Справа № 369/9903/23
Провадження № 2/369/1502/24
Іменем України
28.06.2024 м. Київ
Києво-Святошинський суд Київської області в складі:
головуючого судді Волчка А.Я.
за участі секретаря Ведмеденко Н.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про визнання протиправним та скасування акта про порушення в сфері функціонування газорозподільчих систем, акта-розрахунку необлікованого ( донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про визнання протиправним та скасування акта про порушення в сфері функціонування газорозподільчих систем, акта-розрахунку необлікованого ( донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
В обґрунтування позову зазначив, що АТ «Київоблгаз» як оператором ГРМ надаються позивачу послуги з розподілу природного газу за адресою побутового споживання природного газу: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є власником домоволодіння, за вказаною адресою, що підтверджено договором дарування частини житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Прилипко В.В.
06.01.2023 року представниками АТ « Київоблгаз» 06.01.2023 року працівниками АТ «Київоблгаз» на об'єкті споживання, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 виявлено ознаки несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ (Розділ ХІ глава 2 п.1 п.п.3 ) а саме підозра на невідповідність пломб заводу виробника.
Факт фіксації виявленого порушення відображається в Акті про порушення №49 від 06.01.2023 року ,що був підписаний ОСОБА_2 , тобто не власником, чим недотримано вимоги кодексу ГРС щодо належного оформлення такого акту , оскільки відсутні відомості про особу, яка його підписала , довіреність на представлення інтересів споживача.
Зазначає, що ОСОБА_1 є співробітником посольства України в Італії та з 14.01.2022 року по теперішній час перебуває у відрядженні.
06.01.2023 року лічильник демонтовано для проведення його експертизи, про що складено протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, який підписано представниками Оператора ГРМ та представником споживача. За фактом підписання протоколу зауважень представником споживача до протоколу не внесені.
Позивач вважає, що Акт не доводить факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, а лише фіксує факт можливого рушення і в подальшому може бути підставою для прийняття рішення про його задоволення або незадоволення. Для підтвердження правомірності рішення про задоволення Акту про порушення, АТ «Київоблгаз» повинно було довести наслідки втручання в роботу ЗВТ, оскільки для проведення розрахунку необлікованого або облікованого частково об'єму природного газу у порядку, визначеному у розділі ХІ Кодексу ГШРС, слід було перевірити та встановити всі елементи складу даного правопорушення. Вказує, що відповідачем не було зроблено посилання в жодному документі на Акт про пломбування.. Зазначає, що споживач чи належний представник споживача не був присутній при складанні акту про порушення, на проведенні експертизи та на засіданні комісії, його не було належним чином повідомлено про час та на засіданні комісії по розгляду Акту про порушення. Наявність підпису невідомої особи ОСОБА_2 не може автоматично підтверджувати дану обставину, оскільки вдень складання акту порушення відсутня довіреність на представлення інтересів споживача, який у свою чергу у вказаний період перебував у службовому відрядженні за кордоном. Належне представництво здійснюється матір'ю споживача ОСОБА_3 на підставі довіреності від 22.03.2023 року. Вказує, що порушення викладені в Акті про порушення №49 від 07.01.2023 року є недостовірними, висновки комісії з розгляду актів про порушення вимог кодексу газорозподільчих систем від 24.03.2023 року не відповідають вимогам закону, тому є підстави для визнання оскаржуваного рішення неправомірним.
На підставі наведеного , просив суд:
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення вимог кодексу ГРС АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» щодо задоволення акту про порушення №49 від 06.01.2023 року та здійснення перерахунку ( донарахування) ОСОБА_4 необлікованих ( донарахованих) об'ємів природного газу за період з 13.02.2022 року по 06.01.2023 року, оформлене Актом-розрахунком необлікованого ( донарахованого) об'єму та обсягу природного газу та його вартості.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суд Київської області від 03.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
27.09.2023 року від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката, відповідно до якого він просив суду зменшити розмір витрат на правничу допомогу до загальної суми 1000, 00 грн.
Цього ж дня на адресу суду від відповідача надійшло пояснення.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.10.2023 року закрито підготовче провадження у справі , призначено справу до розгляду по суті в загальному позовному провадженні , встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача, позов підтримав у повному обсязі. Проти заочного рішення не заперечував.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Повідомлявся належним чином, подав до суду заяву, відповідно до якої просив проводити розгляд справи без його участі.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Судом встановлено, що акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», скорочене найменування АТ «Київоблгаз», як Оператор ГРМ до 31.08.2023 року здійснювало на території Київської області господарську діяльність з розподілу природного газу відповідно до виданої Постановою НКРЕКП від 29.06.2017 р. № 855 ліцензії.
ОСОБА_1 є власником домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 ., що підтверджено договором дарування частини житлового будинку , посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Прилипко В.В.
06.01.2023 року представниками АТ «Київоблгаз» 06.01.2023 року працівниками АТ «Київоблгаз» на об'єкті споживання, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 виявлено ознаки несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ (Розділ ХІ глава 2 п.1 п.п.3 ) а саме підозра на невідповідність пломб заводу виробника.
За наслідками вказаного порушення був складений Акт про порушення №49 від 06.01.2023 року, відповідно до якого лічильник газу демонтовано на експертизу , встановлено лічильник газу з обмінного фонду АТ «Київоблгаз». До Акта про порушення було також складено, акт про усунення порушення, акт демонтажу та протокол про направлення ЗВТ та /або пломби на експертизу.
У Акті також зазначено, що за виявленими порушеннями споживачу необхідно прибути на засідання комісії з розгляду Актів про порушення та надати акт експертизи.
Акт про порушення склали представники оператора ГРМ- Колісний П.В. та ОСОБА_5 . З Актом про порушення ознайомлений представник споживача - ОСОБА_6 .
Відповідно до Акту - розрахунку необлікованого ( донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 24.03.2023 року вбачається , що на підставі акту про порушення вимог Кодексу ГРС від 06.01.2023 року №49 та рішення комісії про задоволення акту про порушення від 06.01.2023 року №49 побутовому споживачу ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .ї з приводу виявлених порушень несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ розраховано необлікований (донарахований ) об'єм та обсяг природного газу на суму 10 222, 11 грн.
Так, нормами глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30 вересня 2015 року встановлено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Акт про порушення після пред'явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Відповідно до Розділу ХІ глави 5 (порядок оформлення акта про порушення) п.п. 10, 11 (порядок оформлення акта про порушення) Кодексу газорозподільних систем (порядок оформлення акта про порушення), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494, споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
З урахуванням виявлених порушень представниками Оператора ГРМ у присутності представника споживача ОСОБА_2 , складено акт про порушення №49 від 06.01.2023 року. Акт у порядку визначеному Кодексом газорозподільних систем підписано працівниками АТ «Київоблгаз» та представником споживача без заперечень та зауважень. Особу представника споживача посвідчено паспортом та засвідчено підписом останньої у акті про порушення. (копія акту наявна у матеріалах справи).
Що стосується доводів позовної заяви про те, що підписання акту про порушення №49 від 06.01.2023 року та протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на екпертизу від 06.01.2023 року ОСОБА_2 суперечить главі Кодексу газорозподільних систем є безпідставними з огляду на наступне:
У відповідності до пункту 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 156 ЖК Української РСР, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Також, ч. 1 ст. 64 ЖК Української РСР визначено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Отже, ОСОБА_2 , яка проживає у будинку АДРЕСА_2 , забезпечила безперешкодний доступ до місця встановлення лічильника, також є споживачем природного газу, який на рівні з відповідачем має права та несе усі обов'язки, що витікають з типового договору розподілу природного газу.
Пунктом 1 розділу 10 Глави Х Кодексу ГРС визначено, якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.
Експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб - комплекс заходів, які здійснюються комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом Оператора ГРМ, або суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», з метою отримання даних щодо відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками, умовам монтажу та експлуатації, їх цілісності чи відповідності метрологічним характеристикам, а також пересвідчення у відсутності інших ознак впливу на засіб вимірювальної техніки/пломбу, які можуть свідчити про втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання (п.4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем).
Зважаючи на виявлення факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ Оператором ГРМ ініційовано проведення експертизи ЗВТ у порядку визначеному главою 10 розділу Х Кодексу газорозподільних систем.
06.01.2023 року лічильник демонтовано для проведення його експертизи, про що складено протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, який підписано представниками Оператора ГРМ та представником споживача. За фактом підписання протоколу зауважень представником споживача до протоколу не внесені (копія протоколу наявна у матеріалах справи).
Під час складання протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу сторона, яка ініціювала експертизу, визначає, ким буде здійснюватися така експертиза (комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом Оператора ГРМ, або суб'єктом судово-експертної діяльності, діяльність якого регулюється Законом України "Про судову експертизу").
У випадку проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», передача такого ЗВТ та/або пломби здійснюється у строк, який не повинен перевищувати десяти робочих днів з дня складання протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу.
Експертиза ЗВТ та/або пломби має бути проведена протягом десяти робочих днів з дня складання протоколу (крім випадку проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).
У відповідності до 4 розділу 10 Глави Х Кодексу ГРС споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) зобов'язаний бути присутнім під час проведення експертизи. За неможливості бути присутнім під час проведення експертизи споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) може дати письмову згоду у довільній формі на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи. У разі неприбуття споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) та/або уповноваженої ним особи на експертизу проведення експертизи ЗВТ та/або пломби проводиться без його участі.
Як вбачається з пункту 4 протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу представник споживача надав згоду про проведення експертизи без його присутності.
Доводи позивача щодо не направлення другого примірника протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу споживачу, внаслідок чого останній не був повідомлений про дату та час проведення експертизи, є безпідставними з огляду на наступне:
Абзацом 6 пункту 2 глави 10 розділу Х Кодексу ГРМ у разі відмови споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) від поставлення підпису в протоколі про направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу про це в протоколі робиться відповідний запис, а його другий екземпляр надсилається поштою.
Тобто, підставою для додаткового поінформування споживача про дату та час проведення експертизи, яка здійснюється у формі надсилання другого примірника протоколу про направлення ЗВТ на експертизу, є відмова споживача (представника споживача) від підписання протоколу направлення ЗВТ на експертизу.
Зважаючи на підписання та отримання другого примірника протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 06.01.2023 року представником споживача ОСОБА_6 , що проживає та споживає газ у будинку позивача, направлення окремого запрошення на експертизу не передбачено вимогами глави 10 розділу Х Кодексу ГРМ.
У відповідності до пункту 5 глави 10 розділу Х Кодексу газорозподільних систем під час проведення експертизи комісія проводить зовнішній огляд пакувального пакета (тари), в який було запаковано ЗВТ та/або пломбу.
Після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються:
1) відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним у протоколі;
2) цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознаки порушень, зазначених у протоколі;
3) цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ;
4) цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ;
5) цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ;
6) наявність сторонніх предметів усередині ЗВТ;
7) відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації;
8) відповідність ЗВТ, програмного забезпечення та контрольної суми паспорту на ЗВТ та/або опису типу на цей тип ЗВТ;
9) відповідність втручань у роботу ЗВТ наявним актам перевірок та/або відомостям про повірку та ремонт ЗВТ тощо.
За результатами проведеної експертизи, комісією створеною у порядку глави 10 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а саме комісією встановлено, що пломби різняться між собою. Ліва пломба не відповідає зразку заводу-виробника. Права пломба не пошкоджена, відповідає зразку заводу виробника. На кришці відлікового механізму зліва у місці пломбування сколи. Пошкоджений циферблат (подряпини навпроти7-го та 8-го цифрових роликів). Пошкоджений корпус відлікового механізму під циферблатом навпроти 6-го, 7-го, 8-го цифрових роликів (чисельні подряпини та сколи). Пошкоджений корпус відлікового механізму в місці встановлення на вісь передаточного колеса (придавленості). Пошкоджені 6-й, 7-й, 8-й цифрові ролики (чисельні придавленості, подряпини). Відліковий механізм корегувався. Під час експертизи було зламано циферблат.
Результати експертизи викладені в акті №КВ0002548 експертизи лічильника газу від 11.01.2023 року (копія акту наявна у матеріалах справи).
Пунктом 10 Глави 10 Розділу Х Кодексу ГРМ визначено, що після проведення експертизи ЗВТ проводиться його позачергова повірка відповідно до Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 року за № 278/28408.
На виконання, вимог пункту 10 Глави 10 Розділу Х Кодексу ГРМ, після проведення експертизи проведено позачергову повірку лічильника. За результатами повірки лічильник визнано непридатним до подальшої експлуатації, що відображено у довідці ДП «КИЇВОБЛСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ДМКВ0002548-23 від 11.01.2023 року (копія наявна у матеріалах справи).
Вимоги ОСОБА_1 щодо недоведеності викривлення даних обліку природного газу є неспроможними позаяк довідка ДП «КИЇВОБЛСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ДМКВ0002548-23 від 11.01.2023 року є належними та допустимими доказами, які підтверджують викривлення даних обліку природного газу внаслідок несанкціонованого втручання.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 08.02.2023 року у справі №210/7480/21 у якій Верховний суд прийшов до висновку « Факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника зафіксовано довідкою ДП «Кривбасстандартметрологія» про непридатність засобу вимірювальної техніки № 319367 від 11 листопада 2021 року, згідно якої похибки вимірювання перевищують допустимі значення (мінус 6 - +3% та складає мінус 10,10%).
Доводи ОСОБА_1 щодо недоведеності факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ та доведення трьох складових правопорушення є безпідставними з огляду на наступне:
Виявлення під час експертизи Оператором ГРМ невідповідності лівої пломби вимогам нормативних документів, виявленням факту пошкодженням відлікового механізму, поряд з іншими ознаками (складовими), які вказують на несанкціоноване втручання, мали наслідком прийняття висновку комісії про підтвердження несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ.
Будь яких доказів, які б спростовували висновки експертизи Оператора ГРМ у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, доказами наявними у справі доведені наступні обставини:
- дію, що підтверджує втручання у лічильник газу у вигляді пошкодження у схеми пломбування лічильника та механічного пошкодження його складових;
- спосіб втручання - пошкодження (підробка) пломби копусі відлікового механізму, механічне пошкодження вузлів та деталей відлікового механізму (факт втручання підтверджується актом експертизи лічильника газу №КВ0002548 від 11.01.2023 року);
- наслідки втручання - викривлення даних обліку природного газу (факт непридатності лічильника до вимірювання обсягу спожитого природного газу, підтверджено уповноваженим підприємством у сфері метрології - ДП «КИЇВОБЛСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» №ДМКВ0002548-23 від 11.01.2023 року).
Виходячи з вищевикладеного комісія прийшла до обґрунтованого висновку щодо підтвердження факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ.
Таке рішення комісії повністю відповідає ЗУ «про метрологію та метрологічну діяльність» Кодексу газорозподільних систем та судовій практиці.
Так, Верховний суд ухвалюючи рішення у справі у справі №903/160/21 від 18.11.2021 прийшов до наступного висновку «Суди попередніх судових інстанцій не взяли до уваги те, що сама можливість викривлення даних обліку газу, яка була для цього підготовлена або створена через несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу (ЗВТ) вже є порушенням, яке кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу та відповідно є підставою для нарахування необлікованого спожитого газу. Не врахувавши зазначеного, суди попередніх судових інстанцій дійшли передчасних висновків, що відповідач за первісним позовом не довів несанкціоноване втручання в роботу лічильника, тобто, факт втручання в конструкцію, факту викривлення даних обліку природного газу.»
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б спростовували висновок комісії з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затвердженої наказом Оператора ГРМ, який викладений у акті №КВ0002548 експертизи лічильника газу від 11.01.2023 року, відтак твердження щодо недоведеності факту несанкціонованого втручання є безпідставними.
Посилання на практику Верховного суду, в частині доведення трьох складових правопорушень, викладену у постанові від 24.10.2018 року у справі №914/2384/17 є безпідставними позаяк, ВП ВС від цих висновків відступила у постанові № 906/513/18 від 05.10.2018 року.
Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 жовтня 2022 року при розгляді справи № 906/513/18 провадження № 12-66гс 21, у подібних правовідносинах, викладено наступні правові висновки:
«6.3. Здійснивши власний аналіз положень пунктів 1,2 пункту 2.1 Методики та пунктів 6.40,6.41 ПКЕЕ, колегія КГС ВС також дійшла висновку, що сам по собі факт пошкодження чи зриву пломби, незалежно від обставин та можливості безоблікового споживання електроенергії, є достатньою підставою для донарахування вартості необлікованої електричної енергії, у зв'язку з чим вважає за необхідне відступити від вказаних вище висновків КЦС ВС щодо необхідності встановлення обставин безоблікового споживання електроенергії для застосування положень Методики та ПКЕЕ.
8.5. Пунктом 3.3 ПКЕЕ передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
8.27. У зв'язку із цим Велика Палата Верховного Суду погоджується з міркуваннями колегії суддів КГС ВС, яка передала справу на її розгляд, і вважає, що положення підпункту 2 пункту 2.1 Методики слід тлумачити таким чином, що у разі виявлення вказаного в цьому підпункті порушення - відсутності встановлених пломб з відбитками тавр енергопостачальника на затискній кришці, інших пристроях і місцях, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку - підлягають застосуванню передбачені Методикою способи визначення вартості необлікованої електричної енергії без необхідності встановлювати, чи мало місце безоблікове споживання електричної енергії.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Коли ведеться мова про правові висновки, які є обов'язковими для врахування судами нижчих інстанцій, то йдеться саме про висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені судом касаційної інстанції у своїх рішеннях, якщо ВП ВС від них не відступила.
У відповідності до абзацу 1 пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
Споживач (несанкціонований споживач), згідно п. 10 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.
Позаяк споживач ОСОБА_1 , зі слів його матері, знаходиться за кордоном, засідання комісії з розгляду актів про порушення було перенесене що відображено у протоколі №38 засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу від 02.03.2023 року (копія протоколу додається).
Того ж дня, на адресу споживача направлено лист запрошення, яким запропоновано з'явитися на комісію з розгляду акту про порушення №49 від 06.02.2023 року. (копія листа з доказами направлення додається).
Пунктом 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, визначено що за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
З урахуванням виявленням факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, комісією АТ «Київоблгаз» з розгляду актів про порушення, було прийнято рішення про задоволення повністю акту про порушення №49 від 06.01.2023 року, що відображено у протоколі №62 від 24.03.2023 року (копія протоколу додається).
Відповідно пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 19 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Відповідно до абзацу 5 пункту 3 Глави 4 Розділу ІХ Кодексу ГРС, якщо на певний період, зокрема в неопалювальний період, споживач не планує використовувати природний газ та бажає щоб за його об'єктом чи окремим газовим приладом не здійснювалося нарахування за нормами споживання, він має письмово звернутися із заявою до Оператора ГРМ про припинення розподілу природного газу на об'єкт споживача або на окремий газовий прилад.
У разі отримання такої заяви Оператор ГРМ протягом п'яти робочих днів у міській місцевості та десяти робочих днів у сільській місцевості з дня реєстрації заяви зобов'язаний здійснити відповідне припинення (обмеження) розподілу природного газу на об'єкт (газовий прилад) споживача шляхом закриття та опломбування в установленому законодавством порядку запірних пристроїв.
У відповідності до пункту 5 розділу 7 Глави VI Кодексу ГРС припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування.
Абзацом 3 пункту 7 розділу 7 Глави VI Кодексу ГРС постачання/розподіл природного газу вважається припиненим за умови наявності пломб Оператора ГРМ на запірних пристроях, інвентарних заглушках тощо, що зафіксовано відповідним актом.
Враховуючи, що споживач не звертався до товариства з відповідною заявою, АТ «Київоблгаз» розрахунок вартості донарахованого об'єму в неопалювальний період здійснено з урахуванням 30 відсотків від граничного обсягу в опалювальний період.
Зважаючи на вищезазначене, споживачу здійснено перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 19 Кодексу ГРМ) з 13.10.2022 року по 06.01.2023 року з урахуванням усіх газових приладів (плита газова 1 шт., котел 1 шт.; газова колонка), зареєстрованих осіб (зареєстровано 1 особа) та опалювальної площі (65 м2).
Згідно пункту 11 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем розрахунок здійснено за цінами закупівлі природного газу протягом періоду не облікованого природного газу.
Вартість необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу склала 10222,11 грн. (детальний розрахунок донарахованого об'єму природного газу додається).
27.03.2023 року АТ «Київоблгаз» на адресу споживача рекомендованим листом направлено Акт розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості; рахунок на оплату необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу та його вартості та рахунок на відшкодування вартості експертизи лічильника. На сьогоднішній день в добровільному порядку споживачем борг не сплачено.(копія листа наявна у матеріалах справи).
Таким чином, дії АТ «Київоблгаз» в частині виявлення порушення, складення акту про порушення, проведення експертизи лічильника газу, прийняття комісією рішення про задоволення акту про порушення, донарахування необлікованого обсягу природного газу повністю відповідають вимогам законодавства.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом доказування згідно ст. 77 ЦПК України є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доводи позовної заяви носять характер формальних міркувань, що не можуть слугувати достатньою та обґрунтованою підставою для задоволення позовних вимог.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог з зазначених вище підстав.
Що стосується заяви відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу , колегія суддів зазначає.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
В ст. 137 ЦПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому суд зазначає про відсутність обов'язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У п. 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як убачається з матеріалів справи, Відповідач заявив клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката, посилаючись на те, що у відповідності до попереднього розрахунку судових витрат, які очікує понести відповідач у зв'язку з розглядом справи, розмір витрат на правничу допомогу складає 5000, 00 грн. Такі витрати на оплату послуг адвоката є завищеними, оскільки справа , яка розглядається є малозначною, має незначне складність, адвокат є постійним учасником такої категорії справ.
Водночас відповідно до вимог ст.141 ЦПК України відповідачем не додано договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу , а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог заяви про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката.
Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 265, 354 ЦПК України, Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київоблгаз» про визнання протиправним та скасування акта про порушення в сфері функціонування газорозподільчих систем, акта-розрахунку необлікованого ( донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Андрій ВОЛЧКО