав.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 08.02.2001 у справі «Берктай проти Туреччини», рішення від 07.11.2002 у справі «Лавенте проти Латвії» показує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням наведеного, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності. Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів для спростування доказів, наданих позивачем.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За цих обставин, суд вважає, що підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не має, а тому його адміністративний позов підлягає до задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У відповідності до ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Однак оскільки позивачем в позовній заяві не ставиться вимога щодо повернення йому сплачених судових витрат, тому судом питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.
Висновки суду:
Враховуючи наведені норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, та оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідачем не доведений достатніми доказами, а тому позовні вимоги необхідно задовільнити, постанову поліцейського СРПП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Максимчук С.М. серії БАД № 873803 від 01.04.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Враховуючи наведене, ст.ст. 19, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 7, 9, 126, 245, 251, 268, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 2, 5-10, 75-78, 132, 139, 143, 241-243, 246, 250, 268-270, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії БАД № 873803 від 01.04.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовільнити.
Постанову поліцейського СРПП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Максимчук С.М. серії БАД № 873803 від 01.04.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строк, визначений ч. 4 ст. 286 КАС України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління національної поліції в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 40108798, місцезнаходження: вул. Української Перемоги (Сахарова), буд. 15, Івано-Франківськ, 76018.
Повний текст рішення складено 11.07.2024.
Суддя Міськевич О.Я.