Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
заочне
Справа № 695/4256/23
номер провадження 2/695/397/24
05 липня 2024 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
в складі головуючого - судді: Степченка М.Ю.
за участю секретаря с/з: Шевченка В.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої суб'єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, -
02.11.2023 р. Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) звернулося до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої суб'єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області в справі № 695/2574/23 від 09.08.2023 р., яка набрала законної сили 21.08.2023, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КК України, а саме в тому, що він 19.04.2023 року о 10 год. 20 хв., здійснював лов риби на кременчуцькому водосховищі на розливі р. Дніпро поблизу с. Бубнівська Слобідка Золотоніського району Черкаської області забороненим знаряддям лову, при цьому виловив рибу виду карась - 6 шт., завдавши збитків рибному господарству України на суму 9486,00 грн.
Зазначеними протиправними діями ОСОБА_1 завдав навколишньому природному середовищу шкоду, яка на даний час не відшкодована.
Відповідно до ст.1166 ЦК України завдана шкода підлягає відшкодуванню особами, які її завдали.
Ухвалою судді від 15.11.2023 відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У зв'язку зі зміною найменування юридичної особи позивача ухвалою суду від 03.04.2024 р. змінено найменування позивача в справі з Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) на Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області.
У судове засідання представник позивача не прибув, але скерував заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але в судове засідання не з'явився без поважних причин, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно ч.ч.1,2 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1-4 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.81 ЦПК України).
Судом установлено, що 19.04.2023р. о 10 год. 20 хв. ОСОБА_1 здійснював лов риби на Кременчуцькому водосховищі на розливі р. Дніпро, поблизу с. Бубнова Слобідка Золотоніського району Черкаської області забороненими знаряддями лову «сіткою риболовною, мисиновою», чим порушив п.п. 1 п. 1 р. 4 Правил любительського і спортивного рибальства, та несе відповідальність, передбачену ч. 4 ст. 85 КУпАП, при цьому виловив рибу виду карась 6 шт., загальною вагою 5 кг., чим завдав збитків рибному господарству України.
Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області №695/2574/23 від 09.08.2023 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Дана постанова суду набрала законної сили 21.08.2023 р.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, зокрема, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Своїми протиправними діями відповідач заподіяв шкоду рибному господарству на суму 9486,00 грн., розраховану згідно такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.11.2011 року, що підтверджується дослідженим судом розрахунком (обчисленням) розміру шкоди.
З копії листа-вимоги №1-5-16/1502-23 від 28.08.2023 вбачається, що Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) зверталося до ОСОБА_1 з вимогою відшкодувати завдані рибному господарству збитки в сумі 9486,00 грн.
Відомостей про відшкодування шкоди на момент розгляду справи матеріали справи не містять.
Натомість у клопотанні №1-5-9/1012-24 від 03.07.2024 позивачем зазначено, що ОСОБА_1 шкода в добровільному порядку не відшкодована.
Відповідно до положень ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За приписами ст. 3 Закону України «Про тваринний світ», об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону України, є у тому числі риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.
Згідно з п. 4 ч. 2ст. 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
У ст. 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» зазначено, що добування (вилов) - це вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.
За змістом ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, як здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; давати обов'язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Розмір шкоди, заподіяної незаконним виловом риби обчислюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України» «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21 листопада 2011 року № 1209.
Згідно з ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У постанові Верховного Суду від 10.01.2019 по справі №541/307/17 зазначено, що громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Згідно п. 17 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1126 від 18.07.1998, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.
Враховуючи, що відповідач порушив вимоги законодавства про охорону тваринного світу та в результаті незаконного вилову риби заподіяв збитки рибному господарству, які підлягають стягненню з відповідача на рахунок казначейства України з зарахуванням до спеціального фонду місцевого бюджету Піщанської територіальної громади, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення.
Суд, відповідно до ст.141 ЦПК України, задовольняючи позов, стягує з відповідачі на користь позивача судовий збір в сумі 2684,00 грн., сплачений при подачі позову.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
Позов Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої суб'єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища в сумі 9486 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 00 коп., зарахувавши кошти до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Піщанської сільської ТГ за реквізитами: ГУК у Черк. обл./тг с. Піщане/24062100, код отримувача 37930566, казначейство України (ЕАП), на р/р UA 048999980333149331000023751, код класифікації доходів бюджету 24062100.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.Ю. Степченко