Справа № 740/2990/24
Провадження № 2/740/1016/24
12 липня 2024 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
Позивачка через представника - адвоката Луєнка Ю.В. звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., зареєстрований за № 11543 про стягнення з неї заборгованості на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у сумі 50 000 грн.
Позов аргументує тим, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля В.О. від 13.12.2021 відкрито виконавче провадження №67868080 про стягнення з неї на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованості за кредитним договором в розмірі 49200 грн. та 800 грн. за вчинення виконавчого напису. Підставою для відкриття провадження став виконавчий напис №11543, виданий 22.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. Вважає оспорюваний виконавчий напис незаконним, оскільки недотримані умови вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, поданий нотаріусу кредитний договір не був нотаріально посвідчений.
Ухвалою судді 14.05.2024 провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Представником позивачки адвокатом Луєнком Ю.В. подано заяву про розгляд справи без участі його та позивачки.
Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений через електронний кабінет, згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України, відзив не подав, тому суд відповідно до ст.280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис про стягнення з позивачки на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованості за період з 17.10.2021 по 10.11.2021 за кредитним договором № 3808665 від 12.03.2021, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в сумі 49 200 грн., яка складається з: 15 000 грн. - строкова заборгованість за сумою кредиту, 34 200 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Крім того, з боржника стягнуто плату за вчинення виконавчого напису у сумі 800 грн. Загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 50 000 грн.
Як вбачається з оскаржуваного виконавчого напису при його вчиненні нотаріус керувався ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат", пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Згідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України "Про нотаріат" порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 вказаного Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)"; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: "1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу", п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості". Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 22.11.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" Переліку для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
В пункті 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №910/10374/17 викладено позицію, що кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Доказів того, що кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, матеріали справи не містять, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 3500 грн.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Для захисту свого порушеного права та представництва інтересів в суді позивачкою укладено договір про надання правничої допомоги від 08.05.2024 з адвокатом Луєнком Ю.В., згідно з умовами якого, з урахуванням опису виконаних робіт та акту про надану правничу допомогу, клієнт сплачує адвокату гонорар у загальній сумі 3500 грн. і вказана сума сплачена ОСОБА_1 адвокату, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №2432/1 від 09.05.2024 (а.с. 21-24).
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно положень ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Про зменшення суми даних витрат відповідачем не заявлено, у зв'язку із чим суд доходить висновку про компенсацію позивачці витрат на правничу допомогу з відповідача у зв'язку з задоволенням позовних вимог до нього у розмірі 3500 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України сплачений позивачкою при подачі позову судовий збір в сумі 968,96 грн. та сплачений за подачу заяви про забезпечення позову судовий збір у сумі 484,48 грн., підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 133, 137,141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, зареєстрований у реєстрі за № 11543, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», адреса: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, прим. 2, код ЄДРПОУ 40966896, заборгованості за кредитним договором № 3808665 від 12.03.2021 в сумі 49200 грн. та плати за вчинення виконавчого напису нотаріуса в сумі 800 грн.
Заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Ніжинського міськрайонного суду від 14.05.2024 у виді зупинення стягнення виконавчого документа - виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. №11543 від 22.11.2021, зареєстрованого у реєстрі за № 11543 - скасувати з дня набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» на користь ОСОБА_1 1453 грн. 44 коп. в рахунок відшкодування судових витрат з оплати судового збору та 3500 грн. в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу, а всього стягнути на її користь 4953 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 44 коп.
Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Карпусь