Справа№ 953/5921/24
н/п 3/953/1939/24
"15" липня 2024 р. м.Харків
Київський районний суд м.Харкова у складі: головуючої судді - Лисиченко С.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, сержанта, гранатометника військової частини НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.172-20 КУпАП, -
Згідно з протоколом серія НГУ №567823 про військове адміністративне правопорушення від 03.04.2024, 03.04.2024 близько 15 год. 30 хв. сержант ОСОБА_1 під час виконання військових обов'язків в умовах особливого періоду (воєнного стану) на території військової частини НОМЕР_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Дії солдата ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 02.07.2024 визначено головуючу суддю: Лисиченко С.М.
Відповідно до ст. 3 Конституції України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Наведені норми корелюють з положеннями, які з метою захисту прав людини визначені в міжнародно-правових документах (п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка була ратифікована Україною 17.07.1997) і вказують на зобов'язання держав-учасниць забезпечити у національному законодавстві кожному «право на справедливий судовий розгляд».
Відповідно до ст.9 Конституції України, Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело право.
ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 15.07.2024 не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відповідно до даних, які містяться у протоколі НГУ №567823 про військове адміністративне правопорушення від 03.04.2024, вказано, що ОСОБА_1 свою вину визнає, просить розглядати справу про адміністративне правопорушення, вчинене ним, без його участі, з правопорушенням згоден та просить призначити найменше покарання.
Згідно з положеннями ст.268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП відноситься до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні не є обов'язковою.
З урахуванням наведеного, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд установив наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст.1, ч.8 ст.4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" - з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Суд зазначає, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303 «Про часткову мобілізацію» затверджено Законом від 17.03.2014 в Україні з цього часу діє особливий період. Відповідне рішення уповноваженою особою про його скасування, як і рішення про демобілізацію військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду, не приймалося.
24 лютого 2022 року Україна зазнала чергового акту збройної агресії з боку Російської Федерації. Відбулося широкомасштабне вторгнення в Україну збройних сил Росії, що триває і досі.
Відповідно до Закону № 10456-IX від 06.02.2024 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року на 90 діб.
Відповідно до Закону № 3684-IX від 08.05.2024 "Про затвердження Указу Президента України № 271/2024 від 06.05.2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , на посаді гранатометника.
Факт вчинення сержантом ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи: даними протоколу серії НГУ №567823 від 03.04.2024; даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу №281 від 03.04.2024, який проводився за допомогою приладу «Алкофор - 307» №01904150249, результат огляду на стан сп'яніння проба 2,79% проміле, ОСОБА_1 із результатом згоден, огляд проводився у присутності двох свідків.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, доведеною повністю.
Відповідно до ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Як вбачається зі змісту протоколу серії НГУ №567823 про військове адміністративне правопорушення від 03.04.2024, пред'явлене ОСОБА_1 правопорушення вчинено останнім 03.04.2024.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на день розгляду даної справи строки накладення адміністративного стягнення сплинули.
Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що з положень ст. 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
З точки зору матеріального підходу нереабілітуючими визнаються обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.
Зазначене узгоджується з висновком, викладеним Верховним Суд у постанові від 29.04.2020 у справі № 686/4557/18.
Враховуючи зазначене, те, що в межах розгляду даної справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, а також те, що на день розгляду справи строки накладення адміністративного стягнення сплинули, суд закриває провадження по адміністративній справі на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 38, 247, 283-285 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.3 ст.172-20 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня її винесення.
Відповідно до ст. 285 КУпАП копію постанови після її оголошення протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено.
Суддя С.М. Лисиченко