справа № 361/6850/24
провадження № 1-кс/361/1370/24
12.07.2024 м. Бровари
Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської областi ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12024111130001625 від 25.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Обухів Київської області, громадянина України, інвалідності не має, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , раніше не судимого, водночас на розгляді в Броварському міськрайонному суді Київської області перебувають п'ять кримінальних проваджень за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,-
12.07.2024 до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в якому зазначено, що слідчим відділом Броварського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за провадженні № 12024111130001625 від 25.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме по факту скоєння крадіжки товару, а саме двох портативних колонок марки HAVIT вартістю 290,83 грн. кожна, 24.06.2024 приблизно о 14-56 год. з торгової зали магазину «Аврора», належного ТОВ «Вигідна покупка», що розташований за адресою : Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 6.
28.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Причетність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, що містяться в матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме: заяво. Про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 від 24.06.2024; оглядом місця події від 24.06.2024; протоколом огляду відеозапису від 27.06.2024; протоколами пред'явлення особи для впізнання; протоколами допитів свідків та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.
Клопотання мотивоване тим, що наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, так як він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому з метою уникнення від відповідальності та покарання, він може ухилятись від органу досудового розслідування та суду, при цьому він не має міцних соціальних зв'язків, не проживає за місцем реєстрації, тому він може покинути м. Бровари та територію Броварського району; може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні для зміни їх показів про обставини кримінального правопорушення; будь яким іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню, тобто незаконно впливати на осіб, які на теперішній час не допитані як свідки, однак яким можуть бути відомі обставини даного кримінального правопорушення; може продовжити скоєння кримінальних правопорушень, оскільки відносно нього направлено до Броварського міськрайонного суду Київської області п'ять обвинувальних актів по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні корисливих кримінальних правопорушень, що не зупинило його продовжувати вчиняти протиправні дії.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначених у статті 177 КПК України, так як інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 178 КПК України у досудового розслідування у кримінальному провадженні установлено наступне:
-зібрані у ході досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_4 до вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення;
-тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється є достатньою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
-вік та стан підозрюваного ОСОБА_4 дозволяє йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного;
Ураховуючи викладене вище в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , а тому останньому необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що необхідно для виконання завдання кримінального судочинства, передбаченого ст. 2 КПК України для виконання якого орган досудового розслідування звертається із клопотанням до слідчого судді.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, посилаючись на достатність доказів, підтверджуючих обґрунтованість підозри, та існування передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечував, зазначивши, що йому ніде жити.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позицію свого підзахисного.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2024 за № 12024111130001625 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, по факту скоєння крадіжки двох портативних колонок марки HAVIT вартістю 290,83 грн. кожна, 24.06.2024 приблизно о 14-56 год. з торгової зали магазину «Аврора», належного ТОВ «Вигідна покупка», що розташований за адресою : Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 6, а вже 28.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.
Як передбачено ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За усталеною практикою ЄСПЛ «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження. Це пов'язано з тим, що на ранніх етапах кримінального провадження такі докази ще неможливо було здобути.
Так, Європейський Суд з прав людини у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
А в рішенні по справі «W проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Матеріали кримінального провадження, на які посилається прокурор, при розгляді клопотання дають підстави вважати підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до відповідних дій.
Разом з тим, як передбачено правовою позицією ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування, суду або незаконно впливати на потерпілих та свідків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що може бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування і суду. Ризик переховування від органів досудового розслідування також підтверджується тим, що ОСОБА_4 за місцем реєстрації не проживає, зі слів проживає на заброшеній радіостанції, сім'ї не має, не працевлаштований, тобто відсутні сталі соціальні зв'язки.
Вказані обставини у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, 224 КПК України), отже існує ймовірність того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, оскільки перебуваючи на свободі, не маючи запобіжного заходу, знаючи їх місце проживання, зможе впливати на них з метою зміни показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують його як підозрюваного.
Крім того, з урахуванням викладених в повідомленні про підозру обставин скоєння кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 , не виключена ймовірність вчинення останнім іншого кримінального правопорушення. Про даний факт свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив новий умисний корисливий злочин знаючи про те, що відносно нього до Броварського міськрайонного суду Київської області скеровано п'ять обвинувальних актів про обвинувачення ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень проти власності.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого у клопотанні щодо існування цього ризику.
Разом з цим, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв'язку із чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
Оцінюючи сукупність обставин, які визначені ст. 178 КПК України, слідчим суддею враховується: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному (позбавлення волі на строк до 8 років); дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , а саме відсутність відомостей про тяжкі захворювання чи інвалідність; не одруженого, утриманців не має; офіційно не працюючого, раніше не судимого.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Матеріали провадження не містять даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою.
На підставі вищенаведеного, слідчий суддя, враховуючи викладені вище обставини, а також той факт, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, має високий ступінь суспільної небезпеки, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, приходить до висновку про задоволення клопотання. Застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, в даному випадку, не зможе запобігти наявним ризикам.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує положення ст. 182 КПК України, а саме обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та вважає за доцільне визначити заставу у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки вважає, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, і є таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України.
Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 205, 206 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, в межах строку досудового розслідування, тобто по 28.08.2024 включно.
Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у межах 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 58400,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами :
Одержувач ТУ ДСА України у Київській області
Код одержувача (ЄДРПОУ)26268119
Банк одержувача ДКСУ м. Київ
р/рUA768201720355259001000018661
Призначення платежу«застава за …П.І.Б., дата народження особи, за яку за яку вноситься застава, згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….»
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання (перебування), роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну..
Роз'яснити, що з моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а у разі їх невиконання внесені у якості застави кошти звертаються в дохід держави.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити родичів ОСОБА_4 про взяття його під варту.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Броварської окружної прокуратури в Київській області ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію даної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1