Справа №568/1054/24
Провадження № 3/568/542/24
15 липня 2024 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області суддя Сільман А.О., розглянувши матеріалами про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділення поліції №2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , не працюючий,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбаченіст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України роз'яснені),
В провадженні Радивилівського районного суду Рівненської області знаходяться матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засіданні не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку смс-повідомлення про виклик до суду.
Ст. 268 КУпАП передбачено, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення передбачене ст. 173-2 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Суд враховує, що права, передбачені ст. 63 Конституції ОСОБА_1 роз'яснені в момент складання протоколу, він був обізнаний про надходження матеріалів про адміністративне правопорушення в суд, однак, ухилився від виконання своїх процесуальних обов'язків.
Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадження у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 ..
Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності
Згідно вимог ч. 1 ст. 245, ст.280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За приписами диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється, зокрема родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
У відповідності до ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється в тому числі на братів.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 337938 від 22.06.2024 р., 11.06.2024 року близько 19:16 год. ОСОБА_1 за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 ,, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого брата ОСОБА_2 , що спричинило емоційну невпевненість, та завдало шкода психічному здоров'ю потерпілого. Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП (а.с.2).
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним і беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою з порушенням вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП.
В матеріалах справи відсутні пояснення свідків, потерпілого, особи яка притягається до адміністративної відповідальності, фото/відеофіксації, форма оцінки ризіків вчинення домашнього насильства чи інші докази, які могли б підтвердити обставини вказані у протоколі.
Суд враховує, що у заяві від 11.06.2024 р. потерпілий ОСОБА_2 просить повідомлення на лінію 102 від 11.06.2024 р. по факту домашнього насильства не розглядати, претензій не має. Зазначив, що в поліцію звернувся для інформації.
Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Оскільки, у справі відсутні належні та допустимі докази, які б поза розумним сумнівом доводили факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 173-2, 245, 247, 280 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.О. Сільман