Справа № 525/664/24
Провадження №3/525/332/2024
11.07.2024 селище Велика Багачка
Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Прасол Я.В., секретар судового засідання Хоменко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка, матеріали, які надійшли з Відділення поліції №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гром. України, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , РНОКПП судом не встановлено, до адміністративної відповідальності протягом року не притягався,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
09 травня 2024 року близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні кабінету лікаря психіатра у КП «Великобагачанська ЦЛ» за адресою: вул. Каштанова, 21, селище Велика Багачка, Миргородського району, Полтавської області, облив лікаря психіатра ОСОБА_2 рідиною бурого кольору з хуліганських спонукань, чим порушував громадський порядок і спокій громадян, вчинив дрібне хуліганство. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
Справа призначалася до судового розгляду на 15.05.2024, 03.06.2024, 14.06.2024, 25.06.2024, 01.07.2024, 05.07.2024, 11.07.2024.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, у судове засідання на виклик суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Постановами суду від 03.06.2024, 14.06.2024, 25.06.2024, 01.07.2024, 05.07.2024 відносно останнього було застосовано примусовий привід у судове засідання, які виконані не були. За повідомленням органу Національної поліції, останній у телефонному режимі про день та час розгляду справи повідомлений, відмовляється повідомити місце свого фактичного перебування.
Незважаючи на усі вжиті судом заходи ОСОБА_1 у судове засідання 11.07.2024 не з'явився, постанова про примусовий привід останнього виконана не була.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 №194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до матеріалів справи, судом установлено, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було достовірно відомо про факт складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та подальший розгляд справи в Великобагачанському районному суді Полтавської області. Останній повідомлений належним чином про день та час розгляду справи, у судове засідання жодного разу не з'явився, причини неявки суду не повідомив, що свідчить про зловживання останнім своїми правами, умисне затягування розгляду справи, з метою уникнення відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання про можливість проведення розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_2 , та її представник адвокат Животовська І.В. у судове засідання 11.07.2024 не з'явилися, подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, потерпіла при призначенні покарання покладалася на розсуд суду.
У попередніх судових засіданнях потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що вона є лікарем психіатром КП «Великобагачанська ЦЛ» та членом військово-лікарської комісії, проводить медичний огляд чоловіків щодо можливості останніми проходити військову службу. 29.03.2024 до неї на ВЛК прийшов ОСОБА_1 , вона оглянула його та повідомила, що він адекватна людина та придатний для проходження військової служби, він пішов. 09.05.2024 вона перебувала у своєму службовому кабінеті, приймала людину по ВЛК, сиділа на місці медсестри, заносила дані до комп'ютера, медсестра була біля дверей, збиралася вийти, у цей час забіг до кабінету ОСОБА_1 та почав усе обливати невідомою речовиною бурого кольору, зі совами: «Оце я адекватний, я адекватний». Речовина, яку останній розливав по кабінету була у пластиковій пляшці об'ємом 1,5л, останній пляшку забрав із собою. РБК потрапила на неї, її одяг, на стіни, двері, підлогу, комп'ютер, медичну документацію, весь кабінет був залитий. Усі речі вона викинула, а кабінет відмили санітарки, журнали зберігаються, але вони уже не придатні для використання. Медсестра ОСОБА_3 дуже злякалася, голосно закричала, він вибіг з кабінету та втік, пляшку забрав із собою. Відразу до її кабінету зайшов лікар ОСОБА_4 , який є головою ВЛК та викликав поліцію. Вона зателефонувала чоловіку ОСОБА_5 , щоб він приїхав, оскільки була вся брудна, не могла далі працювати. На її думку, рідина, якою ОСОБА_1 облив її та речі в кабінеті була кров, оскільки у ній були згустки. Пізніше він ще раз прийшов на ВЛК, вона його відразу впізнала, також його впізнали свідки. Він хотів, щоб йому дали направлення до м. Полтави, вона дала йому направлення, але в м. Полтаві також відхилень психіки у останнього виявлено не було.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні суду пояснив, що 09.05.2024 був у своєму кабінеті на прийомі, почув крики в коридорі: «Що ви робите?», вийшов у коридор та побачив чоловіка у темному спортивному костюмі з пластиковою пляшкою в руках, двері до кабінету лікаря психіатра були відчинені, лікар ОСОБА_2 та всі речі в кабінеті були залиті речовиною червоного кольору, речовина мала дуже неприємний запах, він відразу повідомив про те, що трапилося до поліції. 13.05.2024 на комісію прийшов чоловік, у якому вони впізнали того, що облив лікаря психіатра РБК, ним виявився ОСОБА_1 , про вказані події він також повідомив поліції.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він 09.05.2024 був на роботі з виїздом до м. Миргорода. У той день до нього зателефонувала дружина ОСОБА_2 та повідомила, що до неї в кабінет прийшов відвідувач та облив її речовиною червоного кольору невідомого походження. Він відразу поїхав до дружини на роботу, зайшовши до її кабінету побачив, що дружина, її одяг та все в кабінеті було залите РБК. Коли вказаний чоловік знову прийшов до його дружини, вона відразу йому зателефонувала та повідомила, що він знову прийшов, повідомила, що впізнала його.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення також підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №790956 від 13.05.2024 (а.с. 1), рапортом уповноваженого працівника ВП №3 від 13.05.2024 (а.с. 6), первинними поясненнями гр. ОСОБА_6 наданими працівникам органу Національної поліції (а.с. 5); фототаблицею з місця події (а.с. 19-20, 30-31).
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Другим реченням цієї статті визначено засоби, якими встановлюються ці дані, що можуть бути доказами по справі.
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суд, заслухавши пояснення потерпілої, свідків, вивчивши та проаналізувавши у сукупності всі докази зібрані по справі, приходить до переконання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України).
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Ураховуючи викладене, з урахуванням обставин справи та особи винного, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, вважаю за необхідне застосувати відносно гр. ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з метою виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових правопорушень у подальшому.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Враховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення належить стягнути з ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 23, 33, 173, 251, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 119 (сто дев'ятнадцять) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Я.В. Прасол