Дата документу 11.07.2024Справа № 554/7135/24
Провадження № 1-кс/554/7386/2024
11 липня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12024170440000648 від 06 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий просить накласти арешт на предмет схожий на револьвер «Флобер», кобура тряпчана чорного кольору, предмет схожий на корпус гранати РГД-5, предмет схожий на запал до гранати, сумку чоловічу, в якій знаходились гаманець чоловічий, фотографія особи чоловічої статі, банківські картки у кількості 3-х штук, посвідчення водія на ОСОБА_5 , експрес накладна Нової пошти, грошові кошти у загальній сумі 8 грн, посвідчення серії УБД на ім'я ОСОБА_5 та візитні картки. Місцем зберігання вилученого майна просить визначити камеру речових доказів ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що 06 липня 2024 року до ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про те що ОСОБА_5 погрожує застосуванням гранати, остання бачила у руках пристрій, зовні схожий на пістолет.
В цей же день СВ відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області відомості про вказане кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР під № 12024170440000648 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчий вказує, що 06 липня 2024 року було проведено огляд місця події відкритої ділянки місцевості поблизу продуктового магазину «Для Вас», що в АДРЕСА_1 , в ході проведення якого на вилучено: предмет схожий на револьвер «Флобер», кобура тряпчана чорного кольору, предмет схожий на корпус гранати РГД-5, предмет схожий на запал до гранати, сумку чоловічу, в якій знаходились гаманець чоловічий, фотографія особи чоловічої статі, банківські картки у кількості 3-х штук, посвідчення водія на ОСОБА_5 , експрес накладна Нової пошти, грошові кошти у загальній сумі 8 грн, посвідчення серії УБД на ім'я ОСОБА_5 , та візитні картки.
Постановою слідчого від 06 липня 2024 року вказане майно визнане речовими доказами в кримінальному провадженні.
Оскільки в даному випадку є всі підстави вважати, що вилучене 06 липня 2024 року в ході проведення огляду майно може містити сліди злочину, з метою проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, для його використання під час проведення експертних досліджень та слідчих дій, унеможливлення втрати або пошкодження майна та слідів кримінального правопорушення, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні на нього арешту.
В судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду вчасно та належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив та заяви про відкладення судового засідання не подав. Разом із тим, неприбуття останнього в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Зважаючи на неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть у ньому участь, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Дослідивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовим доказом у розумінні положень ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 1, 2, 5 і 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як слідує зі змісту клопотання, метою накладення арешту на майно у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення збереження речових доказів.
Слідчим доведено, що вилучене 06 липня 2024 року в ході проведення огляду на відкритій ділянці місцевості поблизу продуктового магазину «Для Вас», що в АДРЕСА_1 , майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, зокрема може зберігати на собі сліди кримінального правопорушення та містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. При цьому арешт вилученого майна надасть змогу провести з ним необхідні органу досудового розслідування слідчі дії та експертні дослідження, відомості, отримані за результатами виконання яких, слугуватимуть доказами у справі.
Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
На підставі викладеного, зважаючи на принципи розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна.
Разом з тим, визначення місця зберігання речових доказів на стадії досудового розслідування, про що в клопотанні просить слідчий, за змістом норм КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 належить до виключної компетенції органів досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170 - 173, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на предмет схожий на револьвер «Флобер», кобура тряпчана чорного кольору, предмет схожий на корпус гранати РГД-5, предмет схожий на запал до гранати, сумку чоловічу, в якій знаходились гаманець чоловічий, фотографія особи чоловічої статі, банківські картки у кількості 3-х штук, посвідчення водія на ОСОБА_5 , експрес накладна Нової пошти, грошові кошти у загальній сумі 8 грн, посвідчення серії УБД на ім'я ОСОБА_5 та візитні картки до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7