Справа № 206/3077/24
Провадження № 3-зв/206/1/24
15 липня 2024 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.,
за участю секретаря Лукінова Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника-адвоката Єліна Сергія Олександровича про відвід судді Прінь І.П. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,
09.07.2024 до канцелярії Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява про відвід судді Прінь І.П. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП (справа № 206/3077/24).
Особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 та захисник-адвокат Єлін С.О. в судове засідання не з'явилися.
Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ст. 268 КУпАП не явка учасників судового провадження не перешкоджає розгляду вказаного клопотання.
Суд, дослідивши заяву про відвід судді та матеріали справи, приходить до наступного висновку.
В обгрунтування заяви про відвід судді ОСОБА_3 , захисник-адвокат Єлін С.О. посилається на ту, обставину, що суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Прінь І.П., перебирає на себе повноваження слідчого та прокурора, оскільки розгляд справи проводить не об'єктино та упереджено з огляду на наступне. В судовому засіданні під час перегляду відеозапису долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного співробітниками поліції щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 , коментувала його та вказувала, що на відеозаписі бачить рух автомобілю, його зупинку і керування ОСОБА_1 . автівкою, натомість відеозапис не містить зазначених суддею обставин.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно не передбачають порядку розгляду заяви про відвід.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя, не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ст.48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції, законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб'єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь - які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об'єктивне рішення у справі.
Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).
Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.
У справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що обєктивна неупередженість суду полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.
При цьому, у справі «Морріс проти Обєднаного королівства» Європейський суд з прав людини пояснив: Щодо питання безсторонності існує два аспекти цих вимог. По-перше, суд має бути суб'єктивно вільним від особистої упередженості чи необ'єктивності. По-друге, він має також безстороннім з об'єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього.
Згідно п.п. 49,53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява N 33949/02) відповідно до обєктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пп.27,28; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" п. 42). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року, п.38). З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі «Де Кюббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 p., п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 2 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Проте доводи сторони захисту зазначені в зяаві про відвід судді ОСОБА_3 будь-якими доказами не підтверджені. Інших обставин, які б вказували на неупередженість судді Прінь І.П. в судовому засідання не встановлено.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що заява захисника-адвоката Єліна Сергія Олександровича про відвід судді Прінь І.П. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП, задоволенню не підлягає. Обставини, які б виключали участь судді у розгляді даної справи, в ході розгляду заяви про відвід не встановлені. Керуючись ст.8 Конституції України. ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.283, 294 КУпАП,суд, -
В задоволенні заяви захисника-адвоката Єліна Сергія Олександровича про відвід судді Прінь І.П. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП - відмовити. Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Поштаренко