09.07.2024 Єдиний унікальний № 371/102/24 провадження № 2-а/371/15/24
Миронівський районний суд Київської області
ЄУН 371/102/24
Провадження № 2-а /371/15/24
09 липня 2024 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Поліщука А.С.,
при секретарі Овчаренко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Київській області, поліцейського СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області про скасування постанови серії ББА №550696 про адміністративне правопорушення від 09 січня 2024 року,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови серії ББА №550696 про адміністративне правопорушення від 09 січня 2024 року у вигляді штрафу 1190 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтував тими обставинами, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ББА №550696 від 09 січня 2024 року винесеною СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_2 , його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню та зазначив, що він 09 січня 2024 року виїзджаючи з місця свого проживання перед початком руху ретельно перевірив належність роботи зовнішнього освітлення свого авто, в тому числі заднього номерного знаку, який освітлювався. Конструкцією автомобіля не передбачена можливість інформування водія про те ж, освітлюється чи не освітлюється задній номерний знак, візуально спостерігали за цим під час руху автомобіля він також не мав змоги, отже керуючи автомобілем він не міг знати про ймовірну несправність підсвітки номерного знаку, тому у його діях відсутня винна (умисна або необережна) дія чи бюездіяльність, адже підсвітка перестала працювати під час руху і він не міг цього бачити, тобто все сталося поза його волею. Можливо несправність виникла за низької якості дорожнього покриття.
О 21 годині 59 хвилин 09 січня 2024 року в АДРЕСА_1 , його транспортний засіб зупинив сержант поліції ОСОБА_2 працівник поліції повідомив, що причининою зупинки автомобіля стало не освітлення номерного знаку. Незважаючи на всі його спроби пояснити вищевказані обставини сержант поліції, проігнорувавши очевидну відсутність складу адміністративного правопорушення та виніс постанову про притягнення його до адміністратвиної відповідальності за ч. 1 ст. 212-3 КУпАП.
Позивач заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надав.
Як вбачається з повідомленнь про вручення поштового відправлення, представник відповідача копію ухвалу суду про відкриття провадження у справі разом з додатками отримав 23 лютого 2024 року. Від представника відповідача до суду надійшов диск з відеозаписом за фактом складання адміністративної постанови за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та давши їм оцінку прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Судом встановлено, що поліцейським СРПП Відділу поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області сержантом поліції Півнем Є.О. відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ББА №550696 від 09 січня 2024 року за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі визначений ч. 1 статтею 121-3 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі в супереч норм ст. 255 КУпАП та ч. 2 ст. 77 КАС України не надали жодного доказу, про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, так як це зазначено в постанові серії ББАД №550696.
У відповідності до ст. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд повинен бути безстороннім та не може перебирати на себе тягар доказування, про що Європейський суд з прав людини констатував у справах «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року (заява №36673/04) «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08), «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року (заява № 10644/08).
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням та дією принципу верховенства права.
Виходячи з принципу верховенства права, конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Зважаючи на те, що відповідачами у встановлений судом строк (з урахуванням часу на пересилання поштової кореспонденції) не надано відзив на позов та не повідомлено про причини за яких такий відзив не може бути подано, на підставі ч. 4 ст. 159 та ч. 4 ст. 189 КАС України суд кваліфікує неподання відповідачами відзиву на позов, як визнання позову в повному обсязі.
При прийнятті рішення по справі суд не бере до уваги відеозаписи надісланий листом № 1204/109/1602/04-24 від 01 березня 2024 року заступника начальника відділу поліції Верзуна І. оскільки відсутні докази того, що він є представником сторони по справі, передбачені ст. 59 КАС України, а також в зв'язку із тим, що оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, як це передбачено абзацом 3 ст. 283 КАС України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суд у в постанові від 13 лютого 2020 року по справі №524/9716/16-а).
Враховуючи вищевикладене, керуючись статями 2, 8, 9, 19, 90, 159, 189, 241-243, 246, 251, 255 України, суд,-
1.Позов задовольнити.
1.Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ББА №550696 від 09 січня 2024 року, винесеною поліцейським СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області сержантом поліції Півень Є.О., якою ОСОБА_3 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністратвине стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн., закривши провадження в справі про адміністративне правопорушення.
2.Стягнути із Головного управління Національної поліції в Київській області, ЄДРПОУ: 40108616, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати в розмірі 627,40 грн. (шістсот двадцять сім гривень сорок копійок).
3.Зобов'язати ГУК у Київ.обл/Миронівська ОТГ/22030101з рахунку № UA738999980313171206000010748, банк отримувача Казначейство України, отримувач: ГУК у Київ.обл/Миронівка міс/22030101, код отримувача 37955989 повернути ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , згідно квитанції №R3Q7-B58B-A46E 18 січня 2024 року судовий збір у розмірі 605,60 грн.
2.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
3.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя підпис А.С. Поліщук
Суддя А.С. Поліщук