Провадження № 2/537/852/2024
Справа № 537/1781/24
11.07.2024 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді Мурашової Н.В.,
за участі секретаря Дьяченко В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб: ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування, про стягнення аліментів на утримання дитини,
10 квітня 2024 року неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участі третьої особи ОСОБА_3 , в якому просив стягнути з матері ОСОБА_2 на його користь аліменти на його утримання щомісячно в розмірі частки її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Тривалий час ОСОБА_1 проживає разом з батьком ОСОБА_3 , бабою ОСОБА_4 та дідом ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на повному матеріальному утриманні батька, який забезпечує його всім необхідним. Мати ОСОБА_2 проживає окремо, не виконує свого обов'язку щодо утримання дитини ОСОБА_1 . При цьому мати ОСОБА_2 отримує від батька ОСОБА_3 на утримання дитини аліменти, якими розпоряджається на власний розсуд. Прохання ОСОБА_1 надавати йому кошти, які сплачує на його утримання батько ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_2 проігнорувала. Як неповнолітня дитина ОСОБА_1 має право самостійно звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів з матері. За таких обставин, неповнолітній ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх майнових прав з позовом, в якому просив стягнути з матері ОСОБА_2 аліментів на своє утримання на його користь.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.04.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.06.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Августової М.В. про зупинення провадження у справі. Однією з підстав відмови у зупиненні провадження у справі, був той факт, що предметом розгляду справи №537/1781/24 є стягнення з матері ОСОБА_2 аліментів на користь дитини ОСОБА_1 , який проживає окремо, починаючи з 10.04.2024 року, а у справі №537/3225/23 є спір про стягнення з батька ОСОБА_3 на користь матері ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_1 , починаючи з 29.10.2009 року, при цьому ОСОБА_2 визнавала, що з початком військової агресії проти України вона проживає окремо від своєї дитини ОСОБА_1 . Тому розгляд справи №537/1781/24 не залежить від вирішення справи №537/3225/23.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.07.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Августової М.В. про об'єднання справ №537/1718/24 зі справою №537/4063/23.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Від його представника адвоката Пінчук Ю.В. надійшла заява про розгляд справи у її та позивача відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Августова М.В. в судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, із заявою про відкладення розгляду справи не зверталася, відзиву не надали.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Данилейко Н. в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, просила долучити до матеріалів справи акт обстеження умов проживання неповнолітнього ОСОБА_1 від 01.05.2024 року.
У ст. 223 ЦПК України наведені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.
Так, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. (ч.1 ст.223 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на наведені вимоги закону, за відсутності визначених у ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті після повторної неявки відповідача та її представника в судове засідання без поважних причин, за наявності заяви представника позивача про розгляд справи без її та позивача участі.
Затягування розгляду справи №537/1718/24 шляхом її безпідставного зупинення до вирішення іншої справи №537/3225/23, рішення у якій не впливає на рішення у даній справі, чи об'єдання з іншою справою №537/4063/23, в якій розпочато судовий розгляд та зупинено провадження, - не відповідає найкращим інтересам дитини ОСОБА_1 , позбавляє його права на розгляд його позову впродовж розумного строку та вирішення спору про його утримання матір'ю, яка проживає окремо.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши надані матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 26 вересня 2008 року зареєстрували шлюб у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції, актовий запис №811 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 26 вересня 2008 року).
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 серпня 2010 року у справі №2-1615/10 розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 30 березня 2009 року Крюківським відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис №198.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 лютого 2010 року у справі №2-2535/2010 стягнуто з батька ОСОБА_3 на користь матері ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку платника аліментів, починаючи з 29.10.2009 року до досягнення дитиною повноліття.
Проте згідно з актом обстеження умов проживання від 01.05.2024 року, складеного спеціалістами служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, затвердженого заступником начальника служби ОСОБА_6 , неповнолітня дитина ОСОБА_1 проживає разом з батьком ОСОБА_3 , дідом ОСОБА_5 , бабою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Житло знаходиться на першому поверсі дев'ятиповерхового будинку, складається з двох кімнат. Квартира зі зручностями, облаштована меблями та електропобутовою технікою, у квартирі чисто, затишно. Для виховання та розвитку дитини ОСОБА_7 облаштована окрема кімната, дитина забезпечена необхідним сезонним одягом, взуттям, шкільним приладдям, засобами гігієни. У ході бесіди з ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_8 не спілкується з матір'ю ОСОБА_2 , вона не підтримує його матеріально, не цікавиться життям, навчанням. Догляд за ОСОБА_1 здійснює батько ОСОБА_1 , дід та баба.
Відповідач ОСОБА_2 не подала обґрунтованих заперечень проти факту, що вона проживає окремо від дитини ОСОБА_1 з моменту його звернення до суду з позовом 10.04.2024 року. У позові неповнолітньої дитини ОСОБА_1 не ставилося питання про стягнення аліментів з матері на його користь та на його утримання за минулий час.
Раніше з матері ОСОБА_2 не стягувалися аліменти на утримання її дитини ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
У ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 179 СК України встановлено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до ЦК України.
Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 47 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.
Частиною четвертою статті 152 СК України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою, зокрема про стягнення аліментів.
Позовні вимоги неповнолітнього ОСОБА_1 , який станом на день подання позову досяг 14 років, стосуються безпосередньо його майнових прав на утримання матір'ю, яка проживає окремо.
Тому, суд приходить до висновку, що позивач має право звернутися до суду з позовом за захистом для самостійного одержання аліментів від матері, яка проживає окремо, має можливість надавати таку допомогу, інших утриманців не має, але добровільно не надає кошти на утримання дитини, яка проживає окремо, і й цей факт не спростовано. Отже необхідно стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на його утримання.
Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відсутні підстави, наведені у п.4 ч.1 ст.257 ЦПК України, для залишення позову неповнолітньої дитини ОСОБА_1 без розгляду, оскільки у справах №537/4063/23 та №537/3225/23 спір виник між іншими учасниками, а саме його матір'ю ОСОБА_9 та батьком ОСОБА_10 з приводу стягнення аліментів на утримання дитини.
Твердження представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Августової М.В. про подвійне стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, в разі вирішення спору за позовом неповнолітньої дитини ОСОБА_1 про стягнення з матері ОСОБА_2 аліментів на його користь на його утримання - є безпідставними. На час розгляду цієї справи №537/1781/24 за позовом неповнолітньої дитини ОСОБА_1 було зупинено провадження у іншій справі №537/4063/23 за позовом батька ОСОБА_3 до матері ОСОБА_2 про стягнення з останньої аліментів на утримання дитини, рішення не ухвалено. Відповідач ОСОБА_2 , її представник ОСОБА_11 не позбавлені права повідомити суд у справі №537/4063/23 про рішення, ухвалене у справі №537/1781/24 для уникнення подвійного стягнення з матері аліментів на утримання дитини ОСОБА_1 .
Відповідно до положень статті 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню на утримання позивача, суд враховує вимоги ст.ст. 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, та приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліментів щомісяця в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позову 10.04.2024 року і до повноліття позивача.
Відповідно до ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб: ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування, про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання щомісячно в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 квітня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Інформація про сторони:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 25.08.2023 року органом 5317, РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складений 15.07.2024 року.
Суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.