Справа № 357/6821/24
Провадження № 2-а/357/78/24
"15" липня 2024 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. , розглянувши адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ППП в м. Біла Церква про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до ППП в м. Біла Церква про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024 року головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.
Ухвалою судді від 20.05.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали судді, а саме: позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву, яка буде відповідати вимогам ст. 160, 161 КАС України, в якій визначитися з позовними вимогами, колом учасників справи та сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн. за подання адміністративного позову про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення або надати докази, на підставі яких у відповідності до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може звільнити його від сплати судового збору чи відстрочити сплату судового збору.
20.05.2024 року зазначена ухвала судді була направлена для виконання поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу позивача зазначену в позовній заяві: АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення з ухвалою судді про залишення позовної заяви без руху, 11.06.2024 року повернулось до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
12.06.2024 року позивачу, на адресу зазначену в позовній заяві, повторно було направлено ухвалу судді від 20.05.2024 року для виконання поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Направлене повторно поштове відправлення 04.07.2024 року повернулось на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
Згідно постанови Верховного Суду складу колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021 року, справа № 911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду.
Факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй скарзі (Постанова Верховного Суду від 11 червня 2021 року у справі № 2-6236/11).
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов'язанні сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).
Відповідно до частин 1 та 3 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Позивач ОСОБА_1 мав можливість ознайомитись з процесуальними документами, прийнятими суддею під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для загального доступу.
Учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").
З огляду на вищевикладене, здійснивши аналіз норм чинного законодавства, можна зробити висновок, що особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків.
Зазначаючи в позовній заяві свою поштову адресу позивач мав усвідомлювати, що на вказану адресу судом буде здійснюватися направлення поштової кореспонденції, та відповідно був зобов'язаний здійснити всі залежні від нього заходи з метою належного її отримання.
Не реагування позивача ОСОБА_1 на необхідність отримання ухвали судді від 20.05.2024 року у відділенні поштового зв'язку, не звернення за її отриманням в приміщенні суду та не усунення недоліків, зазначених в ухвалі судді свідчать про зловживання процесуальними правами та небажання заявника сприяти розгляду справи за його заявою.
Слід зазначити, що ухвала суду про залишення позову без руху згідно з ст. 241 КАС України є видом судового рішення, яке відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 14 КАС України є обов'язковим для виконання.
Законодавець не покладає на суд обов'язку повторно постановити ухвалу про залишення позову без руху в разі її не виконання.
З огляду на викладене, суддя вважає, що ухвала судді від 20.05.2024 року про залишення позовної заяви без руху позивачу вручена, та останній про залишення позовної заяви без руху повідомлений належним чином. Проте, у вказаний десятиденний строк, жодних документів на усунення недоліків позову від позивача не надходило.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Отже, суддя вважає, що позивач ОСОБА_1 повідомлений про залишення його позовної заяви без руху та про порядок і спосіб усунення її недоліків. Відтак, ухвала судді від 20 травня 2024 року про залишення позовної заяви без руху не виконана, недоліки позовної заяви не усунуто, а тому суддя не може вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ППП в м. Біла Церква про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, разом з доданими до неї документами слід повернути позивачу, в зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху.
Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 123, 169, 293-294 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ППП в м. Біла Церква про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - вважати неподаною та повернути позивачу разом з доданими до неї документами.
Роз'яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
СуддяБ. І. Кошель