Справа № 191/151/24
Провадження № 2/191/66/24
Іменем України
02 липня 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прижигалінської Т.В.
за участю секретаря - Силкіної О.Г.
згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 08.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0663490628 та отримання кредиту згідно Заявки - анкети на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики № 2628574267 від 21.02.2020, що акцептована відповідачем 21.02.2010 шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію» та Цивільного Кодексу України. Відповідно до умов Договору позики кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000,00 грн. строком на 36 календарних місяців. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики, шляхом заповнені заявки на сайті та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої кредитодавцем (ТОВ «Інфінанс») було перераховано грошові кошти. 14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики № 0663490628 від 08.10.2019 р., що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 . ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за Договором позики № 0663490628 від 08.10.2019, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів з користування кредитом, станом на 11.12.2023, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 106 905, 00 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 6 000,00 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 100 905, 00 грн. Враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 71 940, 00 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 6 000,00 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» - 65 940, 00 грн., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2684, 00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 17 000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак при зверненні до суду з даною позовною заявою просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча неодноразово була повідомлена про судові засідання, що підтверджується довідками про отримання електронних листів, своїм правом на надання відзиву не скористалася.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов : відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням згоди представника позивача, суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та винести заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 08.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0663490628, шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000,00 грн., строком на 36 календарних місяців та сплатою відсотків у розмірі 1,75% у день на суму залишку заборгованості.
Згідно з п.1.9 дія Договору вважається продовженою на наступні 36 календарних місяців, якщо до закінчення сроку дії договору жодна із сторін не повідоміла письмово іншу сторону про його припинення.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено парафом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення.
Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що Правила про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ІНФІНАНС» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Кредитні договори було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ІНФІНАНС» в електронній формі.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №0663490628 від 08.10.2019, станом на 11.12.2023 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 106 905, 00 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 6 000,00 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 100 905, 00 грн.
На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку.
Позивач скористався своїм правом та зменшив вищевказану суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 до 71 940, 00 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 6 000,00 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» - 65 940, 00 грн.
14.07.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників ,у тому числі Договором позики №0663490628 від 08.10.2019, укладеним між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1
10.01.2023, відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», у тому числі за Договором позики №0663490628 від 08.10.2019 укладеним між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 .
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем ставиться питання про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 17 000 грн.
Відповідно до ст. 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача в суді здійснювало Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» про що свідчить копія договору про надання правової допомоги № 02-01/2023 від 02 січня 2023 року, укладеного між ТОВ «Коллект центр» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістаснс», копію прас-листа АО «Лігал Ассістанс» про види послуг та їх ціну, платіжну інструкцію № 0396760000 від 09 листопада 2023 року, копію заявки на надання юридичної допомоги №295 від 04 листопада 2023 року на суму 17 000 грн., копію витягу з Акту про надання юридичної допомоги від 08.11.2023 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що правнича допомога полягала у наданні письмової поглибленої консультації з посиланням на нормативні акти та складання позовної заяви про стягнення боргу, підготовка та друк необхідних документів.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, враховуючи категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони позивача, її публічним інтересом, співмірність даних витрат, які суд вважає завищеними, тому суд вважає такими, що підлягають до задоволенню витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, що був сплачений ним при зверненні до суду у розмірі 2 684,00 грн., у відповідності до ст.141 ЦПК України.
Враховуючи наведене та на підставі ст.ст.12,81,137, 141,258,259,263-265, 280-282, 352,354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул.. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за договором про надання позики № 0663490628 від 08.10.2019 року в розмірі 71 940 (сімдесят одна тисяча дев'ятсот сорок) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул.. Мечнікова, будинок 3, офіс 306)судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн..00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул.. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн.. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. В. Прижигалінська