Справа № 409/1841/18
Провадження № 1-в/0186/67/24
12 липня 2024 року м. Першотравенськ.
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника сектору №29 філії Державної установи «Центру пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калинова Балка Білокуракинського району Луганської області, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 10.07.2019 року Новопсковським районним судом Луганської області за ч. 2, 3 ст. 191, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов'язаною з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік, ухвалою апеляційного суду Луганської області від 04.09.2019 року вирок змінено, призначено покарання із застосуванням ст.70 КК України у виді 3 років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов'язаною з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28.04.2021 року ОСОБА_4 замінено невідбуту частину строку покарання більш м'яким у виді виправних робіт строком на 1 рік 5 місяців 2 дні з відрахуванням 20% від його заробітку в дохід держави
До Першотравенського міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання начальника сектору №29 філії Державної установи «Центру пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 .
Відповідно до клопотання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 10.07.2019 року, зміненим ухвалою апеляційного суду Луганської області від 04.09.2019 року, за ч. 2, 3 ст. 191, ст. 70 КК України до 3 років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов'язаною з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28.04.2021 року ОСОБА_4 замінено невідбуту частину строку покарання більш м'яким у виді виправних робіт строком на 1 рік 5 місяців 2 дні з відрахуванням 20% від його заробітку в дохід держави. Ухвала набрала законної сили та надійшла на виконання до уповноваженого органу з питань пробації 19.07.2021 року.
У зв'язку з тимчасової окупацією частини Луганської області особова справа ОСОБА_4 у паперовому вигляді була втрачена. В електронній особовій справи були наявні лише ухвала та вирок. Причина відсутності в електронній особовій справі ОСОБА_4 інших матеріалів, зокрема, матеріалів про постановку на облік органу з питань пробації, невідома.
Після 24.02.2022 року для належного виконання вироку та з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 працівниками пробації проведені першочергові заходи з виявлення можливого місцезнаходження засудженого. Здійснити перевірку адреси місця проживання/реєстрації засудженого через тимчасову окупацію Луганської області неможливо.
У зв'язку з відсутністю будь-якої інформації про засудженого ОСОБА_4 , останній за поданням уповноваженого органу з питань пробації 25.05.2023 року оголошений у розшук.
Начальник сектору №29 філії Державної установи «Центру пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 просить суд вирішити питання про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у виді виправних робіт у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку, так як строк давності виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області від 28.04.2021 року закінчився 07.06.2023 року.
Начальник сектору № 29 філії Державної установи «Центру пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд клопотання без її участі.
Прокурор у судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням розглянути клопотання, яке він підтримує та просить задовольнити.
Дослідивши матеріали клопотання суд встановив наступне.
Вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 10.07.2019 року, зміненим ухвалою Луганського апеляційного суду від 04.09.2019 року, ОСОБА_4 засуджено за ч.ч. 2, 3 ст.191, ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов'язаною з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 1 рік.
Згідно розпорядження суду від 17.09.2019 року про виконання вироку, останній набрав законної сили 04.09.2019 року, та 17.09.2019 року направлений до уповноваженого органу з питань пробації в частині виконання покарання у виді позбавлення права обіймати посади та займатись діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Відповідно до ухвали Харківського районного суду Харківської області від 28.04.2021 року (справа № 635/2766/21, провадження № 1-в/635/363/2021) ОСОБА_4 замінено невідбуту частину основного покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 5 місяців 2 дні за вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 10.07.2019 року, зміненого ухвалою Луганського апеляційного суду від 04.09.2019 року, більш м'яким покаранням у виді виправних робіт на строк 1 рік 5 місяців 2 дні по місцю роботи з відрахуванням із суми заробітку 20% в дохід держави.
Ухвала Харківського районного суду Харківської області від 28.04.2021 року відносно засудженого ОСОБА_4 набрала законної сили 06.05.2021 року.
Відповідно до інформації Управління карного розшуку ГУНП в Луганській області з метою розшуку засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , УКР ГУНП в Луганській області заведено розшукову справу № 1815 від 25.05.2023 року.
Згідно інформації ІАС «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» від 20.04.2024 року стосовно ОСОБА_4 наявні наступні відомості:
-про засудження 10.07.2019 року Новопсковським районним судом Луганської області;
-про перегляд вироку 04.09.2019 року апеляційним судом Луганської області;
-про перегляд вироку та ухвали апеляційного суду 29.01.2020 року Верховним Судом, який залишив їх без змін;
-про заміну 28.04.2021 року Харківським районним судом Харківської області невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, не пов'язаним з позбавленням волі;
-про звільнення засудженого 06.05.2021 року з Хролівського ВЦ Харківської області (№140) згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 28.04.2021 року, який вибув за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
-19.07.2021 року засуджений поставлений на облік Білокуракинським РС філії ДУ «Центр пробації» в Луганській області;
-21.09.2021 року засуджений поставлений на облік Сватівським РС № 2 (Білокуракине) філії ДУ «Центр пробації» в Луганській області;
-10.11.2023 року знятий з обліку відділу № 23 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях у зв'язку з відбуттям додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю;
-14.03.2024 року знятий з обліку сектору № 8 ФДУ ЦП в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях у зв'язку зі зміною меж територіальної юрисдикції та ліквідацією підрозділів та передачею особової справи по територіальності до відділу АДРЕСА_2 ;
-14.03.2024 року поставлений на облік відділу АДРЕСА_2 ;
-у зв'язку зі зникненням 23.02.2023 року в районі АДРЕСА_3 оголошений в розшук як відсутній з невідомих причин за місцем проживання і роботи (розшукова справа № 1815/23 від 25.05.2023 року).
Відповідно до інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області від 05.02.2024 року за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актовий запис про державну реєстрацію смерті ОСОБА_4 відсутній.
Згідно інформації Мінсоцполітики від 22.03.2024 року станом на 14.03.2024 року в ЄІБД ВПО інформація щодо ОСОБА_4 відсутня.
Відповідно до інформації ДПС України від 12.02.2024 року відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією ОСОБА_4 у період з 01.01.2023 року по 12.02.2024 року у Базі даних не виявлено.
Згідно інформації Державної податкової служби від 06.06.2024 року відомості щодо отримання ОСОБА_4 доходів та джерел їх отримання за 1 квартал 2024 року відсутні.
За правилами ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
У постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2015 року у справі № 5-324кс15 сформульовано висновок про те, що ст.80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов'язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.
Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.
Окрім того, частиною третьою статті 80 КК передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
У частині четвертій статті 80 КК також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.
Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування статті 80 КК передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Однак ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми.
Зокрема, редакція частини третьої статті 80 КК певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у частині третій статті 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні частини третьої статті 80 КК, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить частині першій статті 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі № 201/604/20.
За результатами дослідження матеріалів клопотання суд встановив, що обвинувальний вирок відносно засудженого ОСОБА_4 , невідбута частина покарання за яким була замінена ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28.04.2021 року на більш м'яке покарання у виді виправних робіт строком на 1 рік 5 місяців 2 дні по місцю роботи з відрахуванням із суми заробітку 20% в дохід держави, на час розгляду судом клопотання не виконаний, і з моменту набрання 06.05.2021 року законної сили вказаною ухвалою суду минуло більше двох років.
Відомості щодо притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України (ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських чи виправних робіт), відсутні.
Також відсутні відомості щодо вчинення засудженим ОСОБА_4 нового злочину.
Ні органом пробації, ні прокурором не наведено обставин, які б свідчили про конкретну поведінку засудженого щодо перешкоджання процедурі виконання вироку, а відповідно підстав для зупинення перебігу давності строку виконання вироку судом не встановлено.
Зважаючи на те, що обвинувальний вирок Новопсковського районного суду Луганської області від 10.07.2019, невідбута частина покарання за яким була замінена ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28.04.2021 року на більш м'яке покарання у виді виправних робіт, не був виконаний на протязі більше двох років, а сам засуджений на протязі цього строку не ухилявся від відбування покарання та не вчинив нового кримінального правопорушення, клопотання органу з питань пробації про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у виді виправних робіт у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку слід задовольнити.
Відомості та докази, які б спростовували даний висновок суду, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.80 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд -
Клопотання начальника сектору №29 філії Державної установи «Центру пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді виправних робіт у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Новопсковського районного суду Луганської області від 10 липня 2019 року, невідбута частина покарання за яким була замінена ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28.04.2021 року на більш м'яке покарання у виді виправних робіт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1