Справа № 643/7352/24
Провадження № 2-а/643/58/24
12.07.2024 року суддя Московського районного суду м. Харкова Власенко М. В, перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області, зацікавлена (третя) сторона - Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
11 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області, зацікавлена (третя) сторона - Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції, у якому просить:
- визнати поважною причину пропуску подання позовної заяви до суду;
- скасувати постанову інспектора СКОЗ Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції Крят Ігоря Вікторовича серії ГБВ № 322593 від 30 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. за ст. 192 КУпАП;
- вирішити питання про притягнення винних осіб, а саме - інспектора СКОЗ Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності;
- вирішити питання про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої йому незаконним рішенням та подальшими діями інспектора СКОЗ Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 .
Суд, перевіривши позовну заяву на її відповідність вимогам КАС України, встановив таке.
За правилами п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються відомості про сторін та інших учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 46 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Проте, позов ОСОБА_1 містить некоректне зазначення процесуального статусу учасника справи - Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції, оскільки зазначений як «зацікавлена (третя) сторона».
Також, згідно з п. 3, 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З урахуванням заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , суд доходить висновку про недотримання останнім вимог п. 3, 4 ст. 160 КАС України, оскільки позовна заява не містить зазначення ціни позову, обґрунтованого розрахунку сум, як і сама позовна вимога про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не містить зазначення про розмір такої шкоди.
Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 288 КУпАП.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 3, 5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Отже, позивачем судовий збір не сплачений.
Документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивачем також не надано.
За правилами ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, з позовної заяви слідує, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру (про скасування постанови та про притягнення суб'єкта владних повноважень до дисциплінарної відповідальності) та одну вимогу майнового характеру (про відшкодування матеріальної та моральної шкоди).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн.
Відтак, розмір судового збору за немайнову вимогу становить 1211,20 грн., за майнову вимогу - від 1211,20 грн. до 15140,00 грн.
Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року, розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення повинен складати 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн. згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Отже, судовий збір, що підлягає сплаті за подання позовної заяви ОСОБА_1 складає 605,60 грн. - за вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, 1211,20 грн. - за вимогу про притягнення суб'єкта владних повноважень до дисциплінарної відповідальності, від 1211,20 грн. до 15140,00 грн. - за вимогу про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в залежності від її розміру.
Таким чином, позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1816,80 грн. за дві вимоги немайновогро характеру (про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, про притягнення суб'єкта владних повноважень до дисциплінарної відповідальності) та надати документ, підтверджуючий його сплату (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК Харків обл./м.Харків/Салтівськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, р/р UA568999980313171206000020657, код класифікації доходів бюджету 22030101).
Одночасно, суд зазначає, що ціна позову не визначена, тому позивачеві необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру після визначення її розміру відповідно до розміру ставки судового збору згідно з указаними вище положеннями Закону України «Про судовий збір» та надати документ, підтверджуючий його сплату.
У разі наявності підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір», надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 4, 6 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З позову та копії оскаржуваної постанови слідує, що постанову винесено 30 квітня 2024 року, до суду позивач звернувся 11 липня 2024 року, тобто з пропуском строку звернення.
У позові ОСОБА_1 просить суд визнати поважною причину пропуску позовної заяви до суду.
Зі змісту позову слідує таке: ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови засобами поштового зв'язку 09 травня 2024 року; 23 травня 2024 року направив заяву (скаргу) на адресу керівника Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області з проханням скасувати оскаржувану постанову, відповідь на яку досі не отримав; 21 червня 2024 року вже звертався до Московського районного суду м. Харкова з аналогічним позовом, який повернуто ухвалою суду у справі № 643/6721/24, копію якої отримав засобами поштового зв'язку 04 липня 2024 року; 22 червня 2024 року засобами поштового зв'язку отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 75289817, відкритого на підставі оскаржуваної постанови; у період з 10 травня 2024 року по 18 червня 2024 року перебував за межами Харківського регіону.
Проте, до позову не додано доказів на підтвердження кожної з вищезазначеної обставини.
Відтак, ОСОБА_1 не дотримався вимог, викладених у п. 5 ч. 5 ст. 160, ч. 4 ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Відтак, оцінивши обставини, зазначені позивачем як підставу для поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд визнає їх неповажними.
Отже, у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою слід відмовити.
Крім цього, позивачем не дотримано вимог п. 7, 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, оскільки у позові не зазначено відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачеві часу, необхідного для усунення зазначених недоліків, шляхом подання:
- уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог п. 2 - 5, 7 - 8 ч. 5 ст. 160 КАС України;
- документу, що підтверджує сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.
У разі усунення зазначених недоліків позовної заяви, позивач повинен додати до уточненої позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України.
Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, суд -
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду із позовною заявою.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області, зацікавлена (третя) сторона - Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Встановити строк 7 (сім) днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити, що у разі неусунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М. В. Власенко