Справа № 362/2022/22
Провадження № 2/362/202/24
10 червня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання - Шмагун М.С.,
представник позивача - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ житлового будинку,-
10.06.2022 р. ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3 ) через свого представника ОСОБА_1 звернулась до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач, ОСОБА_4 ) про поділ житлового будинку.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.02.2005 р. позивачу належить на прав власності частина житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
18.05.2006 р. ОСОБА_5 набула право власності на іншу частину спірного житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами.
Не зважаючи на те, що будинок поділений на дві частини та має окремі входи, між співвласниками виникали постійні суперечки та конфлікти стосовно володіння та користування спірним будинком та земельною ділянкою під ним.
У зв'язку з цим, у 2016 р. позивач звернулась до суду з позовом про поділ спірного будинку в натурі (справа №362/734/16). Під час розгляду справи проведено будівельно-технічну експертизу. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.02.2020 р. позивачу виділено в натурі належну їй на праві власності частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами.
Рішенням виконавчого комітету Плесецької сільської ради від 25.06.2020 р. № 30 було уточнено поштову адресу та присвоєно виділеному будинку потову адресу: АДРЕСА_1 .
На підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.02.2020 р. позивач зареєструвала право власності на окреме будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 звернулась до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.02.2020 р., мотивоване тим, що на момент винесення рішення апелянт не була співвласником спірного будинку. Постановою Київського апеляційного суду від 23.02.2022 р. рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове, яким позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо поділу в натурі спірного будинку.
Тому позивач потрапила в ситуацію, коли вона через недобропорядну поведінку попереднього співвласника спірного будинку, знову потребує судового захисту та просить: поділити в натурі між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 житловий будинок загальною площею 111,90 кв.м, житловою площею 45,30 кв.м з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому кожній належить по 1/2 частині вказаного будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами та визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на окреме домоволодіння в складі: приміщення: 1 площею 11,6 кв.м, приміщення 1-1 площею 5,3 кв.м, приміщення 1-2 площею 18,6 кв.м, приміщення 1-3 площею 9,4 кв.м, приміщення 2 площею 8,0 кв.м, загальною площею 52.9 кв.м житловою площею 28,0 кв.м, допоміжні приміщення - сарай, літ. «Б», літня кухня літ «В», погріб літ «Г», хвіртка, 1/2 частина огорожі за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши у власності ОСОБА_4 решту вказаного житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на житловий будинок загальною площею 111,90 кв.м, житловою площею 45,30 кв.м з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію в сумі 38391 грн. 00 коп. за відступ від ідеальної долі.
01.11.2022 р. відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому просив закрити провадження у зв'язку із відсутністю предмета спору.
18.11.2022 р. від представника позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, де він вказав, що клопотання про закриття провадження є необґрунтованим та безпідставним.
13.02.2023 р. відповідач через канцелярію суду подав зустрічну позовну заяву із клопотанням про поновлення процесуального строку.
Ухвалою від 09.03.2023 р. у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_4 про продовження процесуального строку на подання зустрічного позову відмовлено, зустрічний позов повернуто заявнику.
19.04.2023 р. відповідач через систему «Електронний суд» подав клопотання про об'єднання в одне провадження цивільних справ №№ 362/2022/22 і 362/1414/23. Клопотання обґрунтовано тим, що вказані позови пов'язані між собою спільними доказами і предметом розгляду.
Ухвалою від 13.11.2023 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про об'єднання в одне провадження позовів у цивільних справах №№ 362/2022/22 і 362/1414/23.
22.01.2024 р. відповідач через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі (заперечення), в яких він просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
25.01.2024 р. відповідач через систему «Електронний суд» подав клопотання про стягнення судових витрат.
Представник позивача в судовому засіданні просила позов задовольнити, крім вимог про стягнення з відповідача компенсації в сумі 38391,00 грн. за відступ від ідеальної частки.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволені позову.
Суд, заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.02.2005 р. зареєстрованого в реєстрі №2-121, ОСОБА_3 належить на праві власності частина житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії ЯЯЯ №623654, за ОСОБА_5 зареєстровано на праві власності частина житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.02.2020 р. (справа №362/734/16-ц) виділено в натурі ОСОБА_3 належну її на праві спільної часткової власності 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 52,9 кв.м, житловою площею 28,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , в складі: приміщення 1 площею - 11.6 кв.м, приміщення 1-1 - площею 5.3 кв.м, приміщення 1-2 - площею - 18.6 кв.м, приміщення 1-3 - площею 9.4 кв.м. приміщення 2 площею - 8.0 кв.м, допоміжні приміщення - сарай, літ. «Б», літня кухня літ. «В», погріб літ. «Г», хвіртка, частина огорожі. Припининено право спільної часткової власності та визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 52,9 кв.м, житловою площею 28,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , в складі: приміщення 1 площею - 11.6 кв.м, приміщення 1-1 - площею 5.3 кв.м, приміщення 1-2 - площею - 18.6 кв.м, приміщення 1-3 - площею 9.4 кв.м, приміщення 2 площею - 8.0 кв.м, допоміжні приміщення - сарай, літ. «Б», літня кухня літ. «В», погріб літ. «Г», хвіртка, частина огорожі. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки на домоволодіння в розмірі 38 391,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 9 635,40 грн.
Рішенням виконавчого комітету Плесецької сільської ради від 25.06.2020 р. № 30 було уточнено поштову адресу та присвоєно виділеному будинку потову адресу: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.08.2020 р. за №219631142, за ОСОБА_3 на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.02.2020 р. зареєстровано право власності на окреме будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 23.02.2022 р. апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.02.2020 р. було скасовано та ухвалено нове, яким ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо поділу в натурі спірного будинку.
Позивач з вказаним позовом звернулась до суду 10.06.2022 р., разом з тим ухвалою суду від 09.03.2023 р. у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_4 про продовження процесуального строку на подання зустрічного позову відмовлено, зустрічний позов повернуто заявнику.
10.03.2023 р. ОСОБА_4 звернулась до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про поділ житлового будинку в натурі, виділення часток майна, припинення спільної часткової власності та стягнення компенсації.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2023 р. (справа № 362/1414/23) частково задоволено позов. Змінено частку ОСОБА_4 у праві власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (сто п'ять) з 1/2 (однієї другої) на 61/100 (шістдесят одну соту). Змінено частку ОСОБА_3 у праві власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (сто п'ять) з 1/2 (однієї другої) на 39/100 (тридцять дев'ять сотих).
Виділено ОСОБА_4 із домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (сто п'ять) в натурі 61/100 (шістдесят одну соту) частину, яка включає наступні приміщення:
?1-4 - коридор площею 3,6 квадратних метрів;
?1-5 - кухню площею 12,3 квадратних метрів;
?1-6 - житлову кімнату площею 13,7 квадратних метрів;
?1-7 - житлову кімнату площею 9,2 квадратних метрів;
?1-8 - житлову кімнату площею 15,0 квадратних метрів;
?1-9 - коридор площею 5,6 квадратних метрів;
?1-10 - комору площею 2,4 квадратних метри;
?погріб під літерою «Д»;
?убиральню під літерою «Т»;
?колодязь під № 1 (один);
?огорожу під № 3 (три).
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_4 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (сто п'ять).
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки у нерухомому майні в розмірі 38 391 (тридцять вісім тисяч триста дев'яносто одна) гривня 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у відшкодування судових витрат грошові кошти в сумі 16 073 (шістнадцять тисяч сімдесят три) гривні 60 копійок.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (ч. 1,2,3 ст. 358 ЦК України).
Згідно з ч. 3ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ч.1 ст.364ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно з ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо спільне володіння і користування майном є неможливим.
Згідно з ч. 1,2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183,358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику частка, якого зменшилась.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
Як роз'яснено в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Відповідно до п.6 вищенаведеної Постанови при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Судом встановлено, що позивач є власником частини житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а також враховуючи, що інший співвласник уже виділив належну йому частину у спірному будинковолодінні в окремий об'єкт нерухомого майна за рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2023 р. (справа № 362/1414/23), тому позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20 червня 2023 р. у справі № 633/408/18 зазначила, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 р. у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 р. у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 р. у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 р. у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 р. у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).
Саме тому, виходячи з мети позову, заявленого позивачем, і його обґрунтування, дати звернення до суду за захистом порушеного права, суд відхиляє доводи представника відповідача про відмову у задоволенні позову через невірний спосіб захисту.
Окрім того, суд враховує рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2024 р. № 362/1414/23, що набрало законної сили, яким змінено частку ОСОБА_4 у праві власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (сто п'ять) з 1/2 (однієї другої) на 61/100 (шістдесят одну соту); змінено частку ОСОБА_3 у праві власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (сто п'ять) з 1/2 (однієї другої) на 39/100 (тридцять дев'ять сотих); виділено ОСОБА_4 із домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (сто п'ять) в натурі 61/100 (шістдесят одну соту) частину, яка включає наступні приміщення:
?1-4 - коридор площею 3,6 квадратних метрів;
?1-5 - кухню площею 12,3 квадратних метрів;
?1-6 - житлову кімнату площею 13,7 квадратних метрів;
?1-7 - житлову кімнату площею 9,2 квадратних метрів;
?1-8 - житлову кімнату площею 15,0 квадратних метрів;
?1-9 - коридор площею 5,6 квадратних метрів;
?1-10 - комору площею 2,4 квадратних метри;
?погріб під літерою «Д»;
?убиральню під літерою «Т»;
?колодязь під № 1 (один);
?огорожу під № 3 (три);
припинено право спільної часткової власності ОСОБА_4 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (сто п'ять); стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки у нерухомому майні в розмірі 38 391 (тридцять вісім тисяч триста дев'яносто одна) гривня 00 копійок. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у відшкодування судових витрат грошові кошти в сумі 16 073 (шістнадцять тисяч сімдесят три) гривні 60 копійок.
Судовий збір, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, згідно з ч.2 ст. 141 ЦПК України, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Приймаючи до уваги прийняття рішення про задоволення позовних вимог, суд вважає за доцільне стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати за сплату судового збору в розмірі 3081,42 грн. та за надання правничої допомоги в розмірі 6000,00 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 18, 76, 81,141, 206, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Виділити в натурі ОСОБА_3 39/100 (тридцять дев'ять сотих) часток будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 у складі: приміщення: 1 площею 11,6 кв.м, приміщення 1-1 площею 5,3 кв.м, приміщення 1-2 площею 18,6 кв.м, приміщення 1-3 площею 9,4 кв.м, приміщення 2 площею 8,0 кв.ь, допоміжні приміщення - сарай, літ. «Б», літня кухня літ «В», погріб літ «Г», хвіртка, Уг частина огорожі та визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на окреме домоволодіння в складі: приміщення: 1 площею 11,6 кв.м, приміщення 1-1 площею 5,3 кв.м, приміщення 1-2 площею 18,6 кв.м, приміщення 1-3 площею 9,4 кв.м, приміщення 2 площею 8,0 кв.м, загальною площею 52,9 кв.м, житловою площею 28,0 кв.м, допоміжні приміщення - сарай, літ. «Б», літня кухня літ «В», погріб літ «Г», хвіртка, /4 частина огорожі за адресою: АДРЕСА_1 .
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 на будинок АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати, що складаються із судового збору в сумі 3081,42 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Кравченко Л.М.