Справа № 953/6329/24
н/п 2/953/3005/24
15 липня 2024 року м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Кононенко Т.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про виділ в натурі частки нерухомого майна,
встановив:
12.07.2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про виділ в натурі частки нерухомого майна, в якій позивач просить суд:
- виділити ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 ) в натурі в
окрему інвентарну одиницю 64/100 будинку за адресою:
АДРЕСА_1 , а саме:-
виділяються наступні будівлі та споруди: житловий будинок літ. «Б-1»; житлова
Позивачу прибудова літ. «Б1-1»; прибудова літ. «б»; прибудова літ «б2»; ганок літ. «б3»; сарай літ.«В»; льох літ. «Ж»; сарай літ. «Н»; сарай літ. «О»; навіс літ.«Т»; ворота
№ 8, паркан №12
- визнати за ОСОБА_1 право власності на виділений
самостійний об'єкт нерухомого майна: Позивачу виділяються наступні будівлі
та споруди: житловий будинок літ. «Б-1»; житлова прибудова літ. «Б1-1»;
прибудова літ. «б»; прибудова літ «б2»; ганок літ. «б3»; сарай літ. «В»; льох літ
«Ж»; сарай літ. «Н»; сарай літ. «О»; навіс літ. «Т»; ворота № 8, паркан №12
- встановити порядок користування земельною ділянкою під частиною
будинку та будівлями, що підлягають виділенню ОСОБА_1 .
Ознайомившись з вказаним позовом та доданими до нього документами, суд доходить висновку про залишення позову без руху виходячи з наступного.
В порушення вимог пункту 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення ціни позову, адже позов підлягає грошовій оцінці.
За постановою Пленуму Верховного Суду від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, вимога про виділ в натурі частки домоволодіння є вимогою майнового характеру, та має сплачуватися судовий збір відповідно до п.п.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з пунктами 2, 9,10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 495/1706/16-ц, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.
У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Також, згідно вимог даної Постанови, оцінка об'єкта для цілей оподаткування здійснюється суб'єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні хоча б за однією з таких спеціалізацій у межах напряму: 1 «Оцінка об'єктів у матеріальній формі» і напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності»
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Однак, в матеріалах позовної заяви відсутній звіт про оцінку майна, що унеможливлює суд визначити ціну позову, а відтак відсутня можливість перевірки розміру судового збору, який підлягає сплаті позивачем при зверненні до суду із вимогою про виділ в натурі частки нерухомого майна.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
За змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Дана позовна заява містить одночасно, дві вимоги майнового характеру - про виділ в натурі окрему інвентарну одиницю; визнати право власності на виділений самостійний об'єкт та одну вимогу немайнового характеру - про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Згідно з п.п.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн, отже сума судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1211,20 грн та не більше 15140,00 грн, та за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1211,20 грн.
Отже, судовий збір з вимог виділити в натурі окрему інвентарну одиницю та визнати право власності на виділений самостійний об'єкт визначається з урахуванням вартості спірного майна на момент пред'явлення позову. Натомість позовна вимога про встановлення порядку користування земельною ділянкою є вимогою немайнового характеру, з яких належить сплатити збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши що позовну заяву, подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху. Протягом встановленого судом строку позивачу необхідно усунути вказані недоліки шляхом подання до суду позовної заяви разом з її копіями, відповідно до кількості учасників справи, яка містить ціну позову; обґрунтовано дійсну вартість спірного майна з посиланням на належні докази та надавши відповідні документи, що підтверджують цей факт; подання документів щодо сплати судового збору, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про виділ у натурі частки нерухомого майна - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Т.О. Кононенко