Справа № 357/1793/16-ц
Провадження № 6/357/268/24
15 липня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання - Кононюка П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа,
30.05.2024 представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», за довіреністю у справі - ОСОБА_2 , звернулася до суду з даною заявою, мотивуючи тим, що 30.08.2016 рішенням Апеляційного суду Київської області рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2016 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 11.04.2007 № KICWGA00000118 в розмірі 21364,41 доларів США, що складає 505 054,65 грн, та пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 471,38 грн, а також судові витрати в розмірі 15 924,07 грн. Рішення набрало законної сили 30.08.2016. 10.07.2017 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області видав виконавчий лист по справі №357/1793/16, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором та судових витрат. Виконавчий лист до примусового виконання не пред'являвся, оскільки 27.09.2016 між Банком та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода № 1 до кредитного договору № KICWGA00000118 від 11 квітня 2007 року, згідно з п. 1.2 якої змінено валюту кредиту з долара США на гривню. У зв'язку з чим, заборгованість ОСОБА_1 , зазначена в п.1.1 цієї Додаткової угоди на дату укладення цієї Додаткової угоди становила 536 943,65 грн. Відповідно до п. 1.5 ОСОБА_1 зобов'язався погашати кредит в строки, зазначені в Графіку погашення кредиту, а саме: з 26.10.2016 по 01.10.2031 щомісячно в розмірі 8759,19 грн. ОСОБА_1 до липня 2022 року виконував взяті на себе зобов'язання, останній платіж в розмірі 8000,00 грн. було здійснено 08.07.2022. Борг на сьогоднішній день відповідач не погасив. Боржником самостійно рішення суду не виконується, а пропущений строк для пред'явлення його до виконання не дає можливості АТ КБ «Приватбанк» звернутися до органів Державної виконавчої служби для примусового виконання виконавчого листа по справі № 357/1793/16. Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», відповідна до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно- екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р., було встановлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин, постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» передбачено, установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі COVID-19). з 22.05.2020 до 22.06.2020, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Постановами Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500 «Про продовження адаптивного карантину до 31 липня 2020 року», від 22 липня 2020 р. № 641, від 26 серпня 2020 р. № 760, від 13 жовтня 2020 р. № 956 продовжено карантин до 31.12.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) установлено на території України карантин з 19.12.2020 до 30.06.2023. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022 р„ № 259/2022 від 18.04.2022 р„ № 341/2022 від 17.05.2022 р., № 573/2022 від 12.08.2022 р., № 757/2022 від 07.11.2022 р., № 58/2023 від 06.02.2023 р., № 254/2023 від 01.05.2023 р., № 451/2023 від 26.07.2023 р., № 734/2023 від 06.11.2023 р., № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024) та станом на теперішній час строк дії воєнного стану в Україні продовжено. Справа № 357/1793/16 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України. Додатково звертає увагу, що 02 березня 2022 року Рада суддів України оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, та Рада суддів України визнала воєнний стан об'єктивною та поважною причиною для продовження та поновлення процесуальних строків і рекомендувала суддям виважено підходити до питань їх встановлення та продовження. При перевірці справи, що перебуває в архіві, виконавчого документу не виявлено. З підстав зазначених вище, просимо суд визнати поважними причини пропуску пред'явлення виконавчого листа до виконання. Борг на сьогоднішній день Відповідач не погасив. Боржником самостійно рішення суду не виконується, а пропущений строк для пред'явлення його до виконання не дає можливості АТ КБ «Приватбанк» звернутися до органів Державної виконавчої служби для примусового виконання рішення суду по справі № 357/1793/16. В зв'язку з цим просить поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, виданий 10.07.2017 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у справі №357/1793/16-ц та видати дублікат виконавчого листа по справі №357/1793/16-ц, виданий 10.07.2017 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про, день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, 15.07.2024 представник заявника, за довіреністю у справі - ОСОБА_2 , подала до суду письмову заяву, в якій просила розгляд справи провести без участі представника банку та заяву задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до вимог ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суд, дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи №357/1793/16-ц, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
16.05.2016 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, відмовлено (а.с. 83-86).
30.08.2016 рішенням Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» задоволено, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2016 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задоволено та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 11.04.2007 № KICWGA00000118 в розмірі 21364,41 доларів США, що складає 505 054,65 грн, та пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 471,38 грн, а також судові витрати в розмірі 15 924,07 грн (а.с. 140-146).
10.07.2017 на виконання вказаного рішення Апеляційного суду Київської області від 30.08.2016 представнику АТ КБ «Приватбанк» було видано виконавчий лист по справі №357/1793/16-ц, провадження №2/357/1319/16, зі строком пред'явлення до виконання до 30.08.2017, який останній отримав 11.07.2017, що підтверджується матеріалами справи (запис в довідковому листі справи).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У частинах першій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Аналогічне положення містить ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (від 02.06.2016), згідно якої стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України
У виконавчому документі зазначаються, серед іншого, строк пред'явлення рішення до виконання. (п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до вимог п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази.
Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.10.2018 у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18).
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
До заяви про видачу дублікату виконавчого листа мають бути додані: довідка стягувача, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату виконавчого листа; при втраті виконавчого листа стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що виконавчий лист втрачено і до виконання не пред'явлено.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, заявник вказав, що 27.09.2016 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода № 1 до кредитного договору № KICWGA00000118 від 11 квітня 2007 року, згідно з п. 1.2 якої змінено валюту кредиту з долара США на гривню. У зв'язку з цим, заборгованість ОСОБА_1 , зазначена в п.1.1 цієї Додаткової угоди на дату укладення Додаткової угоди становила 536 943,65 грн. Відповідно до п. 1.5 ОСОБА_1 зобов'язався погашати кредит в строки, зазначені в Графіку погашення кредиту, а саме: з 26.10.2016 по 01.10.2031 щомісячно в розмірі 8759,19 грн. ОСОБА_1 до липня 2022 року виконував взяті на себе зобов'язання, останній платіж в розмірі 8000,00 грн було здійснено 08.07.2022. Також, постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 було встановлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин, постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» передбачено, установити карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі COVID-19). з 22.05.2020 до 22.06.2020, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211. Постановами Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500 «Про продовження адаптивного карантину до 31 липня 2020 року», від 22 липня 2020 р. № 641, від 26 серпня 2020 р. № 760, від 13 жовтня 2020 р. № 956 продовжено карантин до 31.12.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) установлено на території України карантин з 19.12.2020 до 30.06.2023. Крім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та станом на теперішній час строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною заявою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав ЦПК не містить, вони в кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. А тому суддя дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами.
Так, дійсно Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно- екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р., було встановлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин, постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» передбачено, установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі COVID-19). з 22.05.2020 до 22.06.2020, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Постановами Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500 «Про продовження адаптивного карантину до 31 липня 2020 року», від 22 липня 2020 р. № 641, від 26 серпня 2020 р. № 760, від 13 жовтня 2020 р. № 956 продовжено карантин до 31.12.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) установлено на території України карантин з 19.12.2020 до 30.06.2023.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX (набрав чинності 02.04.2020) розділ ХIІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального Кодексу України доповнено пунктом 3 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Зазначена редакція ЦПК України діяла до 16 липня 2020 року включно.
У подальшому, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким пункт 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України викладено в новій редакції, яким унормовано, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Згідно із пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону процесуальні строки, які були продовжені, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, зміст наведених норм права дає підстави для висновку, що визначені ЦПК України процесуальні строки за період з 02 квітня 2020 року по 16 липня 2020 року, були продовжені на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Водночас починаючи з 17 липня 2020 року законодавець змінив порядок застосування процесуальних строків в цивільному процесуальному судочинстві, визначивши обов'язкові умови, з настанням яких закон пов'язує можливість поновлення строків. Також із внесеними змінами, законодавець з метою забезпечення основоположних гарантій учасників справи на оскарження судових рішень передбачив додатковий 20-денний строк, який обчислюється з дня набрання цим Законом чинності, протягом якого особи мали право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Тобто, процесуальні строки, які були продовжені, а закінчилися 06 серпня 2020 року.
Також, Указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, Указом Президента України №133/2022 було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26 березня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022, було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022, було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25 травня 2022 року строком на 90 діб, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року, строк дії воєнного стану продовжено з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, Указом Президента України №757/2022 від 16.11.2022 строк дії воєнного стану продовжено з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, Указом Президента №58/2023 від 06.02.2023 строк дії воєнного стану продовжено з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, Указом Президента №254/2023 строк дії воєнного стану продовжено з 20 травня 2023 року строком на 90 діб, Указом Президента №451/2023 строк дії воєнного стану продовжено з 18.08.2023 строком на 90 діб, Указом Президента № 734/2023 від 06.11.2023, строк дії воєнного стану продовжено з 15.11.2023 строком на 90 діб, Указом Президента №49/2024 від 05.02.2024 строк дії воєнного стану продовжено до 13.05.2024 та Указом Президента № 271/2024 від 06.05.2024 строк дії воєнного стану продовжено з 14.05.2024 строком на 90 діб, тобто до 12 серпня 2024 року.
Однак, посилання представника заявника на те, що з 24.02.2022 запроваджено воєнний стан на всій території країни, а тому це є підставою для поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа, не можуть бути взяти судом до уваги, оскільки зупинення процесуальних строків на час дії воєнного стану, ЦПК України не передбачено.
Крім того, за весь період дії карантину та воєнного стану в України, який триває і нині, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області працював та працює у штатному режимі, тому вказані в заяві загальні обставини введення карантину, запровадження воєнного стану в Україні без зазначення конкретних доказів того, що ці загальні обставини вплинули на діяльність АТ КБ «Приватбанк», на які посилалась представник заявника, не є поважними причинами пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки вони обумовлені не об'єктивними причинами, незалежними від волі представників АТ КБ «Приватбанк».
Встановлено, що на момент набрання законної сили судовим рішенням у даній справі (30.08.2016), строк пред'явлення виконавчих документів до виконання був встановлений статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону від 1999 року).
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону від 1999 року) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2)інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення.
Відповідно до вимог ч. 4 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Як вбачається з копії виконавчого листа №357/1793/16-ц, провадження №2/357/1319/16 (а.с. 155-156) строк пред'явлення його до виконання зазначений до 30.08.2017, у відповідності до вимог ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону від 1999 року), та виконавчий лист не було пред'явлено до примусового виконання.
Отже, строк пред'явлення до виконання зазначений у виконавчому листі збіг задовго до введення в Україні карантину та воєнного стану, і з моменту збігу строку пред'явлення виконавчого листа до виконання пройшло 7 років та заявником не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, а саме до суду не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б об'єктивну неможливість стягувача вчинити всі можливі процесуальні дії, спрямовані на виконання рішення суду у строки, визначені чинним законодавством України.
Також, встановлено, що 27.09.2016 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода № 1 до кредитного договору № KICWGA00000118 від 11 квітня 2007 року (а.с. 157-163), згідно з п. 1.2 якої змінено валюту кредиту з долара США на гривню, у зв'язку з чим, заборгованість ОСОБА_1 , зазначена в п.1.1 цієї Додаткової угоди на дату укладення Додаткової угоди становить 536 943,65 грн.
Відповідно до п. 1.5 Додаткової угоди № 1 до кредитного договору № KICWGA00000118 від 11.04.2007, ОСОБА_1 зобов'язався погашати кредит в строки, зазначені в Графіку погашення кредиту, а саме: з 26.10.2016 по 01.10.2031 щомісячно в розмірі 8759,19 грн.
Встановлено, що боржник - ОСОБА_1 до липня 2022 року виконував взяті на себе зобов'язання, а останній платіж в розмірі 8000,00 грн ним було здійснено 08.07.2022, що підтверджується випискою по рахунку за період з 27.09.2016 по 20.05.2024 (а.с. 164-167).
Однак, дана обставина не може слугувати поважною причиною пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки угода була укладена між стягувачем та боржником 27.06.2016 після набрання рішення суду законної сили (30.08.2016), але і до моменту отримання стягувачем АТ «КБ «Приватбанк» 10.07.2017 виконавчого листа, та стягувач мав можливість вчинити всі процесуальні дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду у строки, визначені чинним законодавством України та в порядку вже примусового виконання рішення суду звернутися до суду із заявами в порядку ст. 435 ЦПК України.
З довідки АТ КБ «Приватбанк» від 23.05.2024 (а.с. 153) вбачається, що виконавчий лист №357/1793/16-ц від 10.07.2017 виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором від 11.04.2007 № KICWGA00000118 в розмірі 21364,41 доларів США, що складає 505 054,65 грн. та пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 471,38 грн, а також судові витрати в розмірі 15 924,07 грн, втрачено і до виконання не пред'явлено, в архіві виконавчого документу не виявлено, борг відповідач не погасив.
Водночас, суд враховує, що обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Даної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 у справі № 6/256, від 26.04.2018 у справі № 922/6111/15 та від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г.
У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не є поважними, а обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду, тому, заява Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, не підлягає до задоволення.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 258, 260, 354, 355, 431, 433, п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д), заінтересована особа: ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала складена 15.07.2024.
Суддя О. В. Бондаренко