Справа № 643/7328/24
Провадження № 1-кп/643/703/24
15.07.2024м. Харків
Московський районний суд м.Харкова в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
секретаряОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали щодо кримінального проступку, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024226200000418 від 20.05.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який має середньо-технічну освіту, офіційно не працює, неодружений, раніше судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Обвинувачення, визнане судом доведеним
ОСОБА_3 (обвинувачений), будучи особою, яка вживає наркотичні засоби, у вересні 2023 року, точну дату та час під час досудового розслідування не встановлено, знаходячись у с. Бобрівка Харківської області, а саме, поблизу садового товариства «Оріон», більш точного місця під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, побачив декілька кущів рослин дикорослої коноплі і маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, і, реалізуючи його, зірвав «листя» та «шишки» з вказаних рослин коноплі у невстановленій під час досудового розслідування кількості, чим незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс. Вказані вище «листя» та «шишки» з кущів коноплі ОСОБА_3 помістив до полімерного пакета, який був у нього, чим почав незаконно зберігати їх при собі без мети збуту, та направився на власному автомобілі «Daewoo Lаnos» д.н.з. НОМЕР_1 до місця свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим незаконно перевозив особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс.
Далі, вказані вище «листя» та «шишки» з кущів коноплі ОСОБА_3 розмістив на підвіконні за місцем мешкання, де продовжив незаконно зберігати придбаний наркотичний засіб без мети збуту. Через деякий час переконавшись, що «листя» та «шишки» з кущів дикорослої рослини коноплі висохли, періодично вживав шляхом паління, подрібнюючи їх, тим самим незаконно виготовляв особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, а іншу частину особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс, продовжив зберігати за місцем мешкання, для особистого вживання без мети збуту.
Протиправна діяльність ОСОБА_3 , пов'язана з незаконним зберіганням особливо небезпечних наркотичних засобів була припинена працівниками поліції, які 19.05.2024 в період часу з 23:10 год. до 23:30 год. під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , які виявили та вилучили під час огляду місця події у ОСОБА_3 три паперових згортка із речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс, обіг якого заборонено відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, загальною масою в перерахунку на суху речовину 5,9852 грама, який ОСОБА_3 незаконно придбав, перевозив, виготовив та зберігав для особистого вживання, без мети збуту.
Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений
Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дії ОСОБА_3 суд кваліфікує як кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме як незаконне виготовлення, придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту.
Підстави розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відноситься до кримінальних проступків (ч. 2 ст. 12 КК України).
Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Як зазначає у своїх рішеннях ЄСПЛ, ані текст, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі за вільним власним його або її бажанням відмовлятися, прямо або автоматично, від права на гарантії справедливого судового розгляду. Проте така відмова повинна, якщо вона є, бути ефективною для цілей Конвенції, бути встановлена однозначно і повинні бути застосовані мінімальні гарантії, які відповідають її важливості (Pfeifer та Plankl проти Австрії, § 37). Крім того, вона не повинна суперечити жодному важливому інтересу суспільства (Ермі проти Італії [ВП], § 73; Сейдович проти Італії [ВП], § 86; Дворскі проти Хорватії [ВП], § 100).
До того, як можливо стверджувати, що обвинувачений чітко своєю поведінкою відмовився від важливого права, передбаченого статтею 6 Конвенції, необхідно продемонструвати, що він міг обґрунтовано передбачити наслідки своєї поведінки (Ермі проти Iталії [ВП]). § 74, Сейдович проти Італії [ВП], § 87).
Деякі гарантії статті 6, такі як право на адвоката, яке є фундаментальним правом серед тих прав, які складають поняття справедливого судового розгляду та забезпечення ефективності решти гарантій, викладених у статті 6 Конвенції, вимагають спеціального стандарту захисту «усвідомлена та розумна відмова», встановленого у прецедентному праві Суду (Дворскі проти Хорватії [ВП], § 101; Піщальніков проти Росії § 77-79).
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла заява обвинуваченого щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Вказана заява підписана також захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_4 , тому у суду відсутні підстави ставити під сумнів добровільність та щирість такої позиції обвинуваченого.
Ураховуючи обставини даної кримінальної справи, позицію обвинуваченого та участь у кримінальному провадженні його захисника, суд приходить до висновку, що у цій справі дотримані необхідні мінімальні гарантії справедливого судового розгляду та відмова обвинуваченого від права на розгляд справи в загальному порядку, передбаченому главою 28 КПК України, не суперечить завданням кримінального провадження та жодним важливим інтересам суспільства.
Ураховуючи наведене, наявні передбачені законодавством України підстави для розгляду обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Учасники судового провадження не оспорювали обставини вчинення кримінального правопорушення, які були встановлені органом досудового розслідування.
Ураховуючи наведене, у суду відсутні підстави надавати у даному вироку оцінку доказам, які зібрані органом досудового розслідування на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у його вчиненні.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України не здійснювалось.
Призначення покарання
Дані про особу обвинуваченого
Розглядаючи обвинувальний акт у спрощеному провадженні, суд встановлює відомості, що характеризують обвинуваченого, виключно на підставі даних, зібраних органом досудового розслідування.
Згідно матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачений не одружений, на утриманні осіб не має, офіційно не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий: 07.06.2012 Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 року; 26.03.2015 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.4 ст. 190, ст. 71 КК України до 5 років 5 місяців позбавлення волі. Після відбуття покарання звільнився з місць позбавлення волі 02.03.2020.
Відтак, з урахуванням положень ч.5 ст. 12 та п. 8 ст. 89 КК України, обвинувачений є особою, що має судимість.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України визнає його щире каяття.
Водночас суд критично оцінює посилання в обвинувальному акті на наявність такої обставини, що обтяжує покарання, як «рецидив кримінальних правопорушень», з огляду на таке.
Відповідно до ст. 67 КК України до обставин, що обтяжують покарання, зокрема, належить «рецидив злочинів», а не «рецидив кримінальних правопорушень», як зазначено в обвинувальному акті.
Згідно з положеннями ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, належить до категорії кримінальних проступків.
Тому при призначенні покарання суд не може визнати обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого, яка не передбачена ст. 67 КК України.
Застосовне законодавство та релевантна судова практика
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо. Виправні роботи призначаються тільки працюючим і відбуваються за місцем роботи засуджених.
Мотиви призначення покарання
При призначенні обвинуваченому покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків; наявність обставини, що пом'якшує покарання; відсутність обставини, що обтяжує покарання; особу винного, зокрема, його майновий стан та відсутність офіційного доходу, що унеможливлює призначення покарання у виді штрафу або виправних робіт; дані про особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів.
При цьому суд вважає, що відсутність відомостей про перебування обвинуваченого на диспансерному (профілактичному) обліку внаслідок вживання наркотичних засобів, не виключає необхідність та доцільність проходження курсу лікування від наркотичної залежності, враховуючи зміст письмових пояснень обвинуваченого про досвід та період вживання наркотичних засобів.
Також суд враховує положення Інструкції про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини (зареєстрована наказом Мін?юсту України № 534/2338 від 05.11.1997), відповідно до п. 2.1. якої особи, відносно яких встановлено незаконне вживання ними наркотичних засобів або психотропних речовин, підлягають направленню на медичний огляд.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе призначити покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду з покладенням додаткових обов'язків
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом під час ухвалення вироку
Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався.
Прокурором клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу під час судового провадження не заявлялось.
Ураховуючи наведене, а також засади змагальності та диспозитивності кримінального провадження (ст. 22, 26 КПК України), суд не вбачає підстав за власною ініціативою вирішувати питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Витрати на проведення експертизи № СЕ-19/121-24/14314-НЗПРАП від 28.05.2024 у розмірі 3029,12 грн. суд, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, стягує з обвинуваченого на користь держави.
Питання щодо речових доказів і документів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлений.
Керуючись ст. 2, 91, 337, 369-371, 373, 374, 381, 382, 392, 395 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.
Відповідно до п. 1-3 ч. 2, п. 3-5 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації ; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою; пройти курс лікування від наркотичної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду передбачена кримінальна відповідальність, передбачена ч. 3 ст. 389 КК України.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати на проведення експертизи № СЕ-19/121-24/14314-НЗПРАП від 28.05.2024 у розмірі 3029,12 грн. (три тисячі двадцять дев'ять гривень дванадцять копійок).
Речовий доказ, а саме: полімерний пакет, опечатаний биркою з написом: Харківський НДЕКЦ МВС України «Висновок № - СЕ-19/121-24/14314-НЗПРАП від 28.05.2024, КП - № 12024226200000418; Вид експ. (досл.) - 8.6; вміст упаковки - три згортка з речовинами рослинного походження, П.І.Б., підпис експерта - (ПІДПИС) ОСОБА_5 , переданий на відповідальне зберігання до Управління логістики та МТЗ ГУНП в Харківській області - знищити.
Документи, приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1