Єдиний унікальний номер 341/981/24
Номер провадження 2/341/403/24
09 липня 2024 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі
головуючого судді Куценка М.О.
за участі секретаря судового засідання Сегін І.І.,
розглянувши в судовому засіданні, в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Галицький відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем зареєстрований в реєстрі за № 47913 про стягнення з неї на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості у сумі 11265 грн. 71 коп.
В обґрунтування вимог позову стороною позивача зазначено, що 19 травня 2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис №47913 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 11265,71. Про даний оскаржуваний виконавчий напис позивач вперше довідалася 24 квітня 2024 р. після отримання смс повідомлення про арешт коштів на банківському рахунку відкритому у АТ «Ощадбанк». 01 травня 2024 р. після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №66052159 представником позивача, їй стало відомо, що 28 липня 2023 р. Державним виконавцем Галицького відділу державної викової служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антонюк Наталією Миколаївною на підставі постави про арешт коштів боржника по ВП №66052159 при примусовому виконанні виконавчого напису №47913 про стягнення з неї заборгованості в розмірі 11265,71 накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку позивача ОСОБА_1 . Отже, вперше з текстом виконавчого напису №47913 від 19.05.2021 р. позивач ознайомилася 01 травня 2024 р., так як вказаний документ раніше їй не надсилався та не вручався, поштових листів, повідомлень та документів від відповідача чи приватного нотаріуса вона раніше не отримувала. Даний виконавчий напис ОСОБА_1 вважає незаконним, оскільки жодного боргу перед ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» так і перед АТ «Ідея Банк, яким було відступлено право вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу №12/89 від 02.12.2020 у позивача не було і немає, грошові кошти вона не отримувала, а тому у неї відсутній обов'язок перед вказаними компаніями. Позивач не отримувала вимоги про можливе стягнення заборгованості за договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем. Отже, нотаріус при вчиненні 19 травня 2021 р. виконавчого напису №47913 не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню написом та дотримання стягувачем вимог закон щодо трирічного строку подання по кожному окремому щомісячному платежу.
На підставі ухвали Галицького районного суду у справі 341/955/24 від 02 травня 2024 р. за заявою позивача про забезпечення позову, виконавче провадження з виконання оскаржуваного виконавчого напису зупинено.
Позивач вважає, що діями відповідача були порушені її права та інтереси, оскільки відповідач не повідомляв позивача про існування заборгованості. Крім того, позивач не отримувала вимогу від нотаріуса про усунення порушення та ним, при вчиненні спірного виконавчого напису, також не було дотримано вимог законодавства щодо перевірки безспірності вимог кредитора, тому вона вимушена звернутися за захистом своїх прав до суду з даним позовом.
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.14).
Представник відповідача «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Кожушко В.О., подав відзив на позов, в якому зазначив, що 17 квітня 2018 р. між АТ «Ідея Банк» та позивачем укладено кредитний договір R01.00108.003860534. 02 грудня 2020 р. між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір про відступлення прав вимоги 12/89, відповідно якого до відповідача перейшло право вимоги за кредитним договором R01.00108.003860534 від 17 квітня 2018 р.. 19.05.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №47913 про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 11265,71 грн. Представник відповідача зазначає, що ним виконано вимоги передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та подано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вичерпний перелік документів для вчинення виконавчого напису, а отже зазначений виконавчий напис не підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки зазначену заборгованість можна вважати безспірною. Також зазначає, що витрати на професійну правничу є не співмірними зі складністю цієї справи, не відповідають критеріям реальності таких витрат та розумності їхнього розміру. Просить відмовити у задоволенні позову (а.с.18-22).
Представник позивача - Васютин Я.В. подав відповідь на відзив, в якому просить задовольнити вимоги позивача ОСОБА_1 в повному обсязі (а.с.26-28).
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 24.06.2024 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 39).
09.07.2024 р. представник позивача - ОСОБА_2 скерував на адресу суду копію рахунку адвоката №01/99/2024 від 05.07.2024 р. та акту №01/99/2024 від 08.07. про надання послуг професійної правничої допомоги, а також копію квитанцію про сплату позивачем судового збору за подачу заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви (а.с.65-66).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася. 09.07.2024 року від її представника ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити (а.с.62).
Відповідач при подачі відзиву на позов зазначив про розгляд справи за відсутності відповідача, в задоволенні позову відмовити (а.с.18-22).
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, будучи повідомленими у встановленому законом порядку про час, дату та місце проведення розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін від яких надійшли відповідні заяви про розгляд справи у їх відсутності та інших учасників процесу повідомлених про дату, місце та час розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що приватним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відкрито виконавче провадження № 66052159 від 09.07.2021 р. (а.с.6).
Підставою відкриття виконавчого провадження став виконавчий напис №47913 від 19.05.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, відповідно якого з позивача підлягає стягненню на користь відповідача заборгованість в розмірі 11265,71 (а.с.5).
Постановою Державного виконавця про арешт коштів боржника від 28.07.2023 р. накладено арешт на кошти та грошові рахунки ОСОБА_1 (а.с.7).
01.05.2024 р. з метою вжиття заходів забезпечення позову, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у відповідності до ст. 152 ЦПК України (а.с.8-9).
Позивач зазначає, що відповідач не повідомляв позивача про існування заборгованості, позивач не отримував вимогу від нотаріуса про усунення порушення та ним, при вчиненні спірного виконавчого напису, також не було дотримано вимог законодавства щодо перевірки безспірності вимог кредитора, тому позивач вважає, що будь - яка законна підстава для винесення виконавчого напису та як наслідок стягнення коштів, накладення арешту на рахунки, проведення інших виконавчих дій відсутня.
Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22лютого 2012року №296/5 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій).
Відповідно до приписів ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені «Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5 (далі - Порядок».
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до «Переліку документів для одержання виконавчого напису», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172 (далі Перелік), за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до положень ст.ст.15, 16, 18 ЦК України та приписів ст.ст.50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення, так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати, а також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
В Постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 23.01.2018 р. у справі № 310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
У постанові Вищого Господарського суду України від 13.11.2014 року у справі № 908/4154/13 зазначено, що Виписки по рахунках/карткам є належними та допустимими доказами щодо надання Банком кредитних коштів Клієнту, отримання і використання таких коштів Клієнтом, нарахування Банком відсотків, комісії, пені, а також часткового погашення Клієнтом заборгованості за кредитним договором.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Таким чином, за змістом указаних норм права на підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора, тобто нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує цей факт, є зокрема повідомлення про отримання боржником вимоги стягувача щодо усунення порушень зобов'язання з підписом боржника про його отримання, що свідчить про ознайомлення боржника з поданою вимогою.
Матеріали справи не містять доказів, які свідчать на те, що при вчиненні виконавчого напису, нотаріус отримував первинні бухгалтерські документи, у тому числі, щодо здійснення платежів за ним (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), чи звертався до стягувача за їх витребуванням, як то не міститься і доказів надіслання нотаріусом відповідного повідомлення боржнику.
Доказів зворотного, а також того, що позивач повідомлявся про вимогу кредитора та документів які свідчать про безспірність заборгованості позивача, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, суду не надано.
Також, суду не надано доказів на підтвердження того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», було направлено позивачу лист з вимогою про усунення порушення стосовно зобов'язання із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушення зобов'язань, також відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що вказаний лист вимогою про усунення порушень за договором позивач отримував.
Отже, позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості оспорити вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що не може свідчити про безспірність суми пред'явленої до стягнення. Тому, нотаріусу не було надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.
З зазначеного вбачається, що нотаріусом, який вчинив виконавчий напис не було перевірено безспірності заборгованості чи відповідальності боржника перед стягувачем, існування якої, фактично заперечується позивачем, про що свідчить і звернення позивача з даним позовом до суду.
Суду не надано доказів, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису від 19 травня 2021 року отримував від відповідача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення.
Беручи до уваги, що виконавчий напис вчиняється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надіслання кредитором боржнику письмової вимоги про усунення порушень, а в матеріалах справи відсутні докази надіслання відповідачем як кредитором позивачу як боржнику такої вимоги та надання відповідних підтверджень її нотаріусу разом з заявою про вчинення виконавчого напису, суд вважає, що вказана вимога законодавства також не була дотримана.
За відсутності належних доказів, які б спростовували посилання позивача на відсутність відповідних документів, суд вважає можливим визнати факт вчинення спірного виконавчого напису за відсутності визначених законодавством документів, оскільки таке посилання не спростовано доказами наявними у справі.
На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до приписів п.6 ч.1 ст.264, п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України, при ухваленні рішення, суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, який зазначає у резолютивній частині рішення.
Згідно ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи, що судом задоволено заявлений позов про визнання виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена позивачем сума судового збору: за подачу до суду заяви про забезпечення позову, та за подачу до суду позовної заяви, в розмірі 1816 грн. 80 коп. (605 грн. 60 коп. + 1211 грн. 20 коп.).
Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд приходить до наступного.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано суду: копію договору про надання професійної правничої допомоги №99/2024 від 01.05.2024, акт про надання послуг професійної правничої допомоги від 08.07.2024 на суму 10000 грн., рахунок від 05.07.2024 року на 10000 грн.
Сторона позивача посилаючись на п.1 ч.2 ст. 137 ЦПК України та на правові позиції викладені: в постановах Об'єднаної палати Верховного суду в складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 (справа №922/445/19), від 22.01.2021 (справа №925/1137/19); у постановах Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 (справа №317/1209/19), від 03.02.2021 (справа №554/2586/16-ц), від 17.02.2021 (справа №753/1203/18), зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню не залежності від їх фактичної сплати на час розгляду зазначеного питання за умови фактичного надання цих послуг.
Приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як зазначено Великою Палатою ВС у постанові по справі N 755/9215/15-ц від 19.02.2020 року, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, затраченим часом на надання таких послуг (підготовка процесуальних документів до розгляду зазначеної справи в суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи), застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
З урахуванням вищезазначеного, керуючись 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Галицький відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №47913 від 19.05.2021 року вчинений приватним нотаріусом нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованості у розмірі 11265 грн. 71 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місця знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри код ЄДРПОУ 35625014 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 - витрати по оплаті судового збору у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп. (605 грн. 60 коп. + 1211 грн. 20 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місця знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри код ЄДРПОУ 35625014 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 15.07.2024 року
СуддяМихайло КУЦЕНКО